§ 4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

Стаття 44 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює види правопорушень, вчинення яких тягне за собою адміністративну, цивільну, кримінальну й іншу відповідальність.

Правопорушеннями у галузі охорони атмосферного повітря є:

порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосфер­ного повітря; перевищення лімітів та нормативів гранично допус­тимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря; пере­вищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впли­ну фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря; вики­ди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого при­значення без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів; здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля у зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря; порушення правил складування і утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, міне­ральних добрив та інших препаратів, що спричинило забруднення атмосферного повітря; проектування і будівництво об'єктів з пору­шенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря; невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря; відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела за­бруднення, а також приховування або перекручування відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруд­нення атмосферного повітря. Законодавством України може бути встановлено відпо­відальність і за інші правопорушення у галузі охорони та викорис­тання атмосферного повітря.

Адміністративна відповідальність у галузі охорони атмосферно­го повітря передбачена Кодексом України про адміністративні пра­вопорушення. Суб'єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Усі адміністративні правопорушення за суб'єктним складом поділяються на три групи: правопорушення, вчинені тільки поса­довими особами; правопорушення, які здійснюються як посадови­ми особами, так і громадянами; правопорушення, здійснені тільки громадянами.

Кодексом України про адміністративні правопорушення перед­бачені такі види адмінправопорушень у галузі охорони атмосфер­ного повітря: порушення порядку здійснення викиду забруднюю­чих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78); порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмо­сферних явищ (ст. 78'); недодержання вимог щодо охорони атмо­сферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд (ст. 79'); випуск в ек­сплуатацію транспортних та інших пересувних засобів з переви­щенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 80); експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використан­ня промислових і побутових відходів (ст. 82); порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83); невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських про­позицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91'); перевищення лімітів та нормативів використання природ­них ресурсів (ст. 912); порушення тиші в громадських місцях (ст. 182); невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ре­сурсів (ст. 1885).

Кримінальна відповідальність у галузі охорони атмосферного повітря передбачена ст. 228 Кримінального кодексу (КК) України — забруднення атмосферного повітря. Об'єктом злочинного пося­гання є суспільні відносини, що забезпечують науково обгрунтова­не раціональне використання, відновлення, поліпшення, відвер­нення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і охорону чистоти атмосферного повітря як сприятливого середови­ща існування людини, тваринного і рослинного світу. Предметом злочину є атмосферне повітря, яке знаходиться у відкритому про­сторі у межах території держави Україна. Забруднення повітря все- ' редині приміщення не може бути кваліфіковане за ст. 228 КК Ук­раїни. У Кримінальному кодексі України є окремий склад злочину «порушення вимог законодавства про охорону праці» (ст. 135), який дістає вияв у недотриманні правил промислової санітарії.

Майнова відповідальність за порушення атмосфероохоронного законодавства наступає за певних умов і підстав. До умов такої відповідальності належать: заподіяна майнова шкода; протиправна поведінка особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між про­типравною поведінкою такої особи і майновою шкодою, що наста­ла; винна поведінка особи, що заподіяла шкоду. Підставами відповідальності служать конкретні правопорушення, перелік яких міститься в ст. 44 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Наведений в цій нормі перелік правопорушень не є ви­черпним.

Особи, винні в порушенні законодавства про охорону атмо­сферного повітря, несуть майнову відповідальність незалежно від притягнення 'їх до кримінальної чи адміністративної відповідаль­ності в передбачених чинним законодавством випадках.

Як відомо, через забруднення атмосферного повітря може бути заподіяна шкода тваринам, сільськогосподарським посівам, лісам та іншій рослинності, знижена працездатність людей, забруднені водні ресурси тощо'. З метою визначення розмірів шкоди, яка підлягає стягненню у випадках, коли порушено атмосфероохорон-не законодавство, Мінекобезпеки України 18 травня 1995 р. затвер­дило Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які за­подіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюю­чих речовин в атмосферне повітря2.

Порядок визначення збитків встановлений цивільним законо­давством. Тому в кожному конкретному випадку вимагається ди­ференційоване застосування спеціального законодавства про поря­док визначення шкоди, яка виникла в тій чи іншій сфері діяльності внаслідок порушення атмосферного законодавства. При цьому ча­сто застосовується сукупність нормативних актів. У частині визна­чення збитків спеціальне законодавство застосовується в порядку субсидіарності, тобто додатково до основного.

Контрольні питання:

1. Назвіть законодавчі акти, які складають основу правової охо­рони атмосферного повітря.

2. Дайте визначення атмосферного повітря як об'єкта правово­го регулювання.

3. Які відносини становлять предмет атмосферного права?

4. У чому полягають специфіка атмосферного повітря як при­родного об'єкта та особливості його правової охорони?

5. Які органи державної виконавчої влади здійснюють уп­равління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря?

6. Назвіть основні функції управління у галузі охорони атмо­сферного повітря.

7. Що являє собою стандартизація і нормування в галузі охо­рони атмосферного повітря? З якою метою вони проводяться?

8. Які органи розробляють і вводять в дію стандарти в галузі охорони атмосферного повітря? У чому полягає юридична приро­да таких стандартів?

9. Які нормативи встановлюються в галузі охорони атмосфер­ного повітря?

10. Які види юридичної відповідальності передбачені за пору­шення вимог атмосфероохоронного законодавства?

 


<