§   2. Засади виявлення злочинів : Суд, правоохоронні та правозахисні органи України - БІЛОУС В. Т та ін : Книги по праву, правоведение

§   2. Засади виявлення злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 
РЕКЛАМА
<

Засоби та пошукові процедури, які застосовуються у процесі виявлення злочинів, вивчаються в курсі криміналістики та опе-ративно-розшукової діяльності. Висвітлення цих питань у курсі правоохоронної діяльності полягає у дослідженні організаційних і моральних засад виявлення злочинів.

Органи, які здійснюють виявлення злочинів, орієнтовані на протидію та викриття протиправної діяльності. їхні завдання визначені в КПК, Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність",   інших   законах,   що   формулюють   правоохорон-

 

238

 

Розділ III. Правоохоронні органи України

 

Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів

 

239

 

 

 

ну компетенцію з вказаних питань, а також відповідних наста­новах.

Основні завдання органів, які уповноважені виявляти злочи­ни, полягає у пошуку та документуванні протиправної діяльності окремих осіб та груп, у фіксації розвідувально-підривної діяль­ності спеціальних служб іноземних держав та організацій, припи^ ненні правопорушень, забезпеченні вимог кримінального судо­чинства, проведенні діяльності в інтересах безпеки суспільства і держави. Подібні завдання становлять предмет спеціальної пра­воохоронної діяльності (див. § 3 глави 1).

Виявлення злочинів, як уже було сказано, є професійно ризикованою діяльністю. Особовий склад органів, що уповнова­жені її здійснювати, виконує при цьому певну оперативну профе­сійну роль (функцію). Особливо вона стосується конкретної посадової особи, зокрема її місця у структурі органу, розподілу праці, інтенсивності та послідовності виконання певних опера­тивних та слідчих дій, виконання процесуальних документів, стилю взаємодії з учасниками розслідування тощо. В основі цієї ролі мають бути такі моральні засади, як правдивість, чесність, відданість інтересам справи та інші. Приниження ролі моральних засад призводить, як правило, до несумлінного виконання своїх обов'язків, неадекватного професійного волевиявлення, перетво­рення оперативно-розшукової діяльності на джерело суспільної небезбеки.

Оперативний працівник, який протистоїть злочинові, має бути, по-перше, активним суб'єктом діяльності, а по-друге, -культивувати особисту готовність (установку) до виконання виключно правомірних службових завдань. Він має вміло використовувати спеціальні знання та досвід, дистанціюватися від позаслужбового впливу і таким чином забезпечувати ґрун­товність та об'єктивність службових рішень. Готовність до вико­нання своїх завдань полягає в постійному засвоєнні нових знань і створенні способу їх оновлення, психологічній адаптації до негативних факторів, негативної інформації (психологічному імунітетові), вмінні працювати в умовах посилення демократич­них засад правосуддя та більш чутливому ставленні учасників кримінального процесу до примусу та проявам насильства.

Органи, що уповноважені виявляти та протидіяти злочинам, чітко визначені в законодавстві, про що йшлося при висвітленні поняття спеціальної правоохоронної діяльності. До них, зокрема, належать:

— органи кримінальної та спеціальної міліції;

 

 

спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочин­ністю;

оперативно-розшукові підрозділи Державної автомобіль­ної інспекції;

органи служби безпеки (розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка); підрозділи захисту національної державності, бо­ротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, опе­ративно-технічні підрозділи, підрозділи з оперативного докумен­тування;

підрозділи з оперативно-розшукової роботи прикордонних

військ;

підрозділи оперативного забезпечення охорони Державної служби охорони;

оперативні підрозділи податкової міліції;

—            оперативні підрозділи Державного департаменту з питань

виконання покарань.

Цей перелік уповноважених органів вичерпний. їх діяльність за своїм характером є оперативно-розшуковою, спрямованою на отримання доказів про злочинну подію, особу злочинця (підоз­рюваного або винного), інших обставин справи, що становлять предмет доказування у кримінальній справі.

Важливе завдання виявлення злочину — його повне роз­криття, тобто здійснення комплексу заходів щодо повного вста­новлення події злочину, викриття осіб, винних у його вчиненні. Розкриття злочину, яке за часом встановлення істини може бути досить тривалим процесом, як поняття має кілька аспектів. По-перше, розкриття попереднє (оперативне), що включає з'ясу­вання обставин події злочину, встановлення та викриття особи (осіб), яка його вчинила (вчинили), а також обставин, що харак­теризують ступінь та характер її вини. По-друге, процесуальне розкриття передбачає з'ясування всіх без винятку обставин, що становлять предмет доказування у кримінальній справі. Оста­точним же рішенням з цього приводу є звичайно рішення суду, виправдувальний чи обвинувальний вирок у кримінальній справі.

Важливим моментом у виявленні злочину є факт реєстрації заяви, повідомлення чи інформації про вчинення дії, що має ознаки злочину. Процедура реєстрації передбачена спеціальним актом, за яким чергова частина органу внутрішніх справ має зафіксувати їх та видати заявникові або ініціатору спеціальний номер реєстрації. Цей номер ідентифікує реєстрацію криміналь­ної справи. З цього приводу в оперативному підрозділі органу,

 

240

 

Розділ НІ. Правоохоронні органи України

 

Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів

 

241

 

 

 

який реєструє заяву, повідомлення чи інформацію, разом із кримінальною справою ведеться оперативно-розшукова справа, в якій зосереджуються конфіденційні матеріали з виявлення зло­чину. Розкриття злочину значною мірою залежить від організації роботи на початковій стадії виявлення злочину - взаємодії опе­ративних підрозділів із слідчими під час проведення огляду місця події, встановлення кола причетних до події осіб, розробки оперативно-слідчих версій.

У порядку виконання цієї діяльності оперативні підрозділи вказаних органів можуть здійснювати: а) контрольно-переві­рочні, б) спостережно-перевірочні і в) тактичні акції. Ці дії та акції можуть мати як закритий (конфіденційний), так і відкри­тий характер. Так, опитування громадян оперативні працівники можуть проводити лише за згодою опитуваних осіб, використо­вуючи їх добровільну допомогу; на засадах добровільності вста­новлюється співробітництво з особами, проводиться робота з виявлення характерних обставин за допомогою гласних і негласних штатних працівників.

Ініціюючи розкриття злочину, оперативні працівники отри­мують від юридичних та фізичних осіб безплатно або за винаго­роду інформацію про підготовлені або вчинені злочини, відві­дують житлові та інші приміщення за згодою їхніх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або підготовлюва-ного злочину, збирають відомості про протиправну діяльність підозрюваних осіб, одержують розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом таємного проникнення працівника до приміщення, транспортних засобів, на земельні ділянки. У процесі розкриття злочинів беруть до уваги криміногенну та іншу соціальну або психологічну інформацію, будують типові або індивідуальні вер­сії про подію злочину, особу злочинця..

Активній розробці версій вчиненого злочину можуть допо­могти відбір телеграфно-поштових відправлень, негласне вияв­лення та фіксація слідів тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення та­кого злочину, чи отримання інформації з каналів зв'язку, засто­совування різних технічних засобів зняття інформації. Уповнова­жений орган, що здійснює виявлення злочину, повинен мати юридичні підстави для проникнення до житла, накладення ареш­ту на кореспонденцію, проведення виїмки, зняття інформації з каналів зв'язку, якими можуть бути лише рішення суду.

Ефективними при виявленні та розкритті злочинів є заходи щодо витребування, збору та узагальнення господарських та бух-

 

галтерських документів, а також даних, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя тих осіб, які є підозрюваними у підготовці або вчиненні злочину, вивчення джерел та розмірів їхніх доходів порівняно із тими доходами, які ці особи задекларували. При цьому оператив­ні працівники разом із громадянами, які допомогають їм на гро­мадських засадах, можуть проводити контрольні закупівлі това­рів, перевіряти фінансово-господарську діяльність підприємств,, установ, організацій та окремих осіб.

Для викриття протиправної господарської діяльності опера­тивні підрозділи можуть створювати конспіративні підприємства та організації, шифрувати відомчу належність працівників, при­міщень, транспортних засобів своїх підрозділів.

Більше того, для отримання потрібної інформації компе­тентні органи проводять операції з проникнення в злочинну гру­пу негласного працівника із збереженням у таємниці достовірних даних щодо його особи. При цьому на дії таких працівників поширюється звільнення від відповідальності1. Ці акції межують із застосуванням засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Уповноважені органи повинні діяти на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Служ­бу національної безпеки, Прикордонні війська, Управління охо­рони вищих посадових осіб України. Нагляд за діяльністю орга­нів, що уповноважені виявляти злочини, здійснює прокуратура.

Питання для самоконтролю

У чому полягає виявлення злочинів?

Назвіть органи, які уповноважені виявляти злочини.

З- Дайте загальну характеристику компетенції органів з пи­тань виявлення злочинів.

4. Якими нормативно-правовими актами регламентується діяльність зазначених органів?

Юридичним підґрунтям проведення спеціальних акцій із захоплення

озброєних осіб, припинення тяжких злочинів, затримання та доставлення

підозрюваних до уповноважених органів є норми КК про необхідну оборону

(ст. 36), затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38), крайня необхідність

(ст. 39), про діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42), виконання спеціального

завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої

групи чи злочинної організації (ст. 43).         .-.:-..;■

 

242

 

Розділ III. Правоохоронні органи України

 

Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів

 

243

 

 

 


<