§ 1. Організаційно-правові засади управління соціальним захистом населення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 

Соціальне забезпечення та захист громадян України є од­ним із важливих напрямів діяльності держави. Держава несе обов'язки щодо матеріального підтримання своїх громадян, створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та трудо­вої діяльності, реалізує програми професійно-технічного на­вчання, підготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці заборонено. Громадянам га­рантовано захист від незаконного звільнення, право на своє­часне одержання винагороди.

Громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, без­робіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством. Це право га­рантується страхуванням за рахунок страхових внесків грома­дян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі дер­жавних, комунальних, приватних закладів для соціальних ви­плат і допомоги. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1992 р.1 гарантує всім непрацездатним громадя­нам України право на соціальну захищеність шляхом встанов­лення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку зі збільшен­ням розміру мінімального споживчого бюджету й підвищен­ням ефективності економіки країни.

Для здійснення управління фінансами пенсійного забезпе­чення створено Пенсійний фонд України, який є центральним

 

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 3. — Ст. 10.

 

464

 

ГЛАВА 40

 

УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ...

 

465

 

 

 

органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Основним завданням Пенсійного фонду та його органів на місцях є забезпечення фінансування витрат на ви­плату пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне за­безпечення» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»1, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби, допомоги на дітей, а також інших витрат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства по­кладено на Пенсійний фонд. Виконанню завдань по соціаль­ному захисту населення України сприяють Основи законодав­ства України про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування від 14 січня 1998 р.2, закони України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 червня 1997 р.3, «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р.4, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумов­леними народженням та похованням» від 18 січня 2001 рА Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.