§ 6. Проходження державної служби

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 
РЕКЛАМА
<

Зарахування на державну службу здійснюють на конкурс­ній основі згідно з порядком, встановленим відповідним По­ложенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України1. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публі­кації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу. Інші процедури прий­няття на службу можуть встановлювати закони України, але при цьому заборонено вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

Просування по службі державного службовця, який зара­хований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а та­кож прийняття на роботу державного службовця, що припи­нив державну службу в зв'язку з відставкою, може здійснюва­ти керівник відповідного державного органу без конкурсного відбору.

У практику державного будівництва України законодавчо введений інститут патронатної служби. Зміст його зводиться до того, що всупереч загальному правилу, коли не можуть бути обраними або прийнятими на посаду в державному органі та його апараті особи, що будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками, керівники вищих державних органів мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керів­ників прес-служб, радників, секретарів згідно з штатним роз­писом і категорією, що відповідає посаді. На такі посади мо­жуть добиратися родичі, свояки, друзі тощо. Правом добирати

1 Див.: Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення ва­кантних посад державних службовців: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. // Офіційний вісник України. — 1995. — №3-4.

 

108

 

ГЛАВА 8

 

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

 

109

 

 

 

собі на посади своїх помічників, керівників прес-служб, рад­ників і секретарів згідно із Законом «Про державну службу» наділено Президента України, Голову Верховної Ради Украї­ни, членів Кабінету Міністрів України — так зване «політич­не» керівництво країни, а також глав місцевих державних адмі­ністрацій1.

Громадяни України, яких вперше зараховують на держав­ну службу, складають присягу, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці. Текст присяги наведено в ст. 17 За­кону «Про державну службу».

При прийнятті на державну службу для особи, яка пре­тендує на посаду державного службовця, може встановлюва­тися випробний термін до шести місяців, а зараховані на служ­бу можуть проходити стажування терміном до двох місяців з метою набуття практичного досвіду та перевірки ділових якостей.

Державні службовці можуть бути відсторонені від виконан­ня повноважень за посадою без рішення відповідних правоохо­ронних органів. Відсторонення може прийняти керівник відпо­відного державного органу, в якому працює службовець, якщо невиконання службових обов'язків зумовило людські жертви, завдало значної матеріальної чи моральної шкоди громадяни­нові, державі, підприємству, установі або об'єднанню громадян. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за поса­дою не повинна перевищувати часу службового розслідування — двох місяців. Якщо правомірність рішення про відсторонення від виконання повноважень за посадою не підтверджують ре­зультати службового розслідування, його скасовують. Відсто­ронення не може бути підставою для звільнення особи з дер­жавної служби, переведення на іншу посаду або в інших випад­ках, які б призвели до зміни правового статусу службовця.

Важливе місце під час проходження державної служби відводиться службовій кар'єрі. Державна служба як правовий інститут становить собою сукупність правових норм, які регу­люють відносини, що складаються в процесі організації дер-

1 Див,: Порядок перебування на державній службі працівників патронат-ної служби членів Уряду України (Кабінету Міністрів): Затверджений по­становою Кабінету Міністрів України від 31 травня 1995 р. // Офіційний вісник України. — 1995. — № 2.

 

жавної служби та виконання державними службовцями покла­дених на них завдань. Суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державної служби, є різноплановими й ве­ликими за своїм обсягом. Одні з них складаються в процесі організації державної служби, інші — при практичному її здійсненні.

Процес організації державної служби пов'язаний із встанов­ленням правового статусу конкретної посади, способів замі­щення посад на державній службі та умов вступу до неї, а та­кож з підготовкою, підбором і розстановкою кадрів державних службовців, зарахуванням їх на посади.

Законодавство передбачає порядок прийняття та проход­ження державної служби, вводить категорії посад службовців і ранги, які їм присвоюють, покладаючи їх у основу службової кар'єри.

Посади державних службовців класифікують із урахуван­ням організаційно-правового рівня органу, обсягу й характеру компетенції на конкретній посаді, ролі й місця посади в струк­турі державного органу. Законом «Про державну службу» вста­новлено сім категорій посад державних службовців, яким відповідають 15 рангів. Під час прийняття на державну служ­бу службовцю присвоюють ранг у межах конкретної категорії посад відповідно до займаної посади, рівня професійної квалі­фікації та результатів роботи. Черговий ранг у межах відповід­ної категорії посад державному службовцю присвоюють через два роки. Черговий ранг у межах категорії посад може бути присвоєний достроково за виконання особливо відповідальних завдань. За сумлінну працю державному службовцю може бути присвоєно ранг за межами відповідної категорії посад. При­своєний ранг зберігається за державним службовцем і у випад­ках, коли він перейшов на посаду нижчої категорії або зали­шив державну службу, а потім повернувся до неї. Народним депутатам України, які до обрання перебували на державній службі, час виконання обов'язків народного депутата зарахо­вують до стажу державної служби. Позбавлення рангу допус­кається лише за вироком суду.

Для ефективної та стабільної роботи державної служби, підвищення професійного рівня працівників і підготовки їх на керівні посади важливе значення має формування кадрового

 

110

 

ГЛАВА8

 

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

 

111

 

 

 

резерву, який відповідно до ст. 28 Закону «Про державну служ­бу» формують із спеціалістів місцевого й регіонального само­врядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, випускників навчальних закладів відповідного профілю, через підвищення кваліфікації, стажування.

Невід'ємна частина кадрової роботи — навчання та підви­щення кваліфікації державних службовців. Держава здійснює заходи щодо створення умов для навчання й підвищення ква­ліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) і шляхом самоосвіти.

Важливе значення для розв'язання проблем комплектуван­ня органів виконавчої влади всіх рівнів висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити економічний і соціальний розвиток держави, має затверджена Указом Президента Ук­раїни «Програма кадрового забезпечення державної служби»1, яка передбачає створення єдиної централізованої державної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. З цією метою формують мережу галу­зевих навчальних закладів з широкою міжгалузевою та регіо­нальною кооперацією.

У структурі всіх органів виконавчої влади створюють підрозділи або призначають окремих посадових осіб, що зай­маються питаннями кадрового забезпечення, які здійснюють організаційно-методичне керівництво формуванням кадрово­го резерву, контроль за виконанням особистих річних планів підвищення кваліфікації фахівців, узагальнюють практику формування кадрового резерву й вносять до керівництва про­позиції щодо його поліпшення.

Відповідальність за стан кадрового забезпечення централь­них і місцевих органів виконавчої влади покладено на їх керівників. Контроль за кадровим забезпеченням державної служби з метою проведення дієвих заходів щодо додержання вимог Закону «Про державну службу» та інших нормативних актів із зазначених питань центральними та місцевими орга­нами виконавчої влади, а також розробку практичних рекомен­дацій, інформаційних та інструктивних матеріалів, спрямова­них на подальше вдосконалення роботи з кадрами, здійсню-

1 Див.: Праця і зарплата. — 1995. — № 23. — С. 2.

 

ють Головне управління державної служби, органи виконавчої влади у підпорядкованих їм структурах.

Результати підвищення кваліфікації є однією з підстав просування по службі.

Законом «Про державну службу» (розділ VI) передбачено підстави припинення державної служби. Крім загальних підстав, установлених законодавством України про працю, дер­жавна служба припиняється в разі порушення умов реалізації права на державну службу, недодержання вимог, пов'язаних із проходженням державної служби, досягнення державним службовцем граничного віку проходження служби, виявлення чи виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на державній службі, відмови від складання присяги або її пору­шення, неподання чи подання неправдивих відомостей щодо доходів службовця, відставки для службовців, що займають посади першої або другої категорії.