§ 2. Органи управління наукою

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 

Центральним органом виконавчої влади у цій сфері є Мінос­віти і науки України. Діяльність Міносвіти і науки України спрямовує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до покладених на нього завдань центральний орган виконавчої влади в сфері науки: розробляє засади нау­ково-технічного розвитку України; забезпечує розвиток нау­кового й науково-технічного потенціалу України; організовує та координує інноваційну діяльність; координує розвиток за­гальнодержавної системи науково-технічної інформації, коор­динує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм й контролює їх виконання; здійснює керівництво системою нау­кової і науково-технічної експертизи: забезпечує інтеграцію вітчизняної науки в світовий науковий простір зі збереженням і захистом національних пріоритетів.

Інші центральні органи виконавчої влади здійснюють управ­ління науковою та інноваційною діяльністю у відповідній га­лузі; визначають напрями її розвитку; спрямовують і контро­люють діяльність підпорядкованих їм наукових організацій; організовують виробництво сучасної конкурентноспроможної продукції; відповідають за рівень науково-технічного розвит­ку відповідних галузей.

Місцеві органи державної виконавчої влади й органи місцево­го самоврядування відповідно до своєї компетенції забезпечу­ють виконання державних наукових і науково-дослідних про­грам; розробляють та організовують виконання регіональних (територіальних) програм.

Специфічне місце в системі органів, які функціонують у сфері науки, належить ВАК України, що є центральними ор­ганом виконавчої влади, статус якого прирівняний до держав­ного комітету України. ВАК України реалізує державну полі-

 

тику в галузі атестації наукових і науково-технічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів і присвоє­ння вченого звання старшого наукового співробітника, конт­ролює діяльність спеціалізованих вчених рад та якість атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

ВАК України створює спеціалізовані ради по захисту ди­сертацій, затверджує їх персональний склад і перелік спеціаль­ностей, за якими цим радам надається право проведення захис­ту дисертацій, провадить їх періодичну атестацію; розробляє й затверджує вимоги до дисертацій і осіб, які претендують на здобуття наукового ступеня та вченого звання старшого нау­кового співробітника; затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук; приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на ос­нові рішення спеціалізованої вченої ради про присудження вченого ступеня; приймає рішення про видачу атестата стар­шого наукового співробітника на основі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання наукового співробітника.

ВАК України уповноважений скасовувати рішення спеціа­лізованих рад і вчених рад про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання; позбавляти їх права прийому до захисту дисертації; позбавляти наукових і науково-педагогіч­них співробітників наукових ступенів і вченого звання стар­шого наукового співробітника. З питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації ВАК України видає інформаційний бюлетень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. затверджено Порядок присудження наукових ступенів і при­своєння вчених звань1.

Для координації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час формування та реалізації дер­жавної політики утворено Комісію Кабінету Міністрів України з питань науково-технічного розвитку, яка діє відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26 січня 1998 р.2. На Комісію покладено обов'язок контролювати й координувати діяльність міністерств, інших центральних органів

1              Див.: Офіційний вісник України. — 1997. — № 27. — Ст. 106.

2              Див.: Офіційний вісник України. — 1998. — № 4. — Ст. 140.

 

424

 

ГЛАВА 35

 

УПРАВЛІННЯ НАУКОЮ

 

425

 

 

 

виконавчої влади, спрямовану на реалізацію державної науко­во-технічної політики; розглядати пропозиції щодо створення високотехнологічних виробництв; здійснювати підтримку вітчизняного науково-технічного потенціалу; розглядати про­позиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює відно­сини в науково-технічній сфері, та пропозиції щодо фінансуван­ня цільових проектів, загальнодержавних науково-технічних програм за рахунок коштів Державного бюджету України.