Глава 32. Адміністративно-господарські санкції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

32.1. Правові засади застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушен­ня суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та поря­док їх застосування визначаються ст. 238—250 ГКУ та іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції встановлюються виключно законами.

32.2. Види адміністративно-господарських санкцій

Відповідно до ст. 239 ГКУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у встановленому законом порядку можуть застосовувати до суб'єк­тів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

вилучення прибутку (доходу);

адміністративно-господарський штраф;

стягнення зборів (обов'язкових платежів);

зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання;

застосування антидемпінгових заходів;

припинення експортно-імпортних операцій;

застосування індивідуального режиму ліцензування;

зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом гос­подарювання певних видів господарської діяльності;

анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом госпо­дарювання окремих видів господарської діяльності;

обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарюван­ня;

скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта госпо­дарювання;

інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГКУ та відповідними законами України.

Розглянемо ці види господарсько-адміністративної санкції.

Безоплатне вилучення прибутку (доходу)

Прибуток (дохід), одержаний суб'єктом господарювання вна­слідок порушення встановлених законодавством правил здійс­нення господарської діяльності, а також суми прихованого (зани­женого) прибутку (доходу) чи суми податку, не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в до­хід відповідного бюджету у встановленому законом порядку. Крім того, у випадках і порядку, передбачених законом, із суб'єкта господарювання стягується штраф, але не більше двократного розміру вилученої суми, а в разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції — трикратного розміру ви­лученої суми.

Штраф як адміністративно-господарська санкція

Адміністративно-господарський штраф — це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бю­джету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які із суб'єкта господарювання стягу­ється штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються за­конами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких до­пущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністра­тивно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 239 ГКУ.

Стягнення зборів (обов'язкових платежів)

У разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку нале­жить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, із суб'єкта господарювання у визначених законом випад­ках може бути стягнуто штраф у розмірі до 50 % належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання

У разі відмови органів управління або посадових осіб суб'єкта господарювання здійснити документальну перевірку чи допусти­ти працівників податкових органів для обстеження приміщень, що використовуються для здійснення господарської діяльності, ненадання податковим та іншим органам чи їх посадовим осо­бам встановленої законом звітності, розрахунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою подат­ків, зборів (обов'язкових платежів), операції цього суб'єкта за його рахунками в установах банку зупиняються.

Порядок і строки зупинення операцій суб'єктів господарю­вання за їх рахунками визначаються законом.

Застосування антидемпінгових заходів

У разі здійснення окремими учасниками господарських від­носин зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержан­ням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпін­гового імпорту, субсидованого імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція, що завдало шкоди економіці України або спричинило загрозу виник­нення такої шкоди, до цих учасників відносин можуть бути застосовані антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні за­ходи відповідно до закону. Порядок визначення розміру шкоди (загрози шкоди) економіці України та застосування зазначених заходів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповід­но до закону.

Припинення експортно-імпортних операцій. Застосування індивідуального режиму ліцензування

У випадках недобросовісної конкуренції, розміщення валют­них цінностей з порушенням встановленого законодавством по­рядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших випадках, якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяль­ності завдають шкоди економіці України, експортно-імпортні операції таких суб'єктів господарювання припиняються на умо­вах і в порядку, передбачених законом.

За порушення суб'єктами господарювання правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних захо­дів, заборони недобросовісної конкуренції та інших правил, за­значених у ч. 1 ст. 239 ГКУ, якими встановлюються певні обме­ження чи заборони у здійсненні зовнішньоекономічної діяльнос­ті, до таких суб'єктів може застосовуватись індивідуальний ре­жим ліцензування. Порядок і строки застосування індивідуаль­ного режиму ліцензування встановлюються законом.

Обмеження і зупинення діяльності суб'єкта господарювання

Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

У разі здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності з порушенням екологічних вимог ця діяльність може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, а також інши­ми уповноваженими органами в порядку, встановленому зако­ном.

До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякіс­них товарів або систематично порушують встановлені законо­давством правила торгівлі та надання послуг або умови збері­гання і транспортування товарів, крім господарських та адмі­ністративно-господарських санкцій, передбачених ГКУ, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом по­рядку.

Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбачених законом, при­ймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господа­рювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), від­вантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.

Скасування державної реєстрації

суб'єкта господарювання за порушення закону

У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигля­ді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його лікві­дації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання здій­снюється за рішенням суду, що є підставою для ліквідації цього суб'єкта господарювання відповідно до ст. 59 ГКУ.

32.3.   Гарантії прав суб'єктів господарювання

 

в разі неправомірного застосування

до них адміністративно-господарських санкцій

Відповідно до ст. 249 ГКУ суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до ньо­го адміністративно-господарських санкцій.

У разі прийняття органом державної влади або органом міс­цевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до ст. 20 ГКУ має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправо­мірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому ГКУ та законами України.

32.4.   Строки застосування

 

адміністративно-господарських санкцій

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосова­ні до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, пе­редбачених законом.

Контрольні питання

Наведіть визначення господарсько-правової відповідальності та роз­крийте принципи, на яких вона базується.

Господарсько-правові санкції: поняття і ознаки.

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.

Розкрийте зміст поняття відшкодування збитків, їх склад та розмір.

Здійсніть правовий аналіз штрафних санкцій.

Порядок застосування оперативно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції і порядок їх застосування.

Розділ V

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРЮВАННЯ