Глава 15. Підприємства колективної власності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

15.1. Поняття і види підприємств колективної власності

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

До підприємств колективної власності належать:

виробничі кооперативи;

підприємства споживчої кооперації;

підприємства громадських та релігійних організацій;

інші підприємства, передбачені законом.

15.2. Правові положення господарської діяльності кооперативів

Правові питання діяльності виробничого кооперативу регу­люються ст. 94—110 ГКУ та відповідними законами України.

Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися в різних галузях (виробни­чі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперати­вів регулюється законом.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог ГКУ та законодавчих актів України.

З метою здійснення господарської діяльності на засадах під­приємництва громадяни можуть утворювати виробничі коопера­тиви (кооперативні підприємства).

Відповідно до ст. 95 ГКУ виробничим кооперативом визна­ється добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні май­нових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх учас­ті в його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, пере­робну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну та будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.

Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова "виробничий кооператив" або "кооперативне підприємство". Принципи діяльності виробничого кооперативу такі:

добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

особиста трудова участь членів кооперативу в діяльності під­приємства;

відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умо­вах, встановлених статутом кооперативу;

демократичний характер управління кооперативом, рівні пра­ва членів кооперативу при прийнятті рішень;

розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, ви­значеному статутом.

Загальні умови створення виробничого кооперативу

Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Членів виробни­чого кооперативу не може бути менше, ніж три.

Рішення про створення виробничого кооперативу приймаєть­ся його установчими зборами.

Виробничий кооператив вважається створеним і набирає ста­тусу юридичної особи з дня його державної реєстрації відповідно до вимог ГКУ.

Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу.

Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих ко­оперативів, а також членами кооперативів інших типів (спожив­чих, житлових тощо).

Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступ­ний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом вироб­ничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню за­гальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначаються статутом кооперативу.

Членство у виробничому кооперативі припиняється в таких випадках:

у разі добровільного виходу з кооперативу;

у разі припинення трудової участі в діяльності кооперати­ву;

у разі виключення з кооперативу у випадках і порядку, ви­значених статутом;

у разі незатвердження загальними зборами членів кооперати­ву рішення правління (голови) про прийняття до кооперати­ву;

у разі смерті члена кооперативу.

Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробни­чому кооперативі визначаються ГКУ та статутом кооперативу.

Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з кооперативного підприємства) може бути оскар­жено до суду.

До основних належать такі права членів виробничого коопе­ративу:

участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

користування послугами кооперативу;

одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і стро­ки, визначені його статутом.

Основні обов'язки членів виробничого кооперативу полягають у дотриманні статуту кооперативу та виконанні рішень його орга­нів управління.

Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися та­кож інші права та обов'язки членів кооперативу.

Майно виробничого кооперативу становить колективну влас­ність кооперативу. Виробничий кооператив є власником буді­вель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльнос­ті, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбано­го на підставах, не заборонених законом.

Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою в поряд­ку, визначеному земельним законодавством. За земельну ділян­ку, передану в користування виробничому кооперативу, з остан­нього може справлятися плата в розмірах, визначених загальни­ми зборами членів кооперативу.

Для здійснення господарської та іншої діяльності виробни­чий кооператив за рахунок власного майна формує відповідні фонди.

Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена ко­оперативу в його господарській діяльності.

Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надхо­джень, не заборонених законодавством.

Управління виробничим кооперативом здійснюється на осно­ві самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління виробничого кооперативу є за­гальні збори членів кооперативу. До органів управління коопе­ративу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу. Статутом виробничого кооперативу може передбачатись спостережна рада кооперативу. Члени реві­зійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть бути членами його правління (головою кооперативу) чи спостережної ради.

До компетенції та повноважень загальних зборів членів вироб­ничого кооперативу входить:

внесення змін до статуту кооперативу;

обрання шляхом прямого таємного голосування голови ко­оперативу, членів правління кооперативу, ревізійної комісії (ревізора), спостережної ради кооперативу;

затвердження напрямків розвитку кооперативу;

заслуховування звітів органів управління кооперативу про їх діяльність;

визначення видів і розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування та використання;

затвердження правил внутрішнього розпорядку кооператив­ного підприємства, річного звіту і балансу кооперативу, порядку формування і розподілу доходу кооперативу, рішень правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів;

вирішення питань про входження кооперативного підприєм­ства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь коопе­ративу в заснуванні інших суб'єктів господарювання;

прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію коопе­ративу.

Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані зі статутною діяльністю виробничого кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно піс­ля закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися та­кож у будь-який час за рішенням правління (голови) кооперати­ву чи з ініціативи не менше третини членів кооперативу, якщо інше не передбачено статутом.

Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів виробничого кооперативу. Рі­шення з перелічених щойно питань приймаються більшістю го­лосів загальної кількості членів кооперативу.

Правління виробничого кооперативу створюється в коопера­тиві, до складу якого входить не менше десяти членів.

До компетенції та повноважень правління кооперативу вхо­дять:

розробка та внесення на затвердження загальних зборів на­прямків розвитку кооперативу;

скликання загальних зборів членів кооперативу і контроль за виконанням прийнятих ними рішень;

внесення на затвердження загальними зборами рішення про прийняття до кооперативу нових членів та припинення член­ства;

забезпечення збереження майна кооперативу;

організація здійснення незалежних аудиторських перевірок діяльності кооперативу;

вирішення питання навчання членів кооперативу, співробіт­ництва з вітчизняними та іноземними організаціями;

делегування виконавчому директору кооперативу права прий­мати відповідні рішення з питань компетенції правління, якщо це передбачено статутом кооперативу;

вирішення інших питань діяльності кооперативу.

Правління очолює голова кооперативу, який обирається за­гальними зборами членів виробничого кооперативу. Функції го­лови кооперативу і порядок його відкликання визначаються ста­тутом кооперативу.

Члени правління можуть обирати зі свого складу заступника голови та секретаря правління відповідно до статуту кооперативу.

Члени правління кооперативу працюють переважно на гро­мадських засадах. У статуті кооперативу може бути передбачено винагороду за роботу членів правління.

Періодичність проведення засідань правління кооперативу визначається статутом кооперативу. Рішення приймаються біль­шістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин членів правління кооперативу.

Якщо до складу виробничого кооперативу входить менше де­сяти членів, функції та повноваження правління здійснюють за­гальні збори та голова кооперативу відповідно до статуту.

Компетенція і повноваження

виконавчого директора виробничого кооперативу

Правління виробничого кооперативу може наймати виконав­чого директора для оперативного управління діяльністю підпри­ємства. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу.

Виконавчий директор здійснює свою діяльність на умовах кон­тракту, який укладає з ним правління кооперативу, і виконує функції відповідно до статуту.

Виконавчий директор відповідальний за свою діяльність пе­ред кооперативом.

У разі відсутності у виробничому кооперативі посади вико­навчого директора кооперативним підприємством керує голова кооперативу.

Якщо членів виробничого кооперативу понад п'ятдесят, у ньо­му може створюватися спостережна рада для контролю за діяль­ністю виконавчого директора кооперативного підприємства.

Спостережна рада обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у складі трьох—п'яти осіб. Член спостереж­ної ради не може бути членом правління чи ревізійної комісії. Порядок обрання членів спостережної ради та її голови, а та­кож порядок діяльності ради встановлюються статутом коопе­ративу.

З метою контролю за фінансово-господарською діяльністю виробничого кооперативу обирається ревізійна комісія, а в ко­оперативі, до складу якого входить менше десяти членів, — ре­візор.

Ревізійна комісія (ревізор) обирається загальними зборами з числа членів кооперативу відповідно до його статуту. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи спостережної ради виробничого кооперативу.

Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів виробничого кооперативу.

Господарська діяльність виробничого кооперативу

Виробничий кооператив відповідно до його статуту самостій­но визначає основні напрямки господарської діяльності, здійс­нює її планування і організацію.

Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає по­слуги за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на договірній основі, а в передбачених законодавством випадках — за державними цінами і тарифами.

Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємства­ми, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів.

Дохід виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирі­вняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персо­налу. Дохід спрямовується на сплату податків та інших обов'яз­кових платежів, погашення кредитів, покриття збитків, відра­хування у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

Кооперативні виплати — це частина доходу виробничого ко­оперативу, що розподіляється між членами кооперативу з ураху­ванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається в розпо­рядженні кооперативу, з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватись у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо.

Порядок використання доходу виробничого кооперативу ви­значається статутом кооперативу відповідно до закону.

Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоеконо­мічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання коштів кооперативу в іноземній валюті встановлюється законом та статутом кооперативу.

Майнові відносини члена виробничого кооперативу з коопера­тивом у разі припинення членства в кооперативі та щодо перехо­ду паю регулюються цивільним законодавством.

Особливості майнової відповідальності виробничого кооперати­ву полягають у тому, що він відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Виробничий кооператив не відповідає за зобов'язаннями членів кооперативу.

Виробничий кооператив може застрахувати своє майно і май­нові права за рішенням загальних зборів членів кооперативу, якщо інший порядок не встановлено законом.

Припинення діяльності виробничого кооперативу

Виробничий кооператив за рішенням загальних зборів членів кооперативу може бути реорганізований у підприємства інших форм господарювання в порядку, визначеному статутом коопера­тиву відповідно до вимог ГКУ.

Виробничий кооператив ліквідується в загальному порядку ліквідації суб'єкта господарювання, передбаченому ГКУ, з ура­хуванням таких положень:

ліквідація виробничого кооперативу здійснюється ліквідацій­ною комісією, призначеною загальними зборами членів коо­перативу, а в разі його ліквідації за рішенням суду — лік­відаційною комісією, сформованою відповідно до цього рішен­ня;

розпорядження землею виробничого кооперативу, що ліквіду­ється, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених зе­мельним законодавством. Майно кооперативу, що залишило­ся після розрахунків з бюджетом та кредиторами, розподіля­ється між членами виробничого кооперативу пропорційно вар­тості їх паю.

15.3. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації

Споживча кооперація в Україні — це система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єд­нань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товари­ство — самоврядна організація громадян, які на основі добро­вільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єдну­ються для спільної господарської діяльності з метою колектив­ного організованого забезпечення своїх економічних і соціаль­них інтересів. Кожний член споживчого товариства має частку в його майні.

Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі ста­туту.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єд­нуватись у спілки, інші передбачені законом форми об'єднання, єдину спілку споживчих товариств України та мають право віль­ного виходу з них.

Власність споживчої кооперації складається з власності спо­живчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебу­вати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єд­нань). їх частка у власності визначається договором.

Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.

Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворю­вати для досягнення своїх статутних цілей підприємства, уста­нови та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГКУ та законів України.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог ГКУ та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

15.4. Підприємства об'єднань громадян, релігійних організацій

Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання гро­мадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі ста­тутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організа­цій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється за­сновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літе­ратури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виро­бів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фести­валів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати видавничі, по­ліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогоспо­дарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяль­ності цих організацій.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, що здійснює діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог ГКУ.

Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів під­приємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлю­ються законами.