ГЛАВА 1 Інфраструктура для реалізації авторських прав

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

 

/. Цілі та функції авторських організацій

Охорона інтересів авторів у суспільстві, їх прав у зв'язку з використанням їх творів, забезпечення найсприятливіших умов взаємодії між авторами і користува­чами, особливо за кордоном, найкращим чином можуть бути досягнуті через спеціалізовані організації, створені для того або іншого виду управління авторсь­кими правами. Ці організації є, як правило, некомерційними. Зібрані ними кош­ти розподіляються між авторами і використовуються в інтересах авторів за вира­хуванням витрат на створення і функціонування такої організації.

У разі реалізації прав, закріплених за автором законом, дуже важливо, щоб ав­тор міг спиратися на ефективну інфраструктуру, яка забезпечує охорону його прав і сприяє йому в досягненні мети. Автор {володілець авторських прав) Ізолояіс ви­нятковим правом дозволяти або забороняти деякі види використання своїх творів, що охороняються законом.

Сам автор, у більшості випадків, не може займатися питаннями авторизації або відтворення своїх творів, а також збором і розподілом відрахувань за їх вико­ристання або за обов'язкові та інші ліцензії. Розглянемо приклад збору і роз­поділу відрахувань за використаним музичного твору, який традиційно викопу­ється перед обмеженою аудиторією, що зібралася в певному місці, і ніхто, крім цієї аудиторії, не може чути дане виконання. Однак розвиток і вдосконалення технічних засобів запису, радіомовлення і телебачення значно розширює рамки використання музичних творів, що для володільцев авторських прав має далеко­сяжні наслідки — їх твори дедалі частіше стають об'єктами несанкціонованого (піратського) використання не тільки в своїй країні, а й за кордоном. У подібній ситуації для конкретного автора або виконавця буде абсолютно нереально кон­тролювати належні йому згідно із законом відрахування за використання його творів.

Тому для авторів вкрай важливо створити національне товариство, яке забезпе­чує захист ввірених йому інтересів і на додаток до контролю і авторизації буде здійснюватися збір і розподіл роялті від імені і на користь авторів і їх правонаступ­ників. При цьому національне товариство забезпечить не тільки розпорядження своїм власним національним репертуаром і його охорону, але зробить це і для іно­земних репертуарів, оскільки контракти про взаємне представництво будуть укла­дені з товариствами Інших країн. На основі взаємності його власний репертуар бу­де в розпорядженні і під охороною в кожній із зарубіжних країн, завдяки націо­нальному товариству, з яким вищезгаданий контракт про взаємне представництво було укладено.

 Слід підкреслити, що, застосовуючи відповідну систему договорів і контрактів про взаємне представництво, які укладаються між авторами і користувачами, ав­торські товариства є важливою ланкою в організації законного використання тво­рів. При цьому для отримання всіх необхідних дозволів користувачеві досить ли­ше звернутися в своє національне авторське товариство і за допомогою єдиної операції отримати можливість вільного вибору творів для подальшого їх викорис­тання (організації концертів, театральних, балетних постановок і, що особливо важливо, з демонстрацією їх по каналах теле- і радіомовлення), не займаючись не­скінченним пошуком володільців авторських прав і запитами на дозвіл.

Отже, в функції авторських організацій входить: робота, пов'язана з видачею дозволів на використання творів, контроль за їх використанням; підготовка типо­вих контрактів між авторами і користувачами; збір роялті від різних користувачів і розподіл їх серед власників авторських прав; наданая юридичних консультацій і подання допомоги авторам та їхнім спадкоємцям; збір і поширення інформації, яка відповідає запитам і інтересам членів цих організацій; управління добровіль­ними або добродійними фондами, що надають підтримку авторам у скрутних об­ставинах; сприяння розвитку культурного життя в країні загалом, їм доводиться також вести велику роботу з документацією (включаючи списки авторів та їхніх творів) не тільки відносно членів організацій, але також і відносно іноземних ре­пертуарів, якими вони займаються на основі контрактів про представництво, ук­ладених з авторськими організаціями інших країн.

2. Організації охорони і розпорядження  авторськими правами

Організації охорони І розпорядження авторськими правами можуть бути при­ватними або громадськими незалежними організаціями чи державними відомст­вами, що взяли на себе такі функції, залежно від обставин, вимог або умов в кон­кретних країнах. Один з підходів полягає в тому, що держава повинна здійснюва­ти відповідний контроль і нагляд, а також надавати фінансову підтримку тією мірою, якою це необхідно для ефективного функціонування таких організацій.

Однією з важливих функцій авторської організації є вжиття заходів для охоро­ни і заохочення творчої діяльності в галузі літератури, мистецтва, музики тощо. Проте крім охорони і управління правами в Інтересах авторів і т их, хто бере участь у розповсюдженні авторських творів, їх організаціям могла б бути подана допомо­га в створенні необхідного соціального забезпечення і фінансова підтримка у разі хвороби, нещасного випадку, тимчасової або постійної інвалідності тощо. Фінан­сові ресурси для такої програми підтримки могли б бути отримані у формі внесків, що надходять від користувачів авторськими творами і від володільців авторських прав пропорціонально розміру ліцензійних відрахувань, або прибутків від викори­стання творів, а також від державних та інших пожертвувань. Деякі країни вже за­снувшій спеціальні фонди (як обов'язкові, так і добровільні) безпосередньої допомоги працівникам мистецтва І в організації проведення заходів, що сприяють охо­роні і заохоченню І ворчої діяльності.

Крім виконавчих, таких, що збирають і (або) розподіляють виконавські відра­хування відносно їх прав, існує ряд організацій іншого виду, які займаються пи­таннями охорони прав найманих виконавців, сприянням інтересам виконавців в широкому розумінні або окремим групам виконавців, заохоченням виконавської діяльності і розповсюдженням виконаних ними творів або допомогою виконав­цям, які цього потребують.

Що стосується телевізійних і радіомовних організацій, то повторне викорис­тання записів їх виконання забезпечує виконавцям важливе джерело можливого додаткового доходу, компенсуючи, певною мірою, обмежені можливості для «жи­вого» виконання. Тому колективні угоди з телевізійних і радіомовними ор­ганізаціями мають особливе значення для виконавців незалежно від того, чи ук­ладені вони безпосередньо їх власними організаціями або організаціями вироб­ників фонограм.

 

 

3. Видавничі організації

У багатьох країнах діяльність авторських товариств стосується не тільки забез­печення прав та інтересів авторів, а й охорони інтересів видавців І виробників фо­нограм. У таких ситуаціях видавці музичних творів беруть активну участь в управ­лінні даним авторським товариством, входячи, як правило, в його керівні органи. Деякі видавничі організації мають їакож програми, що забезпечують членам цих організацій можливість отримання допомоги в управлінні їх компаніями або ін­формації про політику держави у видавничих питаннях (податки, умови торгівлі, авторські права тощо).

Основним завданням видавничих організацій є охорона інтересів видавничої Індустрії, сприяння її розвитку і заохоченню пайширшого розповсюдження творів не тільки в своїй країні, а й за кордоном, оскільки видавнича діяльність стає все більш Інтернаціональною.