§ 2. Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 
РЕКЛАМА
<

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від ін'-ших державних органів та посадових осіб.

Незалежність Уповноваженого Верховної Ради України з

прав людини гарантується єт. 20 Закону: "Втручання Органів дер­

жавної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань гро­

мадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм

власності) та їх посадових та службових осіб у Діяльність Упов­

новаженого забороняється". Уповноважений може співпрацюва­

ти з різними складами Верховної Ради України, оскільки термін

його повноважень не збігається з терміном повноважень Верхов­

ної Ради (5 років — Уповноваженого з прав людини і 4 роки —

Верховної Ради). Крім того, у ч. З ст. 4 Закону сказано: "Повно­

важення Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмеже­

ні у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України

або її розпуску (саморозпуску)".   --•■■■:-. .•<■■■■

 

 


250

Розділ IV. Правозахисні органи України

Уповноважений розглядає скарги про порушення конститу­ційних прав громадян, які звертаються до нього після того, як всі правомірні шляхи для відновлення порушених прав вичерпано. Якщо омбудсман вважає за необхідне, то він знову може пору­шити провадження у відповідних державних органах. Крім того, він аналізує стан справ щодо забезпечення прав людини у країні в цілому, подає щорічні доповіді з цього питання парламенту, водночас пропонуючи відповідні законодавчі заходи для усунен­ня типових причин порушення прав і свобод громадян. Таким чином, інститут Уповноваженого — ефективний правозахисний орган, який відіграє істотну роль у забезпеченні прав людини.

Згідно зі ст. З Закону України "Про Уповноваженого Верхов­ної Ради з прав людини" діяльність Уповноваженого спрямовано на:

захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією і законами України, а також міжнародними дого­ворами України;

додержання та повагу до прав і свобод людини і громадя­нина суб'єктами, зазначеними у Законі України "Про Уповнова­женого Верховної Ради України з прав людини";

запобігання порушенням прав і свобод людини і громадя­нина або сприяння їх поновленню;

сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина відповідно до Конституції Украї­ни та міжнародних стандартів тощо;

Здійснюючи свої повноваження, Уповноважений з прав лю­дини керується Конституцією, законами України, чинними між­народними договорами.

Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону сферою його компетенції є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іно­земцем чи особою без громадянства, які перебувають на терито­рії України, та органами державної влади, органами місцевого са­моврядування, їх посадовими і службовими особами.

У сферу компетенції Уповноваженого входять і відносини, що виникають між громадянином при реалізації його прав і сво­бод та об'єднаннями громадян, установами, підприємствами, ор­ганізаціями (незалежно від форми власності), їх посадовими і службовими особами.

Значними є повноваження українського омбудсмана. Зокре­ма, він має право:

•               невідкладного прийому Президентом України, Головою

Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами

 

Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини         251

Конституційного Суду України, Верховного Суду України та ви­щих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцево­го самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності), їх посадовими та службовими особами;

бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Ка­бінету Міністрів України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

звертатись до Конституційного Суду України з поданням:

про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента та Кабі­нету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина;

про офіційне тлумачення Конституції та законів України;

ознайомитись з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримувати їх копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на під­приємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності), органах прокуратури, включаючи справи, які перебу­вають у судах. Доступ до інформації, пов'язаної зі службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України;

вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) сприяння прове­денню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних пояснень;

відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи відбування засудженими по­карань та установи примусового лікування і перевиховання, пси­хіатричні лікарні; опитувати осіб, які там перебувають, та отри­мувати інформацію щодо умов їх тримання;

звертатись до суду із заявою про захист прав і свобод лю­дини і громадянина тих осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому Процесі у випадках та порядку, встановлених законом;

 

 


252

Розділ IV. Правозахисні органи України

направляти у відповідні органи акти реагування Уповнова­женого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і грома­дянина для вжиття цими органами необхідних заходів;

перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, у то­му числі тими, що проводять оперативно-розшукову діяльність тощо.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (неза­лежно від форм власності), посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і на­давати йому необхідну допомогу, зокрема:

забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, зазначених у нормативних актах про охорону державної та службової таємниць;         ........

надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактич­ної і правової підстави своїх дій та рішень.

Відмова органів державної впади, органів місцевого самовряду­вання, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання у діяльність Уповноважено­го з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наділяючи омбудсмана такими повноваженнями, законода­вець закріплює за ним і певні обов'язки. Зокрема, Уповноваже­ний Верховної Ради України з прав людини зобов'язаний додер­жуватися Конституції і законів України, інших правових актів, прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та пов­ною мірою використовувати надані йому права.

Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав лю­дини регулюється статтями 55, 85, 101 і 150 Конституції Украї­ни, Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради Ук­раїни з прав людини", а також Законом України "Про державну службу". Закріплення статусу Уповноваженого з прав людини на конституційному рівні свідчить про визнання пріоритету прав людини і громадянина в нашій країні, про визнання державою нагальної потреби у незалежному, деполітизованому органі для захисту громадянина від управлінського свавілля, бюрократич­них збочень державного апарату, несправедливого ставлення з боку посадових осіб. Конституційне закріплення статусу Упов-

 

Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини         253

доваженого Верховної Ради України з прав людини надає цьому інститутові більшої вагомості, підвищує його роль у правоохо' ронній діяльності.

Термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради Украї­ни з.прав людини — п'яти років. Він починається з дня складен­ня Уповноваженим присяги на сесії Верховної Ради. Оскільки законом не заборонено, то та сама особа може призначатися на посаду Уповноваженого кілька разів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини при^-значається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів: Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вно­сять Голова Верховної Радй'або народні депутати (чисельністю не менше однієї четвертої від конституційного складу Верховної Ради). Відповідний комітет Верховної Ради подає Верховній Ра­ді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим зако­ном, та підтверджує відсутність причин, які б перешкодили їй обійняти цю посаду.

Призначеним вважається той кандидат, за якого проголосу­вала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що приймається постанова.

Законодавство чітко регламентує порядок припинення по­вноважень та звільнення з посади омбудсмана, що є. важливою гарантією його діяльності. Так, згідно із законодавством України повноваження Уповноваженого припиняються у разі:

.   • його відмови від подальшого виконання обов'язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень;

набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього;

набрання законної сили рішення суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою;                ■  ,

складення присяги новообраним Уповноваженим;     .

смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого.   ,..

Верховна Рада України може прийняти рішення про звіль­нення з посади Уповноваженого до закінчення строку, на який його було обрано, у таких випадках:

•               порушення ним присяги;

!     «порушення вимог щодо несумісності діяльності;

•               припинення громадянства України;

 

 


254

Розділ IV. Правозахисні органи України

• неспроможності протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втра­ту працездатності.

Висновок про наявність підстави для звільнення з посади Уповноваженого має дати тимчасова спеціальна комісія Верхов­ної Ради України.

За наявності зазначених підстав Верховна Рада розглядає пи­тання і приймає відповідну постанову про звільнення з посади Уповноваженого за поданням Голови Верховної Ради України або не менш як однієї четвертої депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Уповноважений вважається звільненим з посади, якщо за це проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Припинення повноважень та звільнення з посади Уповнова­женого оформляються відповідною постановою Верховної Ради України.

Важливою гарантією діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є також те, що він користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Без згоди Верховної Ради України він не може бути притягнутий до кримі­нальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому оглядові. Кримінальну справу проти Уповноваженого може порушити ли­ше Генеральний прокурор України. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притягуються до відпові­дальності згідно з чинним законодавством.

Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційність інформації. Це зобов'язання діє і після припинення його пов­новажень. У разі розголошення таких відомостей Уповноваже­ний несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Уповноважений не має права розголошувати отримані відо­мості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди.

Законодавець не наділив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини правом законодавчої ініціативи.

У своїй діяльності Уповноважений використовує відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які він отримує:

 

Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини         255

із звернень громадян України, іноземців, осіб без громадян­ства чи їх представників;

із звернень народних депутатів України;

за власною ініціативою.

Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють у їх­ніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення гро­мадян".