§ 3. Управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 3. Управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

У загальнотеоретичному тлумаченні управління в галузі викори­стання, відтворення і охорони тваринного світу як об'єкта загаль­нодержавного значення — це:

— по-перше, особливий інститут фауністичного права, який включає в себе сукупність правових норм, що визначають права і обов'язки державних, самоврядних та громадських органів з ор­ганізації раціонального використання, відтворення тваринного світу та забезпечення його охорони;

— по-друге, діяльність відповідних органів управління стосовно тваринного світу.

У свою чергу, державне управління є формою здійснення функцій держави, які випливають зі змісту права державної влас­ності на тваринний світ. Відповідно до ст.ст. 8, 15, 17 Закону «Про тваринний світ» державне управління в галузі охорони, викорис­тання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України по лісовому господарству України що­до ведення мисливського господарства, Міністерство аграрної політики України щодо ведення рибного господарства, їх органи на місцях, інші державні органи.

У межах компетенції, визначеної законодавством України, Кабінет Міністрів України затверджує порядок видачі дозволів та встановлення лімітів на спеціальне використання тваринного світу, порядок здійснення полювання та ведення мисливського, рибного господарства, державного кадастру тваринного світу, правила і об'єкти рибальства, порядок надання у користування водоймищ з метою ведення рибного господарства, виконує інші повноваження.

Значну роль у галузі управління тваринним світом виконує Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях. У межах повноважень, визначених Законом України «Про тваринний світ», цей орган виконавчої влади здійснює коор­динацію діяльності інших спеціально уповноважених органів дер­жавної виконавчої влади у цій сфері, контроль за додержанням ви­мог фауністичного законодавства усіма підприємствами, установа­ми, організаціями та громадянами; моніторинг тваринного світу, облік та державний кадастр тваринного світу, ведення Червоної книги України; розробляє та затверджує правила ввезення в Ук­раїну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, використан­ня тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, добу­вання (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах, інші нормативні акти, виконує інші повноваження у межах своєї компенсації.

Самоврядне управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють місцеві ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених Законом України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування»'.

Громадське управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють Українське товариство мис­ливців і рибалок. Товариство військових мисливців і рибалок, товариство «Динамо» в межах повноважень, визначених їх статутами та в межах їх діяльності на закріплених за ними мисливських угіддях. Крім цих громадських організацій, громадське управління у зазначеній галузі здійснюють Українське товариство охорони природи, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», ук­раїнське відділення Огеепреасе (Грінпіс) та інші громадські ор­ганізації, у тому числі деякі громадські об'єднання регіонального рівня.

Основними функціями, тобто напрямками діяльності органів управління в галузі використання, відтворення і охорони тварин­ного світу є: ведення державного кадастру тваринного світу;

моніторинг тваринного світу; розподіл і перерозподіл тваринного світу; планування заходів у галузі охорони і використання тварин­ного світу; державний та громадський контроль за охороною і ви­користанням тваринного світу; вирішення спорів, пов'язаних з ви­користанням тваринного світу.

Відповідно до ст. 51 Закону «Про тваринний світ» для забезпе­чення охорони й організації раціонального використання тварин­ного світу проводиться державний облік тварин та облік обсягів їх добування, а також ведеться державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність відомостей про гео­графічне поширення видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного госпо­дарського використання та іншу необхідну інформацію. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 р. № 772 «Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу»' державний кадастр тваринного світу містить дані державно­го обліку тварин та облік обсягів їх добування за кількісними і якісними показниками, інші дані, необхідні для забезпечення охо­рони тваринного світу, планування, розміщення і спеціалізації

\мисливського господарства, рибного господарства, оцінки ресурсів і прогнозу стану тваринного світу, організації проведення заходів щодо регулювання чисельності окремих видів диких тварин.

^   До тварин, які підлягають обліку і занесенню до кадастру, нале­жать: тварини, визначені в установленому порядку як об'єкти мис­ливства, промислові водні безхребетні і промислові морські ссавці, комахи (шкідники лісу і рослин, корисні для лісу і сільськогоспо­дарських культур); тварини, занесені до Червоної книги України, занесені до переліків, затверджених центральним органом виконав­чої влади з питань охорони навколишнього природного середови­ща України та іншими органами, а також тварини, що знаходять­ся в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду Ук­раїни, виключної (морської) економічної зони та континентально­го шельфу. Об'єктом державного кадастру тваринного світу є також відповідні угіддя їх перебування (земельні, водні, лісові). Держав­ний облік і державний кадастр тваринного світу в межах своїх по­вноважень ведуть центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, лісового госпо­дарства, а також Міністерство аграрної політики України — щодо рибного господарства.

Однією з основних функцій управління є контроль у галузі охо­рони, використання і відтворення тваринного світу. Завданням кон­тролю у цій галузі є забезпечення дотримання вимог фауністично­го законодавства всіма державними органами, підприємствами, ус­тановами, організаціями та громадянами. Такий контроль може бу­ти державним, громадським і відомчим.

Органами, які здійснюють державний контроль у цій галузі, є Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, його органи на місцях, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (ст. 52 Закону). Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Мінекобезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. № 244', на Головну державну еко­логічну інспекцію, державні інспекції охорони Чорного і Азовсь­кого морів, державні обласні, міст Києва і Севастополя екологічні інспекції покладено контроль за дотриманням правил, норм що­до використання і охорони тваринного світу, а також за дотри­манням встановленого порядку обліку тварин та обліку їх викори­стання.

У межах своєї компетенції ці органи вповноважені: ставити ви­моги щодо усунення порушень фауністичного законодавства; при­пиняти в установленому порядку використання тваринного світу, яке ведеться з порушенням законодавства; припиняти незаконні дії або анулювати дозволи та встановлювати обмеження на викорис­тання тваринного світу, утримання, реалізацію, вивезення з Ук­раїни і ввезення на її територію диких тварин; зупиняти тимчасо­во в установленому порядку роботи, під час яких порушуються правила, норми, інші вимоги законодавства, до усунення пору­шень; здійснювати контроль за торгівлею мисливськими трофеями, виготовленням виробів з них; подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення фауністичного за­конодавства; мають інші права.

Посадові особи цих органів, а також органів лісової та рибної охорони відповідно до законодавства мають право:

— давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень фауністичного законодавства;

— перевіряти документи на право використання об'єктів тва­ринного світу, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних засобів і суден, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів;

— доставляти осіб, що порушують законодавство, до органів внутрішніх справ, місцевих органів влади;

— вилучати в осіб, що порушують законодавство в галузі охоро­ни і використання тваринного світу, знаряддя добування (в тому числі рибних запасів), плавучі і транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддям правопорушення;

— вилучати незаконно добуту продукцію, а також відповідні до­кументи;

— проводити фотографування, звукозапис, кіно— і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень фа­уністичного законодавства;

— викликати громадян та посадових осіб для дачі усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними фауністичного законодавства;

— складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

Під час виконання службових обов'язків державні інспектори спеціальних підрозділів мають право носити форму встановленого зразка, табельну зброю та інші спеціальні засоби. Їм гарантується правовий захист їхньої честі, гідності, здоров'я і життя відповідно до законодавства України.

'Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтво­рення тваринного світу здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються Положенням про громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, яке затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середо-\вища та ядерної безпеки України від 5 липня 1999 р. № 150'. [Здебільшого, громадськими інспекторами охорони навколишнього (природного середовища виступають представники Українського ^товариства охорони природи, окремі громадяни, які реалізують свої екологічні права, визначені Законом «Про охорону навколиш­нього природного середовища». Громадські інспектори мають посвідчення встановленого зразка, які видаються головними дер­жавними інспекторами обласних екологічних інспекцій терміном на 3 роки. Вони повинні сприяти контрольним перевіркам дер­жавних інспекторів, вчиняти самостійно окремі контрольні повно­важення.

Відомчий контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу зобов'язані здійснювати ті органи, у відомстві яких знаходяться підприємства, установи, організації, що викорис­товують об'єкти тваринного світу.

Моніторинг тваринного світу е системою спостережень, збирання, обробки, передавання та аналізу інформації про стан об'єктів тварин­ного світу, прогнозування його змін та розроблення науково обгрун­тованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Моніто­ринг тваринного світу є складовою Державної системи моніторингу довкілля, Положення про яку на вимогу ст. 22 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 1998 р. № 391'.

У юридичній літературі моніторинг відноситься до форм (ме­тодів) екологічного контролю2.

У межах своїх повноважень моніторинг тваринного світу здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган вико­навчої влади з питань лісового господарства, інші органи держав­ної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення ста­ну навколишнього природного середовища та об'єктів тваринного

світу.

Розподіл і перерозподіл тваринного світу як функція управління — це діяльність спеціально уповноважених державних органів уп­равління, спрямована на забезпечення раціонального використан­ня, відтворення об'єктів тваринного світу.

Правовими формами розподілу і перерозподілу тваринного світу є:

— передача або придбання об'єктів тваринного світу у

власність;

— надання дозволів на спеціальне використання тваринного світу;

— надання мисливських угідь і рибогосподарських водоймищ у користування;

— вилучення мисливських угідь і рибогосподарських об'єктів, об'єктів тваринного світу з користування.

Як відомо, Закон «Про тваринний світ» передбачає різні фор­ми власності на об'єкти тваринного світу, набуті дозволеним зако­нодавством шляхом. Законність набуття у власність об'єктів тва­ринного світу повинна бути підтверджена відповідними докумен­тами.

Однією із форм документа, що підтверджує право власності на тваринний світ, може бути дозвіл на спеціальне використання тва­ринного світу (Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів за­гальнодержавного значення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459, з подальшими змінами і доповненнями)'.

Відповідно до цих положень дозволи на спеціальне використан­ня тварин, занесених до Червоної книги України, тваринного світу континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, територій та об'єктів природно-заповідного фонду загально­державного значення видають центральний орган виконавчої вла­ди з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях; дозволи на використання об'єктів тварин­ного світу в межах мисливських угідь — центральний орган вико­навчої влади з питань лісового господарства України та його орга­ни на місцях; дозволи на спеціальне використання рибних ресурсів — Міністерство аграрної політики України та його органи на місцях.

Для здійснення таких видів використання тваринного світу, як мисливство і рибальство, підприємствам, установам, організаціям та громадянам надаються у користування земельні ділянки для ве­дення мисливського господарства та рибогосподарські водойми з видачею відповідних документів, які підтверджують це право кори­стування. Порядок надання земельних ділянок та водойм у корис­тування, так само як і їх вилучення, регулюється чинним земель­ним та водним законодавством України.


<