§ 5. Обов'язки та права державних службовців : Адміністративне право України - Ю. П. Би¬тяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін : Книги по праву, правоведение

§ 5. Обов'язки та права державних службовців

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 
РЕКЛАМА
<

У Законі «Про державну службу» закріплено основні обо­в'язки та права державних службовців. Державні службовці зобов'язані додержуватися Конституції та інших актів законо­давства України, забезпечувати ефективну роботу відповідних органів, не допускаючи при цьому порушень прав і свобод лю­дини й громадянина, безпосередньо виконувати покладені на них службові обов'язки, зберігати державну таємницю, інфор­мацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обо­в'язків державної служби, постійно вдосконалювати організа­цію своєї роботи та підвищувати професійну кваліфікацію. Важливим є те, що державний службовець не тільки має пра­во, а й зобов'язаний у разі отримання доручення, яке супере-

 

чить чинному законодавству, невідкладно, в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а в разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за поса­дою особу.

Серед широкого спектру основних прав державних служ­бовців слід відзначити такі як право на повагу особистої гідності, право на соціальний і правовий захист, право на про­сування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання службових обов'язків, право приймати рішення в межах своїх повноважень тощо. Законодавець підкреслює, що конкретні обов'язки та права державних служ­бовців мають визначатися на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображатися в посадових положеннях та інструкціях, які затверджують керівники відповідних держав­них органів у межах закону та їх компетенції.

Надаючи всім громадянам України рівне право доступу на державну службу, законодавець разом з тим встановлює коло обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та проходженням державної служби.

Обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу, є традиційними — визнання особи в установленому порядку не­дієздатною, наявність судимості, що є несумісною із зайнят­тям посади, безпосередня підпорядкованість або підлеглість особам, які є близькими родичами чи свояками. Законами Ук­раїни для деяких категорій державних службовців можуть вста­новлюватися інші обмеження, пов'язані з прийняттям на дер­жавну службу.

Відповідно до ст. 16 Закону державний службовець не має права здійснювати дії, передбачені статтями 1, 5 Закону Ук­раїни «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р.1. До таких дій належать корупційні діяння: незаконне одержан­ня особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в зв'язку з виконанням таких функцій, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи отримання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), суттєво нижчою від їх фактичної (дійсної) вар­тості; одержання особою, уповноваженою на виконання

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266.

 

106

 

ГЛАВА 8

 

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

 

107

 

 

 

функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодав­ством.

Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовано на попередження корупції і перераховано в ст. 5 Закону «Про боротьбу з корупцією». Вони не мають права: сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяль­ності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кре­дитів чи пільг з метою незаконного одержання за це ма­теріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посеред­ників або підставних осіб, бути повіреними третіх осіб у спра­вах державного органу, в якому вони працюють, а також вико­нувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, вик­ладацької, творчої діяльності, а також медичної практики); входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність; відмовляти фізичним і юридичним особам у інформації, надання якої передбачено правовими ак­тами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи непов­ну інформацію та вчиняти інші дії.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти дії, що перешкоджають нормальному функціонуван­ню державного органу. Обмеження, пов'язані з проходженням служби окремими категоріями державних службовців, встанов­люють виключно законодавчі акти України.

Осіб, які претендують на заняття посади в системі держав­ної служби або на виконання інших функцій держави, попе­реджають про встановлені щодо них обмеження.

Для зайняття посади державного службовця введено декларування доходів особи, яка претендує на посаду, а осо­бам, що претендують на заняття посад першої і другої категорії (ст. 25 Закону), потрібно надати, крім декларації про доходи,

 

відомості про належні їм і членам їх сімей нерухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Зазначені відомості щорічно подають і особи, вже зараховані на державну службу.