§ 10.3. Відповідальність за порушення законодавства щодо охорони тваринного світу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 

На підставі Закону України «Про тваринний світ» та інших нормативних актів відповідальність за порушення законодав­ства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні порядку надання об'єк­тів тваринного світу в користування; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; самовіль­ному спеціальному використанні об'єктів тваринного світу; пе­ревищенні лімітів і порушенні інших вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні вимог державної еко­логічної експертизи; порушенні вимог щодо охорони середо­вища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тва­рин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її за­лишків; порушенні правил зберігання, транспортування, засто­сування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а та­кож установленого порядку пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її межі; самовільному або з порушенням уста­новленого порядку переселення, акліматизації та схрещуван­ня тварин, а також вивезення і використання генетичне змі­нених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; при­ховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршення середовища їх перебування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ, порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і

вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги Ук­раїни або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні розпо­ряджень органів, що здійснюють охорону і державний конт­роль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного

світу.

Порушення законодавства, спрямованого на охорону тва­ринного світу, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.

Дисциплінарна вщповщальність полягає в застосуванні до правопорушників заходів дисциплінарного впливу. До неї мо­жуть притягуватись посадові особи, робітники і службовці — на підставі норм трудового права та члени колективних сільськогосподарських підприємств — на підставі Статуту цього підприємства. Особливістю дисциплінарної відповідаль­ності є те, що вона застосовується до осіб, які допустили пра­вопорушення при виконанні своїх трудових (службових) обов'язків. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністра­цією підприємств, установ, організацій або органами управ­ління колективних сільськогосподарських підприємств. Вони можуть накладатись також вищестоящим органом за підлег­лістю.

Адміністративна відповщальність застосовується згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, накладення штрафу передбачено за порушення правил вико­ристання об'єктів тваринного світу (ст. 85); виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного сві­ту або рослинного світу (ст. 851); експлуатацію на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням (ст. 861); порушення вимог щодо охорони сере­довища перебування і шляхів міграції, переселення, аклімати­зації та схрещування диких тварин (ст. 87); незаконне виве­зення з України і ввезення на її територію об'єктів тварин­ного і рослинного світу (ст. 88); порушення порядку придбан­ня чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах (ст. 881); порушення правил створення, поповнення, зберіган­ня, використання або державного обліку зоологічних, ботаніч­них колекцій та торгівлі ними (ст. 882); жорстоке поводження з тваринами (ст. 89); порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90).

Розмір штрафу встановлюється залежно від характеру правопорушення, суб'єктів правопорушення (громадяни, поса­дові особи), а також від посадового положення особи, що накладає штраф (статті 218, 240 і 242 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).

Щодо цивільно-правової відповідальності, то згідно з чин­ним законодавством підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, вико­ристання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмі­рах, встановлених законодавством України. Це загальне по­ложення знаходить конкретизацію у спеціальних правових ак­тах у вигляді суми за кожну тварину в залежності від її виду.

Якщо розмір шкоди не встановлений спеціальним законо­давством, застосовують відповідні норми цивільного законо­давства про відшкодування збитків, а саме статті 440 і 441 Цивільного кодексу України. При цьому відшкодування настає в повному обсязі.

За незаконне добування або знищення диких тварин на території державного заповідника, державного природного на­ціонального парку, державного зоологічного заказника стяг­нення проводиться по таксі на відповідний вид тварин, збіль­шені удвічі.

Розглядаючи справи про відшкодування збитків, заподія­них порушенням природоохоронного законодавства, суди мають враховувати, що за шкоду, заподіяну об'єктам природи працівником при виконанні трудових обов'язків, відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України, відповідає організація, з якою він перебуває в трудових відносинах. За регресним по­зовом останньої на працівника може бути покладена відпо­відно до чинного законодавства відповідальність за збитки в обмеженому чи повному розмірі.

При заподіянні шкоди об'єктам природи джерелом підви­щеної небезпеки їх власники відповідають за ст. 450 Цивіль­ного кодексу України, згідно з якими відповідальність може бути покладена за відсутності їх вини.

У разі заподіяння шкоди внаслідок наїзду транспортних засобів на диких тварин власники транспортних засобів мо­жуть бути звільнені від відшкодування шкоди, коли доведуть, що заподіяння шкоди сталося внаслідок дії непереборної сили.

Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виго­товлена з них продукція, знаряддя правопорушення підля­гають конфіскації у встановленому законодавством України порядку. Коли ж їх неможливо вилучити, відшкодовується на користь держави їх вартість.

Дикі тварини й інші об'єкти тваринного світу, які ввезені в Україну або вивозяться за межі її території з порушенням діючих правил і міжнародних угод, підлягають безоплатному вилученню і реалізуються згідно з правилами, встановленими Міністерством екології та природних ресурсів.

У разі вилучення незаконно добутих живих тварин вжи­ваються заходи до їх збереження і, при можливості, — по­вернення до природного середовища.

При вирішенні позовів про відшкодування шкоди, заподія­ної незаконним добуванням риби і водних тварин, суди ке­руються ст. 58 Закону України «Про тваринний світ» і відпо­відними правилами рибальства, що встановлюються в поряд­ку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судам належить додержуватись вимог природоохоронного законодавства про вилучення у правопорушника незаконно добутої продукції (звірів, птахів, риби, деревини, хутра тощо).

За змістом цього законодавства під незаконно добутою продукцією, за яку стягується шкода, слід розуміти незаконно виловлених чи відстріляних тварин незалежно від того, чи скористався ними порушник.

При цьому слід мати на увазі, що коли вилучену у право­порушника продукцію здано на реалізацію і реалізовано до розгляду справи в судовому засіданні, суд зобов'язаний з'ясу­вати, якою є вартість реалізованої продукції, і зазначити у вироку та рішенні про зарахування вирученої суми в місце­вий позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Коли незаконно добута продукція не була вилучена (ви­користана чи реалізована самим правопорушником, стала непридатною тощо), суд стягує її вартість у місцевий позабюд­жетний фонд охорони навколишнього природного середовища.

За вилучену у правопорушника продукцію, яка стала не­придатною не з його вини, суд не вправі стягувати з нього її вартість.

Кримінальна в юпов дальність передбачена в Кримінально­му кодексі України за незаконне полювання (ст. 248); неза­конне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249); проведення вибухових робіт з порушен­ням правил охорони рибних запасів (ст. 250); порушення за­конодавства про континентальний шельф України, зокрема невжиття в зоні безпеки заходів для захисту живих ресурсів моря від шкідливих відходів (ст. 244); забруднення моря ре­човинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ре­сурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 243).

За певних обставин кримінальна відповідальність може йаставати у зв'язку з порушенням ветеринарних правил (ст. 251), зокрема, якщо це порушення спричинило поширен­ня епізоотії або інші тяжкі наслідки, наприклад масову заги­бель дичини.

Кримінальна відповідальність передбачена і за жорстоке поводження з тваринами (ст. 299), якщо воно спричинило їх загибель або каліцтво.

Дії службових осіб, котрі незаконно використовували з метою незаконного заняття рибним промислом або незакон­ного полювання негромадський транспорт, мають кваліфіку­ватися за статтями, що передбачають відповідальність за по­рушення законодавства про охорону природи і зловживання владою чи службовим становищем, коли цими діями заподія­но істотної шкоди.

Якщо у злочинні угоди з браконьєрами вступають служ­бові особи органів охорони природи чи останні самостійно вчиняють такі злочини, як незаконне заняття рибним промис­лом, незаконне полювання, вони повинні нести відповідаль­ність за порушення законодавства про охорону природи і від­повідний службовий злочин.

При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна не­законним рибним промислом або незаконним полюванням великою (значною), треба враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, пошкодженого або знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами і організація­ми в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або дикими тваринами і птахами, що пе­ребувають в розплідниках і вольєрах, підлягають кваліфікації як розкрадання державного чи колективного майна.

У зв'язку з цим судом при розгляді справ слід з'ясувати, в яких водоймах виловлено рибу або водних тварин, де ви­рощено диких тварин і птахів, і залежно від встановленого кваліфікувати дії винних.

Щодо осіб, які порушили законодавство про охорону при­роди із застосуванням службового становища або при занятті певною діяльністю, суди при призначенні покарання обгово­рюють питання про позбавлення їх права відповідно до ста­тей 364, 365 Кримінального кодексу України займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Виходячи з того, що відповідно до статей 248 і 249 Кри­мінального кодексу України знаряддя злочину, які належать винній особі, в тому числі мисливські рушниці, риболовні сіт­ки, автомашини, мотоцикли, човни й інші транспортні та пла­вучі засоби, за допомогою яких вчиняються чи полегшуються вилов риби, відстріл звірів тощо, підлягають конфіскації.