§ 1. Надра як об'єкти правового регулювання, використання і охорони : Екологічне право – Авто невідомий : Книги по праву, правоведение

§ 1. Надра як об'єкти правового регулювання, використання і охорони

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 
РЕКЛАМА
<

Надра — це частина земної кори, що розташована під поверх­нею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України про надра)'. Не слід ототожнювати надра з корисними копалинами, ос­танні є лише частиною надр, їх основою. Головна ознака корисних копалин — їх корисність для суспільства. Надра — ширше понят­тя, ніж корисні копалини.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключ­ною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або в прихованій формі порушують пра­во власності народу України на надра, є недійсними. Народ Ук­раїни здійснює право власності на надра через Верховну Раду Ук­раїни, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законо­давством України можуть надаватися відповідним органам держав­ної виконавчої влади.

Згідно зі ст. 5 Кодексу України про надра всі надра в Україні складають державний фонд надр. Державний фонд надр включає як надра, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Під корисними копалинами слід розуміти природні тверді, рідкі і газоподібні речовини в надрах землі, які за сучасних техніко-еко-номічних умов можуть бути ефективно використані як безпосеред­ньо, так і шляхом вилучення з них корисних компонентів2.

В основу класифікації корисних копалин, прийнятої в законо­давстві України про надра, покладено ступінь їх розповсюдження в надрах України, а також їх економічну значимість.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копали­ни за своїм значенням поділяються на корисні копалини загально­державного і місцевого значення'. Цій класифікації відповідає та­кож класифікація корисних копалин на незагальнопоширені та за-гальнопоширені.

Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місце­вого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за подан­ням Міністерства екології та природних ресурсів України.

Віднесення корисних копалин до категорії загальнодержавного або місцевого значення має важливі юридичні наслідки, оскільки правовий режим ділянок надр, наданих у користування для розроб­ки цих корисних копалин, має суттєві відмінності. Так, наприклад, встановлено різний порядок надання гірничих відводів з метою розробки корисних копалин загальнодержавного і місцевого зна­чення. Крім того, розробка корисних копалин місцевого значення для своїх господарських потреб дозволена всім землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок без на­дання гірничих відводів або видачі спеціальних дозволів, в той час як розробка корисних копалин загальнодержавного значення для своїх господарських потреб землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок без надання гірничих відводів і одержання ліцензій заборонена.

Родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання придатні для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин — це місця, де накопичи­лися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної си­ровини, запаси яких оцінці і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникати т ож внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних ^опалин, у тому числі техногенні, ста­новлять державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною дер­жавного фонду надр.

Державний фонд родовищ корисних копалин формується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Державний фонд надр формується Міністерством екології та природних ресурсів України разом з Міністерством праці та соціальної політики України.

Відносини, що виникають у сфері використання і охорони надр, мають назву гірни"чх відносин. Ці відносини в Україні регу­люються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра. Гірничим Законом України, Законом України «Про держав­ну геологічну службу України», розпорядженнями і указами Прези­дента України, а також пос яовами Кабінету Міністрів України з питань використання і охорони надр, нормативними актами Міністерства екології та .іриродних ресурсів України, а також Міністерства праці та соціальної політики України та іншими ак­тами законодавства Укрґ'ни.