§ 3. Особливості управління у галузі використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 3. Особливості управління у галузі використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

Управління у галузі використання і охорони курортних, ліку­вально-оздоровчих зон та курортів тісно пов'язане з управлінням в області курортної діяльності і оздоровчого відпочинку.

Державну політику управління визначає Верховна Рада Ук­раїни шляхом законодавчого закріплення відносин у галузі ви­користання і охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон, розвитку курортів, визначення мети, головних завдань, на­прямків, принципів і пріоритетів; встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування;  створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових та інших регуля­торів розвитку курортної галузі; затвердження комплексних і цільових програм.

Управління у сфері діяльності курортів здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортів, Рада міністрів Ав­тономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші органи виконавчої влади та ор­гани місцевого самоврядування.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері діяльності курортів належить:

— реалізація державної політики у сфері діяльності курортів;

— забезпечення розроблення і виконання державних програм та прогнозів розвитку курортів;

— встановлення норм і правил користування природними ліку­вальними ресурсами;

— організація ведення державного обліку природних лікуваль­них ресурсів, лікувально-оздоровчих місцевостей та курортів;

— проведення державної експертизи державних програм роз­витку курортів і генеральних планів курортів, що мають державне значення, та їх затвердження;

— затвердження порядку ведення моніторингу природних тери­торій курортів і порядку створення та ведення Державного кадаст­ру природних територій курортів України і Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень спеціально уповноваженого центрального ор­гану виконавчої влади з питань діяльності курортів належить:

— реалізація державної політики у сфері діяльності курортів;

— розроблення і виконання державних програм та прогнозів розвитку курортів;

— координація діяльності курортних закладів (незалежно від форм власності), пов'язаної з використанням лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, які обслу­говують курорти;

— участь у створенні Державного кадастру природних лікуваль­них ресурсів України;

— організація наукових досліджень з метою розширення ку­рортного потенціалу держави та підвищення ефективності його ви­користання;

— ведення Державного кадастру природних територій курортів України;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері діяльності Курортів належить:

— реалізація загальнодержавних і місцевих програм освоєння земель оздоровчого та рекреаційного призначення, генеральних планів (програм) розвитку курортів;

— здійснення контролю за раціональним використанням і охо­роною природних лікувальних ресурсів, природних територій ку­рортів і прилеглих до них округів санітарної охорони курортів;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері діяльності курортів належить:

— затвердження місцевих програм розвитку мінеральної сиро­винної бази, раціонального використання та охорони природних ^ лікувальних ресурсів;

— управління курортами місцевого значення відповідно до за­кону;

— погодження видачі дозволів на користування природними лікувальними ресурсами державного значення;

— видача дозволів на користування природними лікувальними ресурсами місцевого значення;

— здійснення контролю за використанням природних лікуваль­них ресурсів;

— внесення до відповідних органів виконавчої влади клопотань про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Державне управління в галузі використання та охорони курорт­них, лікувально-оздоровчих зон також здійснюють Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здо­ров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет України по водному господарству та інші уповноважені ор­гани державної виконавчої влади.

Контроль за дотриманням правового режиму курортних, ліку­вально-оздоровчих зон і курортів та облік їх ресурсів здійснюють санаторно-курортні та лікувальні заклади як природокористувачі.

Особливості управління у галузі використання і охорони ку­рортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів виявляються і в про­цесі реалізації окремих функцій управління, таких як облік кількості та якості цих територій; державний моніторинг природ­них курортних, лікувальних, оздоровчих ресурсів і факторів; охоро­на курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів; встановлення та контроль за дотриманням нормативів їх господарського викори­стання тощо.


<