§ 3. Особливості управління в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 3. Особливості управління в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

Управління в галузі використання та охорони природних ба­гатств континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони є одним з видів управління в галузі екології, якому притаманні всі ознаки останнього.

Управління в цій галузі здійснюють органи загальної та спеціальної компетенції: Кабінет Міністрів України, Уряд Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Міністер­ство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів України, Міністерство аграрної політики України та його органи рибоохорони, Прикордонні війська Ук­раїни, інші державні органи.

Як приклад, розглянемо повноваження в цій галузі окремих ор­ганів. Так, Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень здійснює реалізацію законодавства про виключну (морську) еко­номічну зону та континентальний шельф; забезпечує розробку дер­жавних програм у цій галузі, зокрема Державної програми захисту Азовського і Чорного морів; координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охоро­ни виключної (морської) економічної зони; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів викори­стання природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, зокрема затверджує ліміти викорис­тання рибних запасів; встановлює порядок суверенних прав Ук­раїни у її виключній (морській) економічній зоні та на континен­тальному шельфі, керує зовнішніми зв'язками України в галузі охо­рони континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони тощо.

Серед основних завдань Міністерства екології та природних ре­сурсів України' передбачено, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері раціонального використання природних ресурсів континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони.

Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики України" останнє забезпечує здійснення державного контролю за охороною, відтворенням водних живих ресурсів та регулюванням рибальства, державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості.

Прикордонні війська та органи рибоохорони здійснюють охо­рону суверенних прав України у її виключній (морській) еко­номічній зоні і на континентальному шельфі та контроль за ре­алізацією прав і виконанням зобов'язань у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі інших держав, ук­раїнських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій.

Особливість управління в галузі використання і охорони при­родних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони виявляється в реалізації таких функцій:

1) розподілу і перерозподілу природних багатств континенталь­ного шельфу і виключної (морської) економічної зони;

2) державної реєстрації робіт з дослідження, розробки природ­них багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

3) державного контролю і нагляду за використанням і охороною природних багатств континентального шельфу і виключної (морсь­кої) економічної зони;

4) здійснення державного моніторингу вод виключної (морсь­кої) економічної зони;

5) ведення державного обліку родовищ, запасів і проявів корис­них копалин континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони; державного кадастру родовищ та проявів корис­них копалин континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

6) вирішення спорів, пов'язаних з використанням природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони.

Відносини щодо реалізації цих функцій врегульовано гірничим, водним, фауністичним законодавством з урахуванням норм міжна­родного законодавства.

Так, наприклад, правовою формою розподілу і перерозподілу природних багатств континентального шельфу і виключної (морсь­кої) економічної зони є надання спеціальних дозволів на спеціаль­не використання надр, водних живих ресурсів.

Надра континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони України надаються у користування з урахуванням правового режиму морських просторів. У разі надання ліцензії на користування надрами континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України визначається площа морсько­го дна (ділянки надр) із зазначенням координат та меж, у яких доз­воляється діяльність, зазначена у ліцензії. В останній передбачається спеціальний режим ведення робіт, який узгоджується з органами, що забезпечують охорону державного кордону України, регулюють па­роплавство, рибний та інші промисли, екологічну безпеку'.

Що ж стосується ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України, то капітани суден для здійснення цього виду діяльності, крім дозволу, повинні мати рибальські квитки за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Державний контроль і нагляд за використанням і охороною при­родних багатств континентального шельфу і виключної (морської) еко­номічної зони здійснюють такі органи державної виконавчої влади:

1) Міністерство екології та природних ресурсів України і його органи — державний контроль за використанням і охороною морського середовища, природних ресурсів континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони2; державний кон­троль за геологічним вивченням надр континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони (державний геологічний контроль)3; контроль за додержанням вимог щодо складу вод ви­ключної (морської) економічної зони, в тому числі за гідрохімічни­ми і гідробіологічними показниками;

2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та його органи — дер­жавний контроль за веденням робіт з геологічного вивчення надр континентального шельфу і виключної (морської) економічної зо­ни і їх використанням та охороною, а також за використанням і пе­реробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд)4;

3) центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та його органи, зокрема органи рибоохорони — контроль за додержанням правил під час проведення досліджень, розвідок добування і охорони водних живих ресурсів континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

4) прикордонні війська — контроль за реалізацією прав і вико­нання зобов'язань у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій';

5) органи державного санітарного нагляду МОЗ України — санітарний нагляд за якістю води в межах прибережних смуг морів.


<