4. Цивільне право як навчальна дисципліна

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 

Цивільне право є однією з профілюючих дисциплін юридичного циклу, обов'язковою для вивчення студентами-юристами незалежно від типу вищого навчального закладу, факультету, спеціалізації тощо.

Предметом цієї навчальної дисципліни є цивільне право в усіх трьох названих вище проявах: як галузь, як система законодавства, як наука.

її завдання полягає в переданні студентам-юристам знань про цивільно-правові явища, поняття, категорії тощо, про галузь цивільного права, системи цивільного законодавства і практику його застосування.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студенти повинні набути ґрунтовних теоретичних знань у галузі цивілістики, розуміти закономірності, характер і тенденції розвитку цивільного права, а також мати уявлення про пануючу (або ту, що формується) у країні концепцію цивільного права.

Крім того, вимагається надійне засвоєння головних положень Цивільного законодавства, формування вміння тлумачити закон та обґрунтовувати і захищати свою позицію з цивілістичних питань. Це потребує напрацювання навичок практичної роботи з нормативним матеріалом, аналізу конкретних випадків з судової практи-ки і змодельованих ситуацій. Цим визначається система навчальної Дисципліни "Цивільне право" (іноді іменується "Цивільне і сімейне Яраво"), яка включає:

1. Вступ до цивільного права (сукупність відомостей про понят-Тя предмет, метод, принципи, системи цивільного права і закономірності його розвитку).

Загальні положення про цивільні правовідносини (їх поняття, види, елементи, підстави виникнення).

Вчення про суб'єктів цивільних прав і обов'язків.

Вчення про об'єкти цивільних правовідносин.

Загальні положення про здійснення та захист цивільних праві обов'язків (правочини, представництво, строки у цивільному праві, захист цивільних прав, відповідальність).

Вчення про права на речі (право власності, право володіння,право на чужі речі тощо).

Вчення про право інтелектуальної власності.

Загальні положення про зобов'язання І договори (поняття івиди, виникнення і припинення, забезпечення належного виконання).

Окремі види договорів.

Недоговірні зобов'язання.

Спадкове право.

Сімейне право.

Додаткова література:

Азаркин Н.М. Вссобшая история юриспруденціє: Курс лек-ций. — М., 2003.

Азаркин Н.М. История юридической мьісли России: Курслекций. — М, 1999.

Иоффе О.С. Из истории цивилистической мьісли / О.С. Иоф-фе Избранньїе трудьі по гражданскому праву. — М. 2000. — С.12-507.

Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. рел.С.В. Ківалов. - Одеса, 2002. - С.82-98; 208-250.

Підопригора О.А. Цивілістична наука в Київському університеті ім. Тараса Шевченка // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - №2(17).

Покровский И.А. Основньїе проблемьі гражданского права. —М., 1998.

Развитие русекого права во второй половине XIX — началеXX в. - М. - С. 140-173.

Шершеневич Г.Ф. Учебник русекого гражданского права. —Т.І. — 11-е изд. - М., 1914. - С.8-23.