7. Диференціація дієздатності фізичної особи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 
РЕКЛАМА
<

На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певно го рівня психічної зрілості. Критеріями дієздатності є вік, а такс» стан психічного здоров'я.

З урахуванням цих критеріїв можна виокремити кілька видів Д єздатності фізичних осіб:

повну дієздатність;

часткову дієздатність;

неповну дієздатність;

Повна дієздатність визнається за повнолітніми фізичними особами, тобто тими, хто досяг вісімнадцяти років (ст.34 ЦК).

Вказаний віковий ценз може бути зниженим удвох випадках: а) реєстрація шлюбу особою, що не досягла IS років (ч.2 ст.34 ЦК); б) падання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітній особі (ст.35 ЦК).

Шлюбний вік, встановлений для чоловіків — 18 і жінок — 17 років (ст,22 СК), може бути знижений за рішенням органів місцевого самоврядування до 16 років за наявності поважних причин. Перелік таких причин законодавство не містить, але до них зазвичай відносять вагітність нареченої, народження дитини тошо. Стаття 23 СК допускає також за виняткових обставин можливість реєстрації шлюбу особами до досягнення ними 14 років.

На зниження шлюбного віку згода батьків чи інших законних представників не потрібна, але їхня думка при цьому враховується. Реєстрація шлюбу осіб, яким знижений шлюбний вік, здійснюється в загальному порядку.

Після реєстрації шлюбу неповнолітні фізичні особи набувають дієздатності у повному обсязі.

Надання повної цивільної дієздатності (емансипація) згідно зі ст,35 ЦК можливе: щодо фізичної особи, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором; щодо фізичної особи, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю; щодо неповнолітньої фізичної особи, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Підстави і порядок емансипації визначаються по-різному:

тому, хто працює за трудовим договором, надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодоюбатьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди — за рішенням суду;

тому, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю і досяг 16 років, спочатку необхідно отримати письмову згоду на реєстрацію як підприємця від батьків (усиновлювачів), піклувальникаабо органу опіки та піклування. За наявності вказаної згоди такаособа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця;

Стаття 35 ІДК не згадує про значення членства у виробничо кооперативі, однак, очевидно, таке членство особи, яка досягла U років, за аналогією з трудовим договором, може бути підставою надання повної цивільної дієздатності.

Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, які не досягай 14 років (ст.ЗІ ЦК іменує їх малолітніми особами). їх дієздатність обмежується можливостями самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (тобто правочини, що задовольняють побутові потреби особи, відповідають рівню її фізичного, духовного чц соціального розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість), а також здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Всі інші правочини, вчинені малолітніми до досягнення ними 34 років, нікчемні і не породжують для них правових наслідків. Однак такий правочин може бути в інтересах малолітньої особи на вимогу її батьків, усиновлювача або опікуна визнаний судом дійсним, якщо він вчинений на користь цієї особи.

Малолітня особа не несе цивільно-правової відповідальності за завдану нею шкоду. Це пояснюється тим, що малолітні особи ще не можуть повною мірою оцінювати свої дії і керувати ними, а тому не можуть визнаватися винними і нести відповідальність за правопорушення. Відповідальність за дії малолітніх покладається на їх батьків, усиновлювачів, опікунів, винних у нездійсненні належного нагляду за діями малолітнього чи неналежному вихованні дітей. Батьки, усиновлювачі, опікуни малолітніх осіб можуть бути звільнені від відповідальності, якщо доведуть, що зобов'язання було порушене чи шкода заподіяна не з їх вини (ст.ст.31, 1178 ЦК).

Неповну цивільну дієздатність мають неповнолітні особи, тобто особи віком від 14 до 18 років (ст.32 UK).

Крім правочинів, передбачених ст.ЗІ ЦК, вони можуть:

самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією абоіншими доходами;

самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної,творчої діяльності, що охороняються законом;

бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) тарозпоряджатися вкладом, внесеним такою фізичною особою насвоє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Проте, якщо гроше81кошти, внесені у фінансову установу на її ім'я Іншими особами, неповнолітня особа може розпоряджатися ними за згодою батьКі(усиновлювачів) або піклувальника.

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьк (усиновлювачів) або піклувальників. Згода може бути заміне наступним схваленням у письмовій формі правочину, вчинено зазначеними особами. У разі заперечення проти правочину того батьків (усиновлювачів), з ким проживає неповнолітня осо

авочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування-            .

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо тран-

портних засобів або нерухомого майна має бути письмова нотарі- посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Порушення цього правила може слугувати підставою визнання судом правочину недійсним як нікчемного (ст.216 ЦК).