§ 11.1. Атмосферне повітря як об'єкт правовоТ охорони

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важли­вих елементів навколишнього середовища. Коротко його зна­чення можна висловити так: повітря — це життя. Добре ві­домо, що людина здатна прожити без їжі тижні, без води — дні, а без повітря — лише хвилини.

Життя на нашій планеті можливе до тих пір, поки існує атмосфера. Атмосферою називається газова оболонка землі, а суміш газів, яка її складає — повітрям. Атмосфера виконує різні функції. Перш за все вона захищає землю від згубного впливу космосу. Без атмосфери сонце спроможне розігріти вдень поверхню землі до 100°С, а космос вночі — остудити її до мінус 100°С.

Ще зовсім недавно здавалося, що потреби людей в атмос­ферному повітрі можуть задовольнятись необмежене, а люд­ська діяльність неспроможна сильно вплинути на атмосферу. Насправді ж маємо інше. Забруднення атмосфери досягло загрозливого стану і з кожним роком зростає, особливо в ре­гіонах з розвиненою промисловістю.

В атмосфері нараховується не менше 40 різних газів. Надзвичайно важливим є кисень, який утворюється і збері­гається головним чином завдяки життєдіяльності зелених рослин суші і Світового океану. Останній дає 60—70 відсотків кисню, зелена рослинність — ЗО—40 відсотків.

Кисень необхідний не тільки для живих істот, а й для то­пок заводів і фабрик, моторів автомобілів, тракторів, комбай­нів, літаків, інших машин. Тільки за один трансатлантичний рейс суперреактивний лайнер спалює 35 т кисню. Легковий автомобіль за 1—1,5 тис. км пробігу витрачає річну норму кисню однієї людини1.

Важливе значення має вуглекислий газ. По-перше, він сприяє зменшенню тепловіддачі землі, по-друге, цей газ вкрай необхідний для розвитку рослин, що поглинають його з атмосфери. Основними джерелами надходження вуглекислого газу в атмосферу є дихання людей і тварин, процеси горіння, виверження вулканів, діяльність промислових підприємств і транспорту.

Від чистоти повітря залежить здоров'я людини, її самопо­чуття та працездатність. Багато доказів свідчать про тісний зв'язок між забрудненням повітря і тяжкими захворюваннями людей. Причому в першу чергу страждають органи дихання. Як показують дослідження, зростає частота катарів верхніх дихальних шляхів, бронхітів, пневмоній. Накопичено також ба­гато даних, які свідчать про взаємозв'язок забруднення ат­мосфери і збільшення захворювань на рак легенів, бронхіаль­ну астму та інші хвороби дихальних систем.

Забруднення атмосферного повітря нерідко призводить до ! загибелі сільськогосподарських культур, зниження врожайнос­ті, захворювання чи загибелі домашніх і диких тварин, нес­приятливо впливає на стан і продуктивність лісу, на якість во­ди та існування в ній живих організмів.

Забруднення атмосфери відбувається з різних причин: ви­верження попелу і газів вулканами, пилові бурі, лісні пожежі тощо. Проте основним і найнебезпечнішим джерелом забруд­нення атмосфери є промислові підприємства, транспортні за­соби, отрутохімікати, що використовуються у сільському гос­подарстві.

Найбільше забруднюють повітря підприємства чорної і ко­льорової металургії, хімічної промисловості, цементні заводи, та ті, що працюють завдяки спалюванню різних видів палива. Великої шкоди повітряному басейну можуть завдати аварії на теплових та атомних електростанціях. Прикрим прикладом то­му є Чорнобильська АЕС.

Серед транспортних засобів головними забруднювачами повітря є автомобільний і залізничний транспорт. На повітря­ний транспорт припадає лише 1—2 відсотки загальної кількос­ті викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Важливими факторами, що визначають склад забруднюю­чих компонентів у вихлопних газах, є склад палива, принцип дії та режим роботи двигуна, умови руху автомобілів. Макси­мальні концентрації шкідливих речовин характерні для вузь­ких вулиць міст з багатоповерховими будівлями.

Загальна кількість автомобілів у світі складає приблизно 400 млн. Кожний автомобіль в середньому за рік потребує близько 2 тис. л пального (переважно бензину). Спалюючи зазначену кількість пального, автомобіль викидає в атмосфе­ру значну кількість шкідливих компонентів.

Проблемою забруднення атмосфери стає гумовий пил, що стирається з покришок коліс автомобілів і літаків. Один авто­мобіль дає за рік близько 10 кг гумового пилу.

Щодо забруднення повітря залізничним транспортом, то роблять це, головним чином, локомотиви з дизельними дви-

гунами. Під впливом забруднюючих повітря речовин, а також постійного шуму руйнуються від 14 до 73 відсотків будинків і споруд вздовж залізниць. Вони стають непридатними на 10— 20 років раніше нормативних термінів.

Значним джерелом забруднення е мінеральні добрива і пестициди. Досить часто вони зберігаються у малопристосо-ваних приміщеннях або під відкритим небом і під впливом до­щу та вітру попадають у грунт та атмосферу, забруднюючи їх. Є й інші джерела забруднення атмосферного повітря в сільсь­кому господарстві — тваринницькі комплекси, промислові об'­єкти, що знаходяться в сільській місцевості.

Встановлено, що забруднення атмосфери в сільській міс­цевості в 10—15 разів перебільшує концентрацію викідів над океаном.

Атмосферне повітря відноситься до категорії невичерпних ресурсів, але в силу своєї специфіки дуже доступне для за­бруднення. Тільки при спалюванні кам'яного вугілля вики­дається в атмосферу за рік біля 120 млн т золи, а разом з іншими видами пилу — 200—300 млн т.

Відчутно посилюють негативний вплив на атмосферу ін­тенсивний розвиток промисловості і сільського господарства, зростання кількості транспортних засобів, розширення дослі­джень космічного простору.

• Не можна не згадати про радіоактивне забруднення ат­мосфери і оточуючого середовища в цілому. Радіоактивні ре­човини потрапляють в атмосферу трьома шляхами: в резуль­таті природної радіоактивності, радіоактивності, що пов'язана з роботою атомних установок і в результаті ядерних вибухів. Природна радіоактивність існує в оточуючому середовищі по­стійно, вона не спричиняє пагубного впливу.

Велике занепокоєння викликають два інших шляхи потра­пляння радіоактивних речовин в атмосферу. Аварії на атом­них електростанціях і підприємствах атомної промисловості, а також ядерні вибухи можуть різко збільшити радіоактивне за­бруднення місцевості й атмосферного повітря.

Дуже гострою є проблема поховання радіоактивних відхо­дів, яких все більше накопичується у світі.

Вирішувати проблему охорони атмосферного повітря і довкілля в цілому треба передусім за допомогою досягнень науково-технічного прогресу, які забезпечують будування найефективніших очисних споруд, запровадження нових еко­логічно надійних технологій виробництва. Треба виходити з того, що науково-технічний прогрес не тільки спричиняє за­бруднення атмосферного повітря, а й своїми досягненнями може сприяти також його зберїї^нню, відновленню і поліп­

шенню. Треба тільки розумно скористатися науковими аосяг-неннями.

Найбільш ефективними заходами у справі охорони атмос­ферного повітря є запровадження безвідходних і маловідход-них виробничих процесів, оснащення джерел забруднення га­зоочисними і пилевловлювальними установками, перепрофі-лювання виробництва, переведення підприємств на інші види сировини і палива.

Відомо, що раніше шкідливі домішки, які потрапляли у по­вітряний простір, відносно легко нейтралізувались, тому що атмосфера мала здатність до самоочищення. Але зі зростан­ням у повітрі забруднюючих речовин здатність атмосфери до самоочищення поступово втрачається. Ось чому виникає гостра необхідність всебічного і цілеспрямованого позитивно­го впливу на атмосферу за допомогою правових норм.

Правову основу з цього питання складають Закони Украї­ни «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., «Про забезпечення санітарного та епіде­мічного благополуччя населення» від 27 лютого 1994 р., по­станова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» від 29 грудня 1993 р. та деякі інші нормативні акти.

Зазначені документи спрямовані на збереження сприят­ливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліп­шення, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльност" людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколиш нє природне середовище. Вони визначають правові й органі­заційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони та ви­користання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення правопорядку і законності в цій галузі.