§ 9.2. Організаційно-правові заходи щодо охорони лісів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 

Велика роль в охороні лісів належить організаційно-пра­вовим заходам, що спрямовані на охорону лісі& від пожеж, їх збереження від знищення, пошкодження та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання, відновлення лісів і підвищення їх продуктивності.

Характерною ознакою організаційно-правових заходів охорони лісів є те, що вони передують заходам юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства та спроможні запобігати різним порушенням.

Основним організаційно-правовим заходом охорони лісів є ведення лісового господарства на науковій основі. Для ви­рішення цього завдання треба зробити набагато більше, ніж зроблено. На науковій основі слід проводити розміщення лісів, поліпшення їх породності, здійснювати вирубування, викорис­товувати та відтворювати ліси.

Відомо, що ліс стає придатним для вирубування у віці 80—100 років. Незважаючи на це, ведуться вирубування і значно молодшого лісу. Це призводить до знищення лісів. По-перше, молода деревина недостатньо міцна, вироби з неї швидко псуються, ламаються і вимагають заміни, що веде до нових вирубувань. По-друге, молодий ліс — тонкий, а тому його треба вирубати більше, щоб задовольнити потреби у де­ревині.

Вирубування молодого лісу є збитковим і з морального боку, бо використовується те, що належить не нам, а нашим дітям і внукам. Це ганебна позичка у прийдешніх поколінь, яку ми не зможемо повернути.

Наукового підходу вимагає і використання продукції лісо­заготівель. Зараз здебільшого використовується лише так звана «ділова» деревина, тоді як верхівки зрубаних дерев та їх гілля «з'їдає» вогонь.

Не сприяє охороні лісів і разюча безгосподарність у ви­користанні різних виробів з деревини. Тільки четверта части­на використаного паперу повертається у нас на переробку, інший спалюється або гниє на звалищах.

Марнотратство і безгосподарність аж ніяк не сприяють збереженню лісів, навпаки — ведуть до їх виснаження. Роз­вивати лісове господарство можна тільки на основі досягнень

науки.

Організаційно-правові заходи охорони лісів притаманні насамперед організації лісового господарства. Воно має сво­їм завданням забезпечувати правову і технічну регламента­цію раціонального ведення лісового господарства і викорис­

тання лісових ресурсів залежно від природних та екологічних умов, цільового призначення, місця розташування, природно­го складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Державні органи та постійні лісокористувачі, які здійсню­ють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, зобов 'язані забезпечувати:

а) збереження лісів, охорону їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб;

б) посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюю-чих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних влас­тивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;

в) невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;

г) розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, підвищення їх продуктивності.

Організація лісового господарства передбачає ведення державного обліку лісів; поділ лісів за групами та їх віднесен­ня до категорій захищеності; поділ лісів за їх призначенням (експлуатаційні, водоохоронні, захисні тощо); встановлення ві­ку стиглості лісу, способів порубок і відтворення лісових на­саджень, норм використання лісових ресурсів; визначення системи заходів щодо охорони, захисту, раціонального вико­ристання та відтворення лісів; здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основними вимогами ведення лісо­вого господарства і використання лісових ресурсів.

З метою забезпечення охорони лісів ведеться розміщен­ня, проектування, будівництво і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів. Під час виконання зазначених будівельних робіт передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема, викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.

Забороняється введення в експлуатацію нових і реконст­руйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан і відтворення лісів.

Визначення місць будівництва підприємств, споруд та ін­ших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лі­сів, проводиться за погодженням з місцевими Радами народ­них депутатів, державними органами лісового господарства, охорони навколишнього середовища.

Організаційно-правові заходи ведення лісового господар­ства і забезпечення охорони лісів, які передбачені лісовим кодексом, були доповнені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду» від 27 липня 1995 р.

Серед організаційно-правових заходів охорони лісів важ­ливе місце посідають відновлення лісів і підвищення їх про­дуктивності. Відновлення лісів здійснюється на землях, що бу­ли покриті лісовою рослинністю (вируби, згарища тощо). На інших землях, призначених для створення лісів, насамперед не придатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо), здійснюється лісорозведення. Землі, призначені для лісорозведення, переводяться до складу зе­мель лісового фонду відповідно до земельного законодавства.

Відновлення лісів та лісорозведення має забезпечувати розширене їх відтворення і підвищення продуктивності з ме­тою поліпшення навколишнього природного середовища та добробуту народу України.

Питання відновлення лісів та лісорозведення регулюються постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення» від 16 січня 1996 р.

Проблема охорони лісів, їх збереження тісно пов'язана з ростом продуктивності лісів.

Для підвищення продуктивності лісів здійснюються:

— роботи з селекції лісового насінництва і сортовипробу­вання найбільш цінних у господарському відношенні деревних порід;

— заходи, спрямовані на підвищення родючості грунтів (меліорація земель, запобігання водній і вітровій ерозії грун­тів, заболоченості, засоленості та іншим процесам, що погір­шують стан грунтів);

— своєчасний та ефективний догляд за лісовими культу­рами;

— заходи щодо найбільш повного та ефективного вико­ристання земельних ділянок лісового фонду для вирощування лісів, поліпшення їх вікової структури, зменшення площі зе­мель, не покритих лісовою рослинністю, зайнятих чагарника­ми, рідколіссям, охорона лісів від пожеж та самовільних по­рубок, захист від шкідників і хвороб.

Для поліпшення якісного складу лісів мають проводитися вирубки догляду за лісом, санітарні виробки та такі, що пов'я­зані з реконструкцією малоцінних молодняків, інші роботи.

Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеві Ради на­родних депутатів та постійних лісокористувачів.

Місцеві Ради народних депутатів згідно з чинним лісовим законодавством проводять значну роботу по охороні лісів від пожеж. Вони щорічно організовують розробку і вжиття лісо-користувачами заходів протипожежної профілактики в лісах;

залучають до гасіння лісових пожеж населення, протипожеж­ну техніку і транспортні засоби підприємств, установ та орга­нізацій; забезпечують добровольців, які здійснюють гасіння лі­сових пожеж, харчуванням та медичним обслуговуванням;

сприяють будівництву об'єктів протипожежного призначення, роботі повітряних суден для Лісоохорони; організують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів; забезпечу­ють координацію заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж у межах своєї території.

Великі обов'язки щодо охорони і захисту лісів покладені на лісову охорону. Службу лісової охорони складають:

а) лісова охорона спеціально вповноважених державних органів лісового господарства;

б) лісова охорона інших постійних лісокористувачів. Службові особи державної лісової охорони і лісової охо­рони інших постійних лісокористувачів мають право:

— давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень лісового законодавства, встановлено­го порядку використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, інших порушень, що можуть завдати шкоду лісу;

— відвідувати безперешкодно підприємства, організації, установи для виконання контрольних функцій щодо забезпе­чення пожежної охорони та захисту лісів;

— доставляти осіб, що порушують лісове законодавство, в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади;

— вилучати в осіб, що порушують лісове законодавство, незаконно добуту продукцію лісових користувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, що були знаряддям правопорушення, а також відповідні документи;

— зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, передбаченому законодавством.

Заслуговують на увагу з точки зору здійснення охорони лісів і обов'язки службових осіб лісової охорони. Вони зо­бов'язані:

— запобігати порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ресурсів і корис­тування земельними ділянками лісового фонду та іншим діям, що можуть негативно впливати на ліс, та припиняти їх;

— здійснювати заходи щодо підвищення протипожежної стійкості насаджень, запобігання виникненню, розповсюджен­ню лісових пожеж та їх ліквідації, а також захисту лісів від шкідників і хвороб;

— сприяти лісокористувачам, яким надані земельні ділян­ки лісового фонду для потреб мисливського господарства, у здійсненні заходів щодо організації мисливського господар­ства, охорони і розведення диких звірів і птахів.

Працівники лісової охорони підлягають обов'язковому дер­жавному страхуванню. Порядок страхування визначається Кабінетом Міністрів України.

До організаційно-правових заходів охорони лісів слід від­нести проведення лісовпорядкування. Це система державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, ра­ціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства.

Під час лісовпорядкування здійснюється:

. — визначення меж і внутрішньогосподарська організація територій лісового фонду, що перебуває в користуванні по­стійних лісокористувачів;

— виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

— інвентаризація лісового фонду з визначенням природ­ного і вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кіль­кісних характеристик лісових ресурсів;

— виявлення деревостанів, що потребують вирубки, пов'язаної з веденням лісового господарства, заходи щодо відновлення лісів і лісорозведення, меліорації; охорони то за­хисту лісів тощо, а також визначення порядку і способів про­ведення цих робіт;

— обгрунтування, поділу лісів на групи віднесення їх до категорії захищеності;

— обчислення розрахункової лісосіки, обсяг вирубок, пов'язаних за веденням лісового господарства, та обсягів ви­користання інших видів лісових ресурсів;

— визначення обсягу робіт щодо відновлення лісів і лісо­розведення, охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, а також інших лісогосподарських робіт.

Лісовпорядкування на всій території України проводиться державними лісовпорядними службами на кошти державного

бюджету і за єдиною системою в порядку, встановленому Державним комітетом лісового господарство України за пого­дженням з Міністерством екології та природних ресурсів України.

Охорона лісів багато в чому залежить від виконання обов'язків, які покладені законодавством на лісокористувачів, які поділяються на постійних і тимчасових. Постійні лісокорис-тувачі зобов'язані:

а) забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищен­ня родючості грунтів, продуктивність лісових насаджень і по­силення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та вико­ристання лісових ресурсів;

б) дотримуватися науково обрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду;

в) вести лісове господарство, здійснювати спеціальне ви­користання лісових ресурсів та користуватися земельними ді­лянками лісового фонду способами, які б забезпечували збе­реження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, вико­ристання та відтворення;

г) вести первинний облік лісів;

д) забезпечувати охорону рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань відповідно до природного законодав­ства;

е) своєчасно вносити платню за використання лісових ре­сурсів;

є) не порушувати законні права тимчасових лісокористу­вачів.

На охорону лісів спрямовані й обов'язки тимчасових лісо­користувачів.

Підприємства, установи, організації та громадяни, діяль­ність яких впливає на стан і відтворення лісів, зобов'язані згідно з законодавством України погоджувати з державними органами лісового господарства, державними органами охо­рони навколишнього природного середовища та іншими орга­нами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів.

Широке коло організаційно-правових заходів охорони лісів передбачено «Санітарними правилами в лісах України», які затверджені постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1995 р.

Достатньо дійовим організаційно-правовим заходом охо-. рони лісів є контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Контроль полягає в забезпеченні до-

держання всіма державними і громадськими органами, під­приємствами, установами та організаціями, а також громадя­нами вимог лісового законодавства.

Передбачається державний і громадський контроль. Дер­жавний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством екології та природних ресурсів, його органами на місцях, іншими спеціально вповноваженими державними органами і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування відпо­відно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю визначається Лісовим кодексом України та іншими законодавчими актами.

Громадський контроль здійснюється громадськими інспек­торами охорони навколишнього природного середовища. Пов­новаження громадських інспекторів визначаються Положен­ням, що затверджується Міністерством екології та природних ресурсів.

Лісове законодавство передбачає компетенцію державних органів у галузі управління і контролю за охороною, захис­том, використанням і відтворенням лісів. Зокрема, передба­чена компетенція Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Уряду Автономної ^Республіки Крим, Державного комітету лісового господарства -України.

До компетенції Кабінету Міністрів України в галузі управ­ління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів віднесено вирішення таких питань:

1) здійснення державного контролю в зазначеній галузі;

2) визначення порядку діяльності органів державної вико­навчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

3) встановлення порядку поділу лісів на групи, віднесення до категорії захищеності та виділення особливо захищених ді­лянок лісового фонду;

4) встановлення лімітів спеціального використання лісових ресурсів державного значення;

5) встановлення порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ді­лянками лісового фонду;

6) затвердження Правил відпуску деревини на пні, рубки лісу, відтворення, охорони і захисту лісів, догляду за лісом, заготівлі технічної та лікарської сировини, інших продуктів лі­су, а також користування земельними ділянками лісового фонду;

7) забезпечення розробки комплексних державних та ре­гіональних програм у галузі охорони, захисту і відтворення лі­сів, підвищення їх продуктивності та раціонального викорис­тання;

8) прийняття рішень про обмеження або тимчасове при­пинення діяльності підприємств, установ і організацій в по­рядку, передбаченому законодавчими актами, в разі пору­шення ними лісового законодавства;

9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Аналогічні питання в галузі охорони лісів складають і ком­петенцію Уряду Автономної Республіки Крим, які він вирішує в межах своєї автономії.

До відома Міністерства екології та природних ресурсів Ук­раїни в галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:

а) здійснення комплексного управління в галузі охорони, захисту, використання лісів та їх відтворення;

б) затвердження нормативів використання лісових ре­сурсів;

в) погодження лімітів використання лісових ресурсів;

г) погодження порядку і правил щодо охорони, захисту;

використання та відтворення лісових ресурсів, що розроблю­ються Державним комітетом лісового господарства України;

д) погодження проектів актів законодавства щодо порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресур­сів і користування земельними ділянками лісового фонду;

е) участь у розробці комплексних державних та регіональ­них програм у галузі охорони, захисту, використання та від­творення лісів;

є) здійснення державної екологічної експертизи проектів розміщення об'єктів лісового господарства;

ж) здійснення державного контролю за охороною, захис­том, використанням та відтворенням лісів;

з) вирішення інших питань у цій галузі.

Широкими повноваженнями в галузі управління і контро­лю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів наділений Державний комітет лісового господарства Ук­раїни. До його відання, зокрема, належать: ведення держав­ного лісового кадастру, обліку лісів; організація ведення лісо­вого господарства, включаючи питання охорони, захисту, ра­ціонального використання лісових ресурсів та відтворення лі­сів; розробка норм, правил та інших нормативних документів;

розробка та організація комплексних та регіональних про­грам.

Нормативні акти Державного комітету лісового господар­ства України є обов'язковими для інших центральних та міс­цевих органів державної виконавчої влади, а також підпри­ємств, установ, організацій та громадян.

Охороні лісів сприяють такі заходи, як плата за викорис­тання лісових ресурсів та економічне стимулювання захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Відповідно до чинного законодавства загальне викорис­тання лісових ресурсів є безкоштовним. Платним є спеціаль­не використання лісових ресурсів та користування земельни­ми ділянками лісового фонду для потреб мисливського госпо­дарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення дослідних робіт.

Плата справляється за встановленими таксами або орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів.

Розмір орендної плати визначається за згодою сторін у договорі оренди, але не нижче від встановлених такс на лі­сові ресурси.

Зазначені платежі розділяються таким чином: платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного зна­чення в розмірі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету і 20 відсотків — відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей.

Плата за використання лісових ресурсів місцевого зна­чення і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоров­чих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та прове­дення наукового-дослідних робіт зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів місцевого самоврядування.

Ці платежі спрямовуються на виконання робіт щодо від­творення лісів, проведення лісогосподарських заходів та утри­мання лісів у належному санітарному стані.

Економічне стимулювання лісокористувачів у додержанні вимог охорони, захисту, раціонального використання та від­творення лісів передбачає:

— цільове виділення через державні органи лісового гос­подарства коштів для реалізації державних, регіональних і місцевих програм і ведення лісового господарства;

— матеріальне стимулювання лісокористувачів за якісне проведення лісогосподарських робіт;

— заохочення осіб, які виявили випадки порушення лісо­вого законодавства і порушників та забезпечили стягнення

штрафів і відшкодування матеріальних збитків, заподіяних лі­совому господарству;

— надання пільг лісокористувачам щодо плати за вико­ристання лісових ресурсів у разі впровадження ними техно­логічних процесів, устаткування, що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також у разі підвищення ефективності відновлення лісів, більш повного ви­користання лісових ресурсів.

Економічне стимулювання охорони, раціонального вико­ристання та відтворення лісів здійснюється за рахунок дер­жавного бюджету або інших джерел.

Лісове законодавство передбачає такий організаційно-правовий захід охорони лісів, як припинення робіт, небезпеч­них для природного стану лісів і їх відтворення.

На підставі ст. 102 Лісового кодексу України місцеві Ради народних депутатів, державні органи охорони навколишнього Природного середовища, лісового господарства та інші упов­новажені державні органи України в межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, установами, орга­нізаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не ви­конуються встановлені технологічні, санітарні та інші спеціаль­ні вимоги щодо безпеки природного стану лісів та їх відтво­рення.

У системі лісозберігаючих заходів важливе місце нале­жить удосконаленню деревопереробки. Адже у нас з одного кубометра деревини виробляється плит, картону, паперу в 6—20 разів менше, ніж у країнах Заходу. Стан деревопере­робки і збереження лісів — тісно пов'язані процеси. Удоско­налення промислової переробки деревини — важлива умова лісозбереження.