§ 4. Правові форми використання курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 4. Правові форми використання курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

Курортні, лікувально-оздоровчі зони та курорти використову­ються для організації санаторно-курортної, лікувально-оздоровчої та інших видів рекреаційної діяльності.

Використання курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів

здійснюється шляхом експлуатації корисних для профілактики і лікування громадян екологічних, економічних, культурних власти­востей як природних лікувальних, оздоровчих ресурсів і факторів, так і власне території.

На визначення правових форм використання таких територій впливає форма власності на землі оздоровчого призначення, части­ною яких вони є. Землі оздоровчого призначення перебувають у державній власності і не можуть передаватися в колективну і при­ватну власність (ст. 4 Земельного кодексу України), тому правови­ми формами використання курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів може бути лише користування, у тому числі оренда.

Право користування цими територіями здійснюється в двох ви­дах: загальне і спеціальне.

Загальне користування курортними, лікувально-оздоровчими зонами і курортами здійснюють громадяни в порядку, передбаче­ному законодавством України і визначеному місцевими радами. Так, в порядку загального водокористування здійснюється корис­тування водами в оздоровчих цілях в місцях, що влаштовуються відповідними радами (ст. 64 Водного кодексу України); користу­вання сприятливим кліматом — одним з основних природних оз­доровчих факторів курортних та лікувально-оздоровчих зон.

Спеціальне користування курортними, лікувально-оздоровчими зонами і курортами здійснюють, в основному, санаторно-курортні і лікувальні заклади, заклади відпочинку і культури, видовищні підприємства, підприємства громадського харчування, торгівлі і побутового обслуговування та інші господарюючі суб'єкти, призна­чені для обслуговування громадян на таких територіях. Підставою для виникнення права спеціального користування є рішення відповідних державних органів, як правило, одночасно про утво­рення санаторно-курортних або лікувальних закладів і про переда­чу в їх користування територій, що підлягають особливій охороні. Такі відносини можуть виникати і як самостійні, наприклад, при передачі в користування підприємству джерела мінеральних вод для розливу та реалізації мінеральної води населенню.

Порядок надання в спеціальне користування курортних, лікуваль­но-оздоровчих зон і курортів розрізняється залежно від видів їх природних лікувальних ресурсів та місця розташування. Так, ко­ристування лікувальними водними об'єктами для лікувальних, ку­рортних і оздоровчих цілей регулюється Водним кодексом Ук­раїни.                        і

Родовища корисних копалину що належать до природних ліку­вальних ресурсів, надаються у користування юридичним і фізич­ним особам для використання з метою лікування, медичної ре­абілітації та профілактики захворювань. Порядок надання у кори­стування таких родовищ визначається Кодексом України про над­ра та іншими актами законодавства.

Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним доз­волом (ліцензією) на користування надрами в порядку, визначено­му законодавством України.

Мінеральні води, лікувальні грязі видобуваються в обсягах, ліміт яких затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин. Видобуток, підготовка, переробка та викорис­тання підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікуваль­них ресурсів, здійснюються згідно із затвердженими проектами та встановленими Міністерством екології та природних ресурсів Ук­раїни квотами.

Якщо курортними або лікувально-оздоровчими зонами оголошені території земель лісового фонду, то їх використання здійснюється відповідно до Лісового кодексу України.

Незалежно від підстав і порядку виникнення права користуван­ня курортними і лікувально-оздоровчими зонами права і обов'язки суб'єктів користування ними полягають у такому:

— дотримуватися цільового характеру використання таких тери­торій;

— раціонально, економне використовувати природні лікувальні ресурси та фактори;

— виконувати необхідні заходи з охорони, відтворення природ­них лікувальних ресурсів, попереджувати їх виснаження та зруйну­вання;

— вчасно вносити плату за спеціальне користування;.

— реалізовувати інші передбачені чинним законодавством для суб'єктів природокористування права та обов'язки.

Різновидом спеціального користування курортними, лікуваль­но-оздоровчими зонами та курортами є оренда. Предметом оренд­них відносин є територія, на якій розташовані природні лікувальні ресурси та фактори. При цьому орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого само­врядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земель­них ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, об­ласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень.

Орендарями таких територій можуть бути юридичні або фізичні особи, метою діяльності яких є організація санаторно-курортної, лікувально-оздоровчої або іншої рекреаційної діяльності.

Зміст орендних відносин курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів включає, крім загальних прав і обов'язків природоко-ристувачів, спеціальні, передбачені договорами, метою яких є за­безпечення ефективного використання природних лікувальних ре­сурсів та факторів таких територій.

Правову основу для орендних відносин курортних, лікувально-оз­доровчих зон та курортів становлять Закон України від 6 жовтня 1998 р. «Про оренду землі»' та інші норми земельного законодавства.

Спеціальне використання природних лікувальних ресурсів здійснюється за плату відповідно до Кодексу України про надра. Нормативи плати за користування природними лікувальними ре­сурсами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата за земельні ділянки курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір яких встановлюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» та інших актів законодавства України.


<