5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу : Цивільне право України - Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. : Книги по праву, правоведение

5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 
РЕКЛАМА
<

Згідно зі ст.6 Закону від 16 квітня 1991р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших основ, які не суперечать Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність". Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1994 р. №567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари (роботи, послуги), застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою (Правила ІНКОТЕРМС). Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), постановлено забезпечувати дотримання Правил ШКОТЕРМС.

Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, як правило, припускає переміщення товару на досить значні відстані, тому при укладенні такого договору питання доставки товару від продавця до покупця, його навантаження, страхування, оплати мит тощо потребують ретельної регламентації.

З метою вирішення цієї проблеми Міжнародна торговельна палата в 1936 р. видала звід Міжнародних правил щодо тлумачення торгових термінів, названих ІНКОТЕРМС. Згодом, у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 та 2000 pp., до нього вносилися зміни і доповнення.

В Україні застосовується сьома редакція — ІНКОТЕРМС-2000. Важливою перевагою застосування ІНКОТЕРМС-2000 є усунення в значній мірі відмінностей у правовому регулюванні відносин при угодах купівлі-продажу сторін, які беруть участь у них. Це полегшує як укладення, так і виконання договорів, оскільки зміст прав та обов'язків сторін визначено однаковим чином.

Сформульовані в ІНКОТЕРМС базисні умови зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу визначають момент переходу прававласності на товар від продавця до покупця, а отже, і ризику йоговипадкової загибелі; установлюють, хто (продавець або покупець)організовує перевезення товару, його навантаження, хто оплачуєвитрати щодо страхування товару, провадить митне очищення товару від мита тощо.

В ІНКОТЕРМС-2000 всі базисні умови постачання класифіковані за чотирма категоріями. В основі цієї класифікації полягає відмінність в обсязі зобов'язань контрагентів щодо доставки товару.

Перша категорія, названа умовно "Е", до якої належить лише умова "франко-завод" (ex works), становить мінімальний обсяг обов'язків для продавця, який має надати товар у розпорядження покупця за місцем перебування продавця.

Друга категорія "F" містить умови, шо покладають на продавця обов'язок передати товар перевізнику, зазначеному покупцем (ФОБ, ФАС, "франко-перевізник").

Третя група "С" об'єднує умови, на яких продавець має забезпечити перевезення товару, але не зобов'язаний брати на себе ризик випадкової загибелі або пошкодження товару чи нести які-небудь додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, які відбуваються після відвантаження товару (КАФ, СІФ, "доставку оплачено до ...", "доставку і страхування оплачено до ...".

До четвертої категорії "D" належать умови постачання, які передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, що можуть виникнути у зв'язку з доставкою товару в країну призначення ("доставлено на кордон", "доставлено із судна", "доставлено з пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита").

Зміст зовнішньоекономічного договору.

Вимоги до змісту зовнішньоекономічного договору (у тому числі договору купівлі-продажу) визначаються в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. №201.

Згідно з цим Положенням до умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не домовились про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших Істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України належать:

Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

Преамбула. Визначається повне найменування сторін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, з зазначенням країни, надається скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник","Постачальник" тощо), особи, від імені якої укладається зовнішньоекономічний   договір   (контракт),   найменування   документів,якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту),(установчі документи тощо).

Предмет договору (контракту). Визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити іншомуІз зазначенням точного найменування, марки, сорту чи кінцевогорезультату роботи, що виконується.     , .

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, все цс вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту).

Кількість і якість товару, обсяги виконання робіт, наданняпослуг. Визначається залежно від номенклатури одиниця вимірутовару, прийнята для товарів такого виду (в тоннах, кілограмах,штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

Базисні умови поставки товарів (приймання-здаванпя виконаних робіт або наданих послуг). Зазначається вид транспорту і базисні умови поставки (відповідно до "Міжнародних правил Інтерпретації комерційних термінів"), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

Ціна і загальна вартість договору (контракту). Визначаєтьсяціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів, що поставляються згідно з договором (контрактом), та валюта платежів. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різноїякості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) вказується його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути вказані у додатках (специфікаціях), на які робиться посилання у тексті договору (контракту).

7.         Умови платежів. Визначаються спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємнихплатіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:

—        умови банківського переказу до (авансового платежу) та (або)після відвантаження товару чи умови документарного акредитиву,або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до Типових платіжних умов зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і Типовихформ захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів(контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, затверджених спільною постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. №444;

—        умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна(вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

8.         Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг). Визначаються строки та місце фактичного передання товару, перелік товаросупровідних документів.   Прийманїія-здавання  проводиться  закількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю —згідно з документами, що засвідчують якість товару.

9.         Упаковка та маркування. Містяться відомості про упаковкутовару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування, транспортування тощо), а за необхідності — також умови її повернення.

10. Форс-мажорні обставини. Містяться відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути невиконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин, або можуть відмовитись від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і Типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) передбачають розрахунки в іноземній валюті, у тому числі "форс-мажорні застереження" у такій редакції: "Сторони погодилися, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, що не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, Інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких як замерзання моря, проток,  портів тощо, закриттяшляхів, проток каналів, перевалів, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі якщо дія зазначених обставин продовжується більше       днів, кожна

із сторін має право на розірвання договору (контракту) і не відповідає за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншусторону не пізніш ніж за           днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий           (назва

організації). Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до їх виникнення".

11. Санкції і рекламації. Встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним з контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості не-допоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів, тобто від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких можуть бути заявлені рекламації, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

12. Регулювання спорів в судовому порядку. У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та (або) неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якої із сторін залежно від предмета 482

і характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури судового врегулювання.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові і платіжні реквізити сторін. Вказуються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку) контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різного роду захисні застереження, встановлення моменту, з якого договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення доповнень і змін до договору (контракту) тощо.

Відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1994 р. №566/94 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України", з метою забезпечення своєчасного і якісного проведення розрахунків за договорами, сторонами яких є суб'єкти підприємницької діяльності, розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України усіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються згідно з затвердженими Міжнародною торговельною палатою, Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів 1993 p., Уніфікованими правилами по інкасо 1979 р. (далі — Уніфіковані правила).

Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладенні та виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) запропоновано забезпечувати дотримання вимог, передбачених Уніфікованими правилами. В Указі Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" передбачено, що наслідком недотримання зазначених вимог є визнання у встановленому порядку недійсними зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які не відповідають вимогам Указу.