6. Поставка : Цивільне право України - Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. : Книги по праву, правоведение

6. Поставка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 
РЕКЛАМА
<

Поняття договору поставки.

Договір поставки збережений у новому ЦК (

3 гл.54), однак не як самостійний цивільно-правовий договір, а як один з різновидів договору купівлі-продажу, що регулює відносини з реалізації товарів, які складаються в основному між суб'єктами підприємницької діяльності. Це обумовлює специфіку цього договору.

Договір поставки — це договір, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця. для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або Іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст.712 ІДК).

Якщо раніше договір поставки, будучи плановим за характером, розглядався як самостійний договір, відокремлений від договору купівлі-продажу, то зараз, коли він втратив свій плановий характер, його слід розглядати як різновид договору купівлі-продажу.

Специфіку договору поставки порівняно з договором купівлі-продажу можна визначити за двома критеріями. У договорі поставки момент виконання договору, як правило, не збігається з моментом його укладення. Крім того, договір поставки відрізняється за метою придбання товару за цим договором — він призначений для оформлення передання товару з метою його використання в підприємницьких або інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, для забезпечення довгострокових постачань сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо.

Параграф 3 гл.54 ЦК містить лише найбільш загальні й принципові норми про поставку, що свою конкретизацію знаходять головним чином у спеціальних законах І підзаконних нормативно-правових актах України. Основні з них:

Закон від 22 грудня 1995 р. "Про поставки продукції для державних потреб";

Угода про загальні умови поставок товарів між організаціямидержав — учасниць Співдружності Незалежних Держав 1992 p.;

—        Положення про порядок поставки та митного оформленняпродукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав — учасниць СНД, затверджене постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 18 травня 1994 р. №323.

Значну роль серед підзаконних актів, що регулюють порядок виникнення, розвитку і припинення відносин з поставки, конкретизують права та обов'язки учасників договору поставки та їх відповідальність, є прийняті в період існування Радянського Союзу Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживання, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. №8880. Спеціальні правила про поставку окремих видів продукції передбачаються Особливими умовами поставки. Ці нормативно-правові акти діють на території України в тій частині, в якій вони не суперечить законодавству України.

На практиці застосовуються роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 листопада 1993 р. №01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" та від 30 березня 1993 р. №02-5/218 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки".

Сторони договору — постачальник і покупець.

Постачальниками і покупцями виступають, як правило, суб'єкти підприємницької діяльності, які спеціалізуються на виробництві або купівлі-продажу певних товарів.

Зміст договору поставки становлять його умови, серед яких найважливішими є істотні умови. До них належать строки поставки, кількість, асортимент (номенклатура), якість товару, що поставляється, її комплектність, ціна тощо.

Строки (періоди) поставки товару (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються у договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців і забезпечення ритмічності виробництва.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.

У договорі можуть бути передбачені періоди поставки — у разі якщо сторонами передбачена поставка товарів протягом строку дії договору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари поставляються рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає із договору або закону.

Дострокова поставка допускається у випадках, коли її дозволено законодавством та за згодою покупця. Достроково поставлене і прийняте покупцем зараховується в рахунок продукції, що підлягає поставці в наступному періоді.

Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитись від прийняття продукції, поставку якої прострочено, якщо в договорі не передбачено інше. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній зобов'язаний прийняти та оплатити.

Кількість товару, що є предметом договору поставки, встановлюється у договорі поставки у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі поставки визначення цієї кількості (ст.669 ЦК).

Асортимент (номенклатура) товару — співвідношення окремихвидів (груп) продукції. Асортимент може бути груповим (розбивказагальної кількості продукції одного найменування за основнимивидами), і розгорнутим (розбивка основних груп за більш дрібними ознаками, наприклад, одягу — за фасонами, малюнками, артикулами  ТОЩО).

Якщо за договором купівлі-продажу псрсданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором поставки асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає пере-данню покупцеві в асортименті, постачальник має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі постачальникові на момент укладення договору, або відмовитися від договору (ст.671 ЦК).

У процесі виконання договору сторони вправі уточнювати асортиментні показники, за взаємною згодою вносити зміни у встановлені позиції асортименту.

Поставка продукції одних видів, що входять до асортименту, в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крім випадків, коли така поставка здійснена за згодою покупця. Покупець може погодитися з пропозицією постачальника про відвантаження більшої кількості продукції одного виду за рахунок продукції іншого виду. Відповідальність постачальника за подібне відхилення від позицій асортименту, встановлених договором, у цьому разі не настає.

За недопоставку продукції окремих видів, що входять до асортименту, постачальник сплачує встановлену неустойку, навіть якщо у строк, передбачений договором, поставку в загальній вартості продукції виконано.

Якість товару. Постачальник повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору поставки.

У разі відсутності в договорі поставки умов щодо якості товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо постачальник при укладенні договору поставки був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, постачальник має передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом постачальник повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Постачальник і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (ст.673 ЦК).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Якість товару в договорі поставки зазвичай визначається шляхом вказівки його видів, сортів, марок із посиланням на стандарти, технічні умови, зразки (еталони), затверджені у встановленому порядку. У договорі може бути передбачена поставка товару вищої категорії якості або більш високої якості порівняно зі стандартами, технічними умовами, зразками (еталонами). Згідно зі ст.675 ЦК постачальник може надавати гарантії якості товару. Товар, який постачальник передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент Його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором поставки.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого постачальник гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, сторони можуть встановлювати гарантійні строки на продукцію, якщо вони не встановлені в стандартах або технічних умовах, або передбачити більш тривалі гарантійні строки порівняно з встановленими в стандартах або технічних умовах.

Комплектність товару, що поставляється, є однією з істотних умов договору поставки. Під комплектністю розуміється така єдність складових товару, що забезпечує можливість використання його за прямим призначенням, а в спеціально передбачених випадках — також можливість належного догляду за ним, збереження і ремонту його. У комплект можуть входити запасні частини і приналежності. Комплектність визначається стандартами, технічними умовами, прейскурантами, а додатково до них або за відсутності в них вказівок на це може визначатися також договором. Сторони, відповідно коректуючи ціну, вправі збільшувати або зменшувати склад частин, що комплектують виріб.

Постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору поставки щодо комплектності. Якщо договором поставки не встановлено умов щодо комплектності товару, постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу або іншими вимогами, що звичайно ставляться (ст.682 ЦК).

Відповідальність сторін за договором. Стаття 670 ЦК визначає правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості товару, що можуть бути застосовані до договору поставки. Якщо постачальник передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором поставки, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо постачальник передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором поставки, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення постачальник не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором поставки, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару визначені у ст.672 ЦК. Якщо постачальник передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору поставки, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо постачальник передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору поставки, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; . 2) відмовитися від усього товару;

вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору поставки, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору поставки, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив постачальника про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору поставки, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з постачальником.

Якщо постачальник не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору поставки застосовувалася щодо аналогічного товару.

Положення про поставки та Особливі умови поставки передбачають відповідальність у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) за всі істотні порушення зобов'язань за договором поставки.

Згідно з Положеннями про поставки за прострочку поставки або недопоставку постачальник сплачує покупцеві щодо продукції виробничо-технічного призначення неустойку в розмірі 8 відсотків вартості не поставленої в строк продукції за окремими найменуваннями асортименту, щодо товарів народного споживання — 5 відсотків за окремими найменуваннями асортименту.

Якщо продукція не відповідає встановленим у договорі вимогам щодо якості, покупець може відмовитися від її прийняття та оплати, стягнути і постачальника штраф у розмірі 20 відсотків вартості

чабракованої продукції, а якщо вона оплачена, — вимагати також повернення сплачених сум. Постачальник зобов'язаний протягом 10 днів з моменту визнання вимоги покупця замінити забраковану продукцію і розпорядитися нею. Якщо цього не відбудеться, поку-пець'(одержувач) вправі її реалізувати па місці або повернути постачальнику. Продукція, що швидко псується, в усіх випадках піддягає реалізації на місці.    ,

Відповідно до Положень про поставки при виявленні у поставленій продукції виробничих дефектів, що можуть бути усунуті на місці, покупець (одержувач), якщо він не згоден прийняти їх, вправі усунути недоліки своїми засобами, але за рахунок постачальника або вимагати усунення їх останнім у місці знаходження продукції, затримавши до усунення недоліків оплату продукції, а якщо вона вже оплачена, — вимагати повернення сплачених сум. Крім того, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 5 відсотків щодо продукції виробничо-технічного призначення, а щодо товарів народного споживання — 2 відсотки. Якщо па вимогу покупця у встановлений строк недоліки постачальником не усунуті, з нього стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції, а покупець вправі відмовитись від ЇЇ прийняття і вимагати заміни.

Якщо поставлена продукція, якість якої нижче, ніж зазначено у документі, що супроводжує її та засвідчує ЇЇ якість (сертифікаті, товарних ярликах, рахунку-фактурі тощо), на розсуд покупця вона може бути прийнята з переведенням у більш низьку категорію якості та уцінкою або повернута постачальнику. В обох випадках постачальник сплачує штраф у розмірі 200 відсотків суми уцінки продукції, але не більш ніж 20 відсотків її вартості до уцінки.

Правові наслідки поставки некомплектної продукції подібні тим, що настають при поставці неякісної продукції. За поставку некомплектної продукції з постачальника стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості некомплектної продукції, включаючи вартість відсутніх частин. Некомплектно поставлена продукція до укомплектування її або заміни не зараховується у виконання зобов'язання І не підлягає оплаті. Постачальник зобов'язаний доукомплектувати продукцію протягом 15 днів з моменту одержання вимоги покупця, якщо інший строк не встановлений угодою сторін. До укомплектування оплата некомплектної продукції не проводиться. Якщо вона вже зроблена, покупець вправі вимагати повернення сплачених сум. При пеукомплектуванні продукції у встановлений строк покупець вправі повернути її постачальникові, вимагаючи заміни комплектною продукцією.

Крім відповідальності за недопоставку і порушень умов про асортимент, якість, комплектність, у Положеннях про поставки ретельно регламентована штрафна відповідальність за відхилення від укладення договору, поставку немаркованої продукції, недотримання порядку розрахунків та інші порушення зобов'язань.

Положення про поставки виходять Із загального правила про заліковий характер неустойки, якщо інше не встановлено законом.

Збитки, що виникають у зв'язку з неналежним виконанням договору, стягуються понад неустойку лише у випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної.

Особливі умови поставки або договір можуть включати зобов'язання, не передбачені нормативними актами, але визнані сторонами  істотними.  За їх невиконання можуть встановлюватися

майнові санкції.

У разі невиконання або неналежного виконання державного контракту на поставку продукції для державних потреб з винної сторони стягується передбачена контрактом неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються збитки. Положення про поставки продукції і товарів щодо майнової відповідальності сторін за державним контрактом на відносини сторін за державними контрактами на поставку продукції для державних потреб не поширюються. При невиконанні державним замовником зобов'язань за державним контрактом або у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення дії контракту державний замовник відшкодовує виконавцю державного замовлення завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержапий прибуток. У разі відмови державного замовника від закупівлі продукції, виготовленої за державним контрактом, і за умови відповідності продукції вимогам якості виконавець державного замовлення реалізує її на свій розсуд і має право па відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з реалізацією, а у разі неможливості реалізації продукції — на відшкодування завданих йому збитків, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.