§ 3. Режим державної таємниці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 
РЕКЛАМА
<

Виходячи з інформаційного суверенітету України та загаль­новизнаних принципів міжнародного порядку в сфері інфор­мації, Україна вживає заходів щодо засекречування й охорони певної інформації у сфері оборони, економіки, науки й техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопоряд­ку з метою захисту життєво важливих інтересів України. Таку інформацію визнають у порядку, встановленому Законом Ук­раїни «Про державну таємницю» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємни-

 

цю»1), державною таємницею. Вона підлягає охороні з боку держави. Перелік і зміст інформації, яку може бути віднесено до державної таємниці, визначаються в цьому Законі та вмоти­вованими рішеннями державних експертів з питань таємниць.

Охорона державної таємниці містить комплекс організа­ційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних і опе­ративних заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що становить державну таємницю. Серед органі­заційно-правових заходів щодо охорони державної таємниці застосовують такі: встановлення єдиних вимог щодо виготов­лення, користування, збереження, передачі, транспортування та обігу носіїв інформації, що становить державну таємницю; ліцензування підприємств, установ і організацій, які здійсню­ють діяльність, пов'язану з державними таємницями; спеціаль­ний порядок доступу громадян до державної таємниці; спеці­альний порядок здійснення судових, наглядових, контрольно-ревізійних та інших функцій органів державної влади стосовно підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язано з державними таємницями; відповідальність за порушення за­конодавства про державну таємницю тощо.

З метою технічного захисту інформації підприємства, уста­нови й організації, які здійснюють діяльність, пов'язану з дер­жавними таємницями, зобов'язані використовувати захищені засоби оброблення, передачі, збереження інформації та технічні пристрої її захисту, сертифіковані на відповідність цих засобів і пристроїв нормативам технічної захищеності, вживати крип­тографічні заходи охорони такої інформації. Оперативні захо­ди охорони державної таємниці застосовують в ході контрроз-відувальної, розвідувальної та оперативно-розшукової діяль­ності, яку здійснюють органи Служби безпеки України та інші державні органи згідно з чинним законодавством.

Державну політику щодо державної таємниці забезпечують Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері забезпечення охорони дер­жавної таємниці є Служба безпеки України.

1 Див.: Офіційний вісник України. - 1999. - № 42. - Ст. 2075.

 

ОРГАШЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО...      283

 

РОЗДІЛ VII

Основи адміністративно-правової

організації управління економікою,

соціально-культурною й

адміністративно-політичною сферами