Глава 26. Ціни і ціноутворення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

у сфері господарювання

26.1. Загальні поняття і види ціни у господарських зобов'язаннях

Відповідно до ст. 189 ГКУ ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Вона зазна­чається в договорі у гривнях. У зовнішньоекономічних догово­рах (контрактах) ціни можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати в господар­ській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульо­вані ціни — граничні рівні цін або граничні відхилення від дер­жавних фіксованих цін.

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахун­ках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зов­нішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

У ст. 190 ГКУ наводиться визначення поняття вільних цін. Зокрема, вільні ціни встановлюються на всі види продукції (ро­біт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостій­но за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах також за рішенням суб'єкта господарювання.

Встановлення державних та комунальних цін регулюється ст. 191 ГКУ, де, зокрема, визначається, що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що визначаль­но впливають на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання — природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні ціни встановлюються на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом може бути передбачено встановлен­ня комунальних цін на продукцію та послуги, що виробляються комунальними підприємствами. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рента­бельності або шляхом запровадження обов'язкового деклару­вання зміни цін. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосуван­ня яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами під­приємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відпо­відно до закону.

26.2. Законодавство про ціни і ціноутворення

Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосу­вання цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначають­ся законом про ціни і ціноутворення та іншими законодавчими актами.