§ 12.4. Участь органів внутрішніх справ в охороні надр

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 
РЕКЛАМА
<

Охорону надр органи внутрішніх справ здійснюють, голо­вним чином, у процесі охорони права державної власності і в процесі забезпечення громадського порядку. Надра е об'єктом природи і водночас — виключною власністю народу України, яку органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти. Особлива увага при цьому приділяється зберіганню видобутих корисних копалин від розкрадання і безгосподарного викорис­тання. Саме ці правопорушення і злочини здебільшого вияв­ляються і припиняються працівниками міліції.

Органи внутрішніх справ сприяють охороні надр і тим, що захищають права їхніх користувачів, які можуть бути обмеже­ні лише у випадках, передбачених законодавством України. Це відноситься до охорони прав усіх користувачів надр, яки­ми можуть бути підприємства, установи, організації, громадя­ни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Однією з форм охорони надр органами внутрішніх справ є сприяння місцевим органам влади у виконанні такої важ» ливої функції, як здійснення контролю, що передбачено Ко­дексом України про надра. Виконуючи цю функцію, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі органи спираються на допомогу правоохоронних органів.

Важливу роль в охороні надр і видобутих корисних копа­лин відіграють підрозділи протипожежної безпеки системи Мі­ністерства внутрішніх справ України, які покликані контролю­вати дотримання відповідних правил пожежної безпеки на гір­ничодобувних об'єктах, об'єктах по переробленню мінераль­ної сировини, а також підземних спорудах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, їх головним завданням є запобігання виникненню пожежі та якомога швидкого її пога­шення.

За діючим законодавством місця розташування гірничодо­бувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин, у тому числі для підземного збе­рігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, заховання відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з ор­ганами державного гірничого нагляду, охорони навколишньо­го природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами народних депутатів та іншими зацікавленими органа­ми. До таких слід віднести органи протипожежної безпеки.

У своїй діяльності щодо охорони надр органам внутрішніх справ належить керуватись Кодексом України про надра, За­конами України «Про міліцію», «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідними статтями Кодексу Ук­раїни про адміністративні правопорушення, Цивільного і Кри­мінального кодексів України, місцевими програмами розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр, які розробляються обласними Радами народ­них депутатів відповідно до ст. 9 Кодексу України про надра.

У Законі України «Про міліцію» визначені її основні зав­дання, зокрема: забезпечення безпеки громадян, захист їх прав і законних інтересів; захист власності від злочинних по­сягань; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; сприяння у межах своєї компетенції державним ор­ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків; запобігання правопо­рушенням та їх припинення.

Зрозуміло, що виконання цих завдань неодмінно передба­чає охорону надр.

Здійснювати охорону надр зобов'язує працівників органів внутрішніх справ і Кодекс України про надра. У ст. 2 Кодексу зазначено: «Завданням Кодексу про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, ком­плексного використання надр для задоволення потреб у міне­ральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпе­ки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, уста­нов, організацій та громадян».

Працівники органів внутрішніх справ не можуть бути бай­дужими і до виконання вимог, передбачених іншими статтями Кодексу України про надра: ст. 22 передбачає надання надр для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речо­вин та скидання стічних вод; ст. 23 регулює права земле­власників і землекористувачів на видобування корисних ко­палин місцевого значення, торфу та прісних підземних вод;

ст. 50 забороняє введення в експлуатацію нових і реконстру­йованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці міне­ральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, безпеку людей, майна і нав­колишнього природного середовища; ст. 55 передбачає поря­док користування надрами для цілей, не пов'язаних з видо­буванням корисних копалин, а саме: вжиття заходів, які за­побігли б їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверх­ню та водні об'єкти.

У разі порушення зазначених вимог скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів вироб­ництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупи­нено) або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними ор­ганами.

Брати участь в охороні надр зобов'язує працівників орга­нів внутрішніх справ і ст. 12 Кодексу про надра, в якій гово­риться про участь громадян та їх об'єднань у здійсненні за­ходів щодо раціонального використання та охорони надр. Та­ким чином, охорона надр є не тільки службовим, а й грома­дянським обов'язком працівників органів внутрішніх справ.

Зрозуміло, що участь органів внутрішніх справ в охороні надр буде більш плідною, якщо вони свої зусилля будуть тіс­ніше поєднувати з зусиллями органів державного геологічного контролю і органів державного гірничого нагляду.