1. Договір підряду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 
РЕКЛАМА
<

Глава 61 ЦК регулює підряд.

Договір підряду — це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ст.837 ЦК).

Характеристики договору — двосторонній, консенсуальний, оп-латний. Предмет договору завжди індивідуалізований. Це — результат праці підрядника. Праця може бути спрямована на створення індивідуально-визначеної речі (Інструмента, приладу, машини), на її зміну або відновлення (ремонт будинку, трактора, машини), вона може полягати у переміщенні речі (перенесення меблів), у виконанні іншої роботи.

Сторони договору — підрядник і замовник, ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Договір підряду є окремим типом договорів про виконання робіт.

Договір підряду схожий із трудовим договором, коли як підрядник виступає громадянин. Різниця між ними в тому, що підрядник сам організовує свою роботу і зобов'язується здати замовнику її результат. За трудовим договором працівник включається у певний трудовий колектив, виконуючи в ньому визначену трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

Подібність договору підряду до договорів купівлі-продажу і поставки обумовлена тим, що за договором підряду на виготовлення будь-якої речі підрядник, як і продавець, зобов'язується передати її іншій стороні у власність. Схожість договору підряду з договором поставки виявляється в тому, що останній нерідко укладається з приводу речей, що ще не існують і мають бути виготовлені в майбутньому. Договір підряду відрізняється від зазначених договорів тим, що він передбачає права та обов'язки сторін, пов'язані не тільки з передачею та оплатою, а й, головним чином, із виготовленням речі. Види договору підряду:

договір побутового підряду;

договір будівельного підряду;

договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

До окремих видів договорів підряду (побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи) застосовуються загальні положення про підряд, якщо інше не встановлено положеннями ЦК про ці види договорів.

Ціна роботи. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що зазвичай застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ст.ст.843-844 ЦК).

Права замовника під час виконання роботи. Згідно зі ст.849 ЦК замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, шо закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якшо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Обов'язки підрядника:

1) організовувати роботу і керувати нею, залишаючись відповідальним перед замовником за виконання всієї роботи, він може від свого імені залучити до виконання договору інших осіб на правах субпідрядників.

Самостійність підрядника виявляється в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи ЇЇ виконання, черговість окремих операцій тощо. Виконуючи роботу, підрядник самостійно її організовує в зручний для нього або погоджений з замовником час, керує роботою, зберігаючи незалежність стосовно замовника. У цьому полягає одна з особливостей договору підряду, що відрізняє його від трудового договору, предметом якого є не результат роботи, а трудова діяльність працівників.

Водночас підрядник має керуватися завданням замовника, за виконанням якого замовник вправі здійснювати контроль. Завдання замовника визначає предмет договору, строк виконання роботи тощо. В окремих випадках завданням замовника встановлюються не усі, а лише деякі, найбільш Істотні ознаки предмета договору підряду. Інші ознаки предмета договору визначаються підрядником на його розсуд, а питання про виконання та оплату додаткових робіт вирішується за згодою сторін.

У ст.838 ЦК спеціально врегульовані взаємовідносини генерального підрядника і субпідрядника. У ЦК передбачене право підрядника (якщо інше не встановлено договором) залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо Інше не встановлено договором або законом;

2)         виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За загальним правилом роботи за договором підряду виконуються з матеріалів підрядника та його засобами. Це означає, шо якщо в договорі сторони не зазначили, хто повинен надати матеріали, робота має виконуватися з матеріалів підрядника. За таким самим принципом вирішується і питання про те, чиїми засобами мають виконуватися роботи. Отже, за загальним правилом підрядник зобов'язаний використовувати в процесі виконання договору своє устаткування, інструменти та інші пристосування, помешкання, а також свою робочу силу.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

3)         зберігати майно, надане йому замовником — вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, тавідповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст.841 ЦК).

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Таким чином, якщо замовник надає матеріали в повному обсязі або частково, то підрядник при виконанні робіт зобов'язаний дбайливо і правильно використовувати їх, не допускаючи перевитрати. Після закінчення робіт підрядник зобов'язаний підтвердити обсяг витраченого матеріалу звітом, а залишки повернути замовникові.

Оскільки в законі спеціально не вказуються умови, розмір, правила покладання відповідальності на підрядника за неправильну витрату матеріалів, відмову від повернення їх залишків, від подання звіту, що підтверджує обсяг і обгрунтованість витрачених матеріалів, слід вважати, що у такому разі відповідальність настає за загальним правилом за винне порушення підрядником своїх договірних зобов'язань.

Закон покладає на підрядника обов'язок щодо забезпечення збереження переданого йому замовником майна від псування, втрати, пошкодження або іншого негативного впливу. До цього майна належать матеріали, сировина, інструменти тощо, необхідні для виконання договору підряду, майно, що є предметом впливу з ї і боку підрядника (наприклад, взуття, одяг, автомашина, що підлягає ремонту), а також майно, що виявилося у віданні підрядника внаслідок специфіки відносин за договором підряду (наприклад, сантехнічне устаткування, електропроводка та інше майно, залишене в квартирі, у якій робиться ремонт). Не обов'язково, щоб майно в усіх випадках передавалося підряднику.

Забезпечення збереження переданого підряднику майна означає вчинення ним дій щодо запобігання безповоротного і марного знищення, пошкодження або втрати майна. Якщо, наприклад, майно використане для виготовлення нової речі І втратило при цьому свій початковий вигляд, то таке перетворення не можна вважати безповоротним і марним знищенням речі. У цьому разі має місце використання майна за його прямим призначенням.

Відповідальність підрядника за незбереження переданого йому майна настає лише за наявності його вини. Форма вини підрядника для покладання на нього відповідальності значення не має. Підрядник має відповідати, навіть якщо втрата, недостача або пошкодження майна відбулися внаслідок його необережності;

виконати роботу у визначені строки. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи,підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її  виконання  у розумні строки,   відповідно до  суті  зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обігу(ст.846 ЦК);

виконати роботу відповідно до умов договору і здати замовнику предмет договору підряду. Одним з основних обов'язків підрядника є виконання за завданням замовника визначеної роботи.Вона має бути виконана відповідно до потреб, навичок і запитів замовника, що вказані в його завданні, і здана йому;

інформаційно-попереджувальні обов'язки. У ст.847 ЦК передбачені обставини, про які підрядник зобов'язаний попередитизамовника:

Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

а)         про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

б)         про те, що додержання вказівок замовника загрожує якостіабо придатності результату роботи;

в)         про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Обов'язок підрядника вчасно інформувати замовника про зазначені обставини закріплений законом через те, що підрядник як фахівець в галузі виконуваної ним роботи має краще ніж замовник знати всі властивості переданих йому матеріалів і несприятливі наслідки їх використання, а також передбачати негативні наслідки виконання вказівок замовника.

Підрядник зобов'язаний перевірити якість переданих йому замовником матеріалів і в разі виявлення їх непридатності або недоброякісності попередити його про це. Непридатність матеріалів може виражатися, наприклад, у тому, що за своїми розмірами вони не дозволяють виготовити річ потрібних розмірів, передані запасні частини не підходять до даної речі, недоброякісність — у наявності виробничих дефектів або дефектів, викликаних тривалим І неправильним зберіганням, іншими причинами.

Згідно з ч.і ст.848 ЦК, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Передбачені наслідки обумовлені тим, що виконання підрядником інформаційно- попереджувальних обов'язків, передбачених ЦК, викликає обов'язок замовника замінити у відповідний строк недоброякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші причини, що загрожують якості або придатності результату роботи. Невиконання замовником цих обов'язків має певні наслідки. По-перше, бажаний результат виконуваної роботи не буде досягнутий. По-друге, підрядник має право відмовитися від договору підряду, тобто і від подальшого виконання своїх обов'язків. По-третє, несприятливі майнові наслідки покладаються на замовника — він має відшкодувати збитки, завдані підрядникові.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю або здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та Інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч.2 ст.848 ЦК).

Число інформаційних обов'язків підрядника у ЦК 2003 р. збільшилось порівняно з ЦК 1963 р. Крім передбачених у ЦК 1963 p., ЦК 2003 р. передбачає також обов'язок підрядника передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі, є неможливим.

Обов'язки замовника:

1) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору. У ЦК 2003 р. (ст.853) значно детальніше, порівняно з ЦК 1963 p., регламентований обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

По-перше, передбачений загальний обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Замовник зобов'язаний переконатися в доброякісності роботи підрядника, здійснивши зовнішній огляд. Так, при прийнятті одягу, взуття огляд може супроводжуватися примірянням. Іноді він може супроводжуватися випробуванням роботи, наприклад, у разі ремонту або виготовлення технічно складних об'єктів.

Крім цього, передбачено ряд спеціальних правил. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ЦІ відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Тобто про усі виявлені недоліки замовник зобов'язаний негайно заявити підрядникові. Інакше він позбавляється права в майбутньому посилатися при пред'явленні претензій на недоліки у виконаній роботі та інші відступи від умов договору, що її погіршили. Це стосується явних недоліків, що можуть бути виявлені при звичайному зовнішньому огляді.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі ЇЇ прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Приховані недоліки можуть бути виявлені лише у процесі експлуатації предмета договору або за допомогою спеціальних пристроїв, способів, методів. Якщо про явні недоліки замовник зобов'язаний заявити підрядникові безпосередньо при прийнятті роботи, то про приховані недоліки він може заявити і пізніше, у процесі експлуатації речі, однак він має це зробити негайно після їх виявлення.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після наступного дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ст.853 ЦК).

Здача виконаної підрядником роботи та її прийняття замовником оформляються єдиним актом про прийняття. Це означає виконання договірного зобов'язання підрядником, а також схвалення ним якості виконаної роботи. При цьому предмет підряду переходить у власність замовника.

Юридичне значення прийняття замовником виконаної роботи в тому, що це є доказом виконання підрядником своїх договірних зобов'язань. Прийняття означає фактичне передання замовникові предмета договору підряду. Замовник має вчиняти дії щодо прийняття робіт за договором підряду в строк, зазначений у договорі, а якщо цей строк не встановлений, то негайно після одержання від підрядника повідомлення про готовність робіт. Недотримання замовником цієї вимоги призводить до наслідків, встановлених на випадок прострочення кредитора.

2) оплатити роботи. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата викопаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст.854 ЦК).

Ця норма ЦК має диспозитивний характер і допускає можливість встановлення іншого порядку оплати роботи за договором підряду, який може бути визначений договором. Наприклад, до договору може бути включена умова про оплату замовником певної частини або етапу робіт або про авансування підрядника.

Відповідальність підрядника за порушення договору підряду. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право   вимагати   розірвання   договору   та   відшкодування   збитків

(ст.852 ЦК).

Підрядник несе відповідальність за неналежну якість роботи. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, на свій вибір вимагати від підрядника:

безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

пропорційного зменшення ціни роботи;

відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.і ст.858 ЦК).

Йдеться про незначні відступи від договору, тобто такі, що не перешкоджають у цілому використанню результатів роботи підрядника за призначенням і можуть бути усунені без збитків для замовника.

Законом передбачена свобода вибору замовником одного з трьох зазначених можливих варіантів задоволення своїх вимог. Якщо недоліки усуваються підрядником, замовник встановлює йому розумний строк для їх усунення. У кожному конкретному випадку він*встановлюється виходячи з конкретних обставин, складності та обсягу робіт з усунення недоліків, що мають бути виконані.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є Істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель І споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником (ст.863 ЦК).

Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Правові наслідки випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи. Згідно зі ст.855 ЦК, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Отже, несприятливі наслідки стосовно виконаної роботи лягають на підрядника, якщо навіть за відсутності його вини доздачі роботи замовнику предмет договору був випадково знищений або в результаті будь-яких причин закінчення роботи сталонеможливим.   :.f, і     т-с&{*ю         -лш ой

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.