§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 

Державне управління будівництвом і житлово-комуналь­ним господарством здійснюють із урахуванням загальнодер­жавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого самовряду­вання, що пов'язано з розмежуванням державної власності (на загальнодержавну й місцеву) та закріпленням за органами місцевого самоврядування об'єктів будівельного комплексу й житлово-комунального господарства. В діяльності по здійснен­ню управління сферами, що аналізуються, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції пе­реважно шляхом координаційних, дозвільних, контрольно-на­глядових повноважень. Слід ураховувати також те, що в уп­равлінні будівництвом і житлово-комунальним господарством переплітаються інтереси не тільки органів, які безпосередньо вирішують ці питання, а й інших, оскільки всі органи держав­ного управління, органи місцевого самоврядування, господа­рюючі та інші суб'єкти ведуть будівельні роботи, а житлово-комунальне господарство здебільшого передано в підпорядку­вання місцевим ланкам виконавчої системи та системи самоуправління.

Управління будівництвом і житлово-комунальним госпо­дарством охоплює дві важливі складові частини економіки України: будівництво й житлову сферу.

Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка за­безпечує створення та реконструкцію об'єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного й житлового призначення.

Управління будівництвом охоплює проведення єдиної тех­нічної політики в галузі, планування та розробку організацій-

 

22*

 

340

 

ГЛАВА 27

 

УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВОМ...

 

341

 

 

 

но-правових засад проектування й будівництва, їх матеріаль­но-технічне та фінансове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію техніки безпеки й охорону праці, прове­дення заходів щодо підвищення якості архітектурних і буді­вельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівель­них правил, норм і стандартів тощо.

Житлова сфера включає управління житловим фондом і об'єктами комунального господарства, їх утримання, будівниц­тво й ремонт.

Житловий фонд — це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності. Він скла­дається з державного житлового фонду, громадського житло­вого фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів і при­ватного житлового фонду.

Комунальне господарство поділяють на такі групи об'єктів: а) санітарно-технічні (водоводи, каналізація, підприємства по очищенню міст); б) енергетичні (електростанції, котельні, теп­лові, електричні й газові мережі); в) транспортні (тролейбуси, трамваї); г) об'єкти зовнішнього благоустрою (шляховоди, зе­лені насадження, мостові, набережні та ін.).

Відповідно до Концепції державної житлової політики, схва­леної постановою Верховної Ради України від ЗО червня 1995 р.1, спорудження, реконструкція та утримання житла є одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного роз­витку країни, важливим фактором зниження соціальної напру­женості в суспільстві.

Органи управління житлово-комунальним господарством організовують виконання програм розвитку галузі, забезпечу­ють діяльність житлово-комунальних об'єктів, підбір і розста­новку кадрів, проводять єдину технічну політику, здійснюють заходи щодо вдосконалення комунального обслуговування населення, промислових і соціально-культурних об'єктів, роз­робку й організаційне забезпечення управлінських рішень.

Особливістю управління житлово-комунальним господар­ством є те, що значні повноваження по управлінню цією галуз­зю мають місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, які, в свою чергу, приймають регіональні про-

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 27. — Ст. 200.

 

грами розвитку підприємств галузі та організовують їх вико­нання. Слід відзначити, що поступово, в міру продовження економічних реформ, здійснюватиметься перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організація­ми в сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації.

Правові та організаційні засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством закріплено в низці актів, серед яких головними є Закони України «Про основи містобу­дування» від 16 листопада 1992 р.1 та «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р.2, а також Указ Президента України «Про пріоритетні завдання в сфері містобудування» від 13 травня 1997 р.3.