Глава 33. Галузі й види господарської діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

 

33.1. Загальні умови господарської діяльності,

що визначають особливості регулювання господарських

відносин: їх класифікація і види

Відповідно до ст. 258 ГКУ особливості правового регулювання господарських відносин визначаються залежно від сфери суспіль­ного виробництва, де складаються ці відносини, особливостей га­лузі господарювання, виду господарської діяльності, економічної форми результату господарської діяльності, простору, на якому складаються господарські відносини (внутрішньому чи зовнішньому ринку), особливостей суб'єктів, між якими виникають господар­ські відносини. Правове регулювання господарських відносин здій­снюється з урахуванням суспільного розподілу праці, що склався, та об'єктивно існуючих галузей народного господарства.

Вид господарської діяльності має місце в разі об'єднання ре­сурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини, матеріа­лів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати кілька процесів, кож­ний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

У правовому регулюванні господарської діяльності та у здійс­ненні державного управління народним господарством повинні враховуватись особливості здійснення суб'єктами господарюван­ня окремих видів цієї діяльності.

Для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної кате­горії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні види господарської діяльності.

З метою забезпечення системи державного управління народ­ним господарством обліково-статистичною інформацією, яка за­довольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктив­них даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, дер­жавному, регіональному і галузевому рівнях, а також впрова­дження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи розвитку національної ста­тистики України і державної системи класифікації техніко-еко-номічної та соціальної інформації.

Складовою державної системи класифікації і кодування тех-ніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка затверджується централь­ним органом виконавчої влади з питань стандартизації і має статус державного стандарту.

Об'єктами класифікації у КВЕД є всі види господарської (еко­номічної) діяльності суб'єктів.

33.2. Галузі народного господарства та їх класифікація

У ст. 260 ГКУ зазначено: "Сукупність усіх виробничих оди­ниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виро­бничої діяльності, складає галузь".

Загальна класифікація галузей народного господарства є скла­довою єдиної системи класифікації і кодування техніко-економіч-ної та статистичної інформації, яка використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого само­врядування у процесі управління господарською діяльністю.

Вимоги до класифікації галузей народного господарства вста­новлюються законом.

Галузі сфери матеріального виробництва

До сфери матеріального виробництва належать галузі, які визначаються видами діяльності, що створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалі­зації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності (ст. 261 ГКУ). Усі інші види діяльності в сукупності становлять сферу нематеріального виробництва (невиробничу сферу).

Продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання

У ст. 262 ГКУ зазначено, що в галузях матеріального вироб­ництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призна­чених як для використання у сфері виробництва у вигляді засо­бів виробництва (продукція виробничо-технічного призначен­ня), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання). Якщо продукти виробництва можуть використовуватись як у виробництві, так і для особис­того споживання, економічна форма таких продуктів визнача­ється залежно від цільового призначення певного продукту ви­робництва. Обіг продукції виробничо-технічного призначення і обіг виробів народного споживання у сфері господарювання ре­гулюються ГКУ та іншими нормативно-правовими актами, при­йнятими відповідно до нього, а в частині, не врегульованій цими актами, застосовуються відповідні положення Цивільно­го кодексу України. Особливості правового регулювання госпо­дарської діяльності, пов'язаної з реалізацією продукції вироб­ничо-технічного призначення і виробів народного споживання, встановлюються ГКУ та іншими нормативно-правовими акта­ми, що не суперечать йому.