4. Тлумачення змісту правочину : Цивільне право України - Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. : Книги по праву, правоведение

4. Тлумачення змісту правочину

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 
РЕКЛАМА
<

Правочин — це волевиявлення, тобто дія особи, яка відображає внутрішню волю останньої. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони правочину та з'ясування засад, на яких таке тлумачення має проводитися.

Засади тлумачення правочину встановлює ст.213 ЦК, яка визначає: 1) суб'єкти тлумачення правочину; 2) правила тлумачення правочину.

Суб'єктом тлумачення правочину є насамперед його сторона (сторони). Це цілком природно, оскільки саме сторони найкраше знають, якою була їх воля, що дійсно малося на увазі при укладенні правочину і що вони збиралися виразити через волевиявлення.

Для з'ясування змісту одностороннього правочину такого автентичного тлумачення, як правило, достатньо І спір у більшості випадків не виникає. Проте інші особи, інтереси яких порушує ОД" носторонній правочин, можуть звернутися до суду з позовом про захист своїх цивільних прав від порушень з боку особи, яка вчиниавочин, j дає викривлене його тлумачення, зловживаючи сво-:іа суб'єктивним цивільним правом (ст.13 ЦК). 'М ПРИ тлумаченні двостороннього або багатостороннього правову вірогідність розбіжностей у трактуванні тих чи інших поло-4 нь договору є набагато вищою, адже кожен з його учасників мо-*   мати своє бачення як власного волевиявлення, так і волевияв-єння контрагента (контрагентів) за договором. Тому в цьому випадку тлумачення договору на вимогу однієї, обох або усіх сторін авочину рішення про тлумачення змісту правочину може постановити суд.

Правила тлумачення правочину (чч.З, 4 ст.213 ЦК) мають застосовуватися як при автентичному тлумаченні правочину його сторонами, так і при тлумаченні правочину судом. Але якщо при автентичному тлумаченні вказана норма ЦК має рекомендаційний характер, то у разі тлумачення змісту правочину судом застосування правил чч.З, 4 ст.213 ЦК є обов'язковими.

Правила тлумачення правочину визначені законом за принципом "концентричних кіл", тобто при неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення), залучаються усе нові й нові критерії перевірки правильності того чи Іншого трактування умов договору.

Ця система "концентричних кіл" виглядає таким чином:

при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однаковедля всього змісту правочину значення слів І понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (буквальне граматичне тлумачення);

у разі коли буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не даєзмоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їх зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (структурно-системне тлумачення);

якщо ні буквальне граматичне, ні структурно-системне тлумачення не дають можливості встановити справжню волю особи,яка вчинила правочин, використовуються будь-які обставини, щоможуть допомогти з'ясувати відповідність волевиявлення дійснійволі учасника (учасників) правочину: враховуються мета правочи-НУ» зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин міжсторонами, звичаї ділового обігу, подальша поведінка сторін, тексттипового договору та інші обставини, що мають істотне значення(комплексне тлумачення).