§ 3. Кримінальна міліція : Суд, правоохоронні та правозахисні органи України - БІЛОУС В. Т та ін : Книги по праву, правоведение

§ 3. Кримінальна міліція

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 
РЕКЛАМА
<

Кримінальна міліція — складова частина міліції України.'

Правовою основою її функціонування є закони України "Про мі­

ліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про органи і '

служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для'не-''6'

повнолітніх"1, а також кримінальне та кримінально-процесуальне

законодавство, постанова Верховної РаДи України "Про Стан ви­

конання законів і постанов Верховної Ради України з питань

правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинні­

стю", укази і розпорядження Президента України (зокрема, роз­

порядження Президента України "Про додаткові заходи щодо'

посилення боротьби із злочинністю Та зміцнення правопорядку в і

Україні" тощо) та постанови і розпорядження Кабінету Міністрів

України, зокрема постанова Кабінету Міністрів України "Про за- >

твердження Положення про дозвільну систему"2. На виконання;

вищезазначених нормативно-правових актів МВС видає накази, <

інструкції, положення, настанови, в яких конкретизуються та ак­

туалізуються питання діяльності кримінальної міліції. З питань,-

віднесених до їхньої компетенції, відповідні рішення приймають і

місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі орга-:

ни місцевого самоврядування.       :і

Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20; Закон України ".Про оператив-но-розщукову діяльність" від 18 лютого 1992 року// Відомості,Верховної Ради України. — 1992. — № 22. - Ст. 304; Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. — 1995. - N° 6. - Ст. 35.        !

Постанова Верховної Ради України "Про стан виконання законів і поста­

нов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи Щодо посилення

боротьби із злочинністю" від 26 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради

України. — 1993. — № 11. — Ст. 87; Розпорядження Президента України "Про

додаткові заходи щодо посилення боротьби із злочинністю та зміцнення пра­

вопорядку в Україні" від 28 вересня 1992 року № 150/92 // Урядовий кур'єр. —

J! — ^ жовтня; Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження

Положення про дозвільну систему" від 12 жовтня 1992 року № 576 - К.: МВС

України, 1996       •               ,.   .

 

186

 

Розділ III. Правоохоронні органи України

 

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

 

187

 

 

 

Правовий статус, завдання, функції та структура криміналь­ної міліції безпосередньо визначаються Положенням про кримі­нальну міліцію України та шляхом нормативного регулювання функціонування окремих служб, які згідно з чинним законодав­ством входять до її складу. Наприклад, Положенням про Головне управління карного розшуку МВС України, Положенням про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, Поло­женням про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України, Настановою по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсо­рів, а також іншими нормативними актами1.

Апарати кримінальної міліції є самостійними підрозділами, що входять до структури всіх органів внутрішніх справ — від центрального апарату МВС України, головних управлінь МВС України, Автономної Республіки Крим, міста Києва та Київської області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі і на транспорті до підпорядкованих їм органів внутрішніх справ у районах, містах, районах міст та на транспортних магістралях. Така вертикальна наповненість кримінальної міліції пояснюється тим,'що до її складу входять оперативно-розшукові, оперативно-технічні та інші підрозділи, діяльність яких спрямована на запобігання, припинення та розкриття тяжких злочинів, розшу­кування осіб, які ухиляються від органів дізнання, слідства і су­ду, відбування покарання, пропали безвісти, та інших осіб у ви­падках, передбачених законодавством. Структурна вертикаль підпорядкування кримінальної міліції є такою:

Головне управління (управління, відділи, відділення на міс­цях) карного розшуку;

1 Наказ МВС України "Положення про кримінальну міліцію України" від 26 січня 1997 року № 62 - К.: МВС України, 1997; Наказ МВС України "Положення про Головне управління карного розшуку МВС України" від 25 травня 1992 року № 287. — К.: МВС України, 1992; Наказ МВС України "Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю" від 10 серпня 1993 року № 474. - К.: МВС України, 1993; Наказ МВС України "Положення про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України" від 9 березня 1992 року № 140. — К..: МВС України, 1992; Наказ МВС України "Настанова по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психо­тропних речовин та прекурсорів" від 6 червня 1995 року № 365. — К.: МВС України.

 

Головне управління (управління, відділи, відділення, групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю;

Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (на пра­вах Головного управління МВС України, відділення, групи на місцях);

управління (відділи) боротьби з незаконним обігом наркотиків;

управління (відділи) кримінальної міліції у справах неповно­літніх;

—            підрозділи карного розшуку, боротьби з економічними

злочинами та кримінальної міліції у справах неповнолітніх орга­

нів внутрішніх справ, підпорядкованих відділу спеціальної мілі­

ції МВС України;

підрозділи карного розшуку, боротьби зі злочинними пося­ганнями на вантажі;

служба боротьби з економічною злочинністю та боротьби з незаконним обігом наркотиків органів внутрішніх справ на транспорті;

підрозділи, які виконують спеціальні завдання зазначених служб: Головне управління (управління, відділи) кримінального розшуку; оперативно-технічне управління (відділи, відділення); відділ (кінологічні центри) організації службового собаківництва, і

Основне завдання кримінальної міліції — боротьба зі злочин­ністю. Заходи, що їх здійснюють при цьому в державі, умовно можна поділити на організаційно-оперативні, аналітичні та запо­біжні. Так, підрозділи кримінальної міліції вносять пропозиції до державної програми боротьби зі злочинністю, аналізують і про­гнозують криміногенну ситуацію (аналітичні заходи); встанов­люють і викривають осіб, які готують або вчинили тяжкі злочи­ни, а також злочини, не віднесені законодавством до цієї кате­горії, але вчинені кваліфікованим способом із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї або групою осіб, розшукують зло­чинців та осіб, які пропали безвісти тощо (організаційно-опера­тивні заходи); запобігають правопорушенням неповнолітніх вна­слідок виявлення, припинення і розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми, та проведення з ними профілактичної роботи (запобіжні заходи).

Діяльність кримінальної міліції будується за принципом спе­ціалізації, відповідно до особливостей кримінальних проявів у кожній окремій сфері народного господарства або специфіки сус­пільних відносин. З урахуванням цього на кримінальну міліцію покладено такі завдання:

• боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів; . ,

 

188          Розділ НІ. Правоохоронні органи України

розкриття тяжких злочинів (насамперед, вчинених злочин­ними групами);

розкриття злочинів, вчинених із застосуванням зброї; боє­припасів, вибухових і радіоактивних речовин, злочинів, пов'яза­них з викраденням і угоном автотранспортних засобів, тощо.

Значною за складністю та обсягом є діяльність кримінальної міліції, спрямована на запобігання та викриття економічних зло­чинів, зокрема у кредитно-фінансовій та банківській системах, у сфері приватизації та зовнішньоекономічній сфері, торгівлі, па­ливно-енергетичному комплексі. Соціально-психологічну спря­мованість має професійна робота з неповнолітніми правопоруш­никами, а також виявлення та викриття дорослих осіб, які втя­гують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, йй-яцтво, наркоманію, осіб, які виготовляють та розповсюджують у підлітковому середовищі порнографічну продукцію, видання, що пропагують насильство, жорстокість, сексуальну розпусту.

Правоохоронна діяльність кримінальної міліції має конфі­денційний характер. Певні відомості щодо цієї діяльності відне­сено до державної або службової таємниці. Такими, наприклад, є інформаційні системи, використання яких характеризується ви­соким ступенем захисту. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадені та вилучені номерні речі, зброю, автомототранспорт, спеціальні агентські повідомлення та інші дані, що сприяють за­побіганню злочинам та їх розкриттю. Підрозділи кримінальної міліції обмінюються офіційною та конфіденційною (оперативно-розшуковою) інформацією з підрозділами по боротьбі з організо­ваною злочинністю, органами досудового слідства, іншими служ­бами органів внутрішніх справ та правоохоронними структурами України. Вони сприяють представникам відповідних органів за­рубіжних держав, які прибули в Україну для здійснення опера-тивно-розшукових та інших заходів боротьби зі злочинністю; ви­конують також завдання оперативних служб, які не входять до складу кримінальної міліції (спецпідрозділів по боротьбі з орга­нізованою злочинністю, внутрішньої безпеки, кадрових апаратів тощо).

Для виконання зазначених завдань та правоохоронних дій кримінальна міліція наділена такими правами:

одержувати у встановленому законодавством порядку від підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для ви­конання покладених на неї завдань;

залучати для розробки актуальних проблем боротьби зі злочинністю, проведення консультацій і експертиз вищі навчаль-

 

 

189

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

ні заклади, інші установи, а також учених і висококваліфікова­них фахівців;

співпрацювати у питаннях, віднесених до компетенції кри­мінальної міліції (апаратів кримінальної міліції МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України), з відповідними органами інших держав;

проводити оперативно-розшукові заходи при перевірці фі­нансово-господарської Діяльності підприємств, установ, організа­цій та окремих осіб;.

здійснювати операції щодо захоплення озброєних злочин: ців та припинення тяжких злочинів;

збирати відомості про протиправну діяльність підозрюва­них у злочині осіб;

негласно виявляти та фіксувати сліди тяжких злочинів, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготов­ки або вчинення таких злочинів;

застосовувати технічні засоби для отримання інформації, проводити візуальне спостереження у громадських місцях;

встановлювати конфіденційне співробітництво з приватни­ми особами на засадах добровільності;

створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на засадах і в порядку, встановлених чин­ним законодавством, а також інші заходи, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

При цьому слід зауважити, що оперативно-розшукова діяль-1

ність повинна мати правомірний характер. Під час її здійснення

не повинні допускатися порушення прав і свобод людини та

юридичних осіб. '

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватися лише з санкції прокурора щодо особи; в діях якої є ознаки злочину, та у випад­ках, передбачених законодавством України, для захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Так, згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" негласне проникнення до житла чи до іншого воло­діння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одер­жання, інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу абд) його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про

 

190          Розділ ПІ. Правоохоронні органи України

відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протя­гом доби. Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розсліду­вання кримінальної справи, якщо іншим способом одержати ін­формацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповід­ними додатками, який підлягає використанню як джерело дока­зів у кримінальному судочинстві.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про за­ходи безпеки та осіб, узятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпе­ці України.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні

системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечи­

ти можливість видавати дані про особу на запит органів розслі­

дування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації має

бути гарантована її достовірність та надійність охорони. Одержа­

ні внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що

стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони

не містять інформації про вчинення заборонених законом дій,

зберіганню не підлягають і мають, бути знищені. Не підлягають

передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової

, діяльності, які відповідно до законодавства України становлять

державну таємницю, а також відомості, що стосуються особисто­

го життя, честі, гідності людини. За, передачу і розголошення цих

відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи,

яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-роз­

шукової діяльності чи, стали відомі по службі або роботі, підля­

гають відповідальності згідно з чинним законодавством,: крім

випадків розголошення інформації про, незаконні дії, що пору­

шують права людини.       ,...;•. '•-,..'.               і

,., Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обме­женням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухи­ляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у криміналь­ному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяль­ності проти України. У разі оперативної необхідності невідклад­ного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

 

 

191

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

Для одержання інформації забороняється застосовувати тех­нічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригні­чують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколиш­ньому середовищу.

Кримінальну міліцію України очолює заступник Міністра внутрішніх справ України — начальник кримінальної міліції МВС України. Він призначається на посаду і звільняється з неї Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ. Начальники підрозділів кримінальної міліції ГУМВС України в Криму, місті Києві та Київській області, МВС України в облас­тях, місті Севастополі та на транспорті, а також підпорядкованих їм підрозділів у районах, містах, районах міст і на транспортних магістралях є за посадою першими заступниками начальників відповідних органів внутрішніх справ.

Таким чином, кримінальна міліція як правоохоронний орган є складовою частиною міліції в системі органів внутрішніх справ України. її діяльність спрямована на запобігання, при­пинення, розкриття тяжких злочинів, а також на здійснення оперативно-розшукової діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством.

Структура кримінальної міліції формується за певними кри­теріями, зокрема з урахуванням рівнів управління, адміністра­тивно-територіального устрою, функціонального призначення цієї служби.

Існує загальний підхід до формування внутрішньої структу­ри кримінальної міліції, який базується на лінійному принципі організації і діяльності цієї служби. Він передбачає, як було ска­зано вище, утворення і функціонування структурних підрозділів кримінальної міліції за окремими напрямами її діяльності відпо­відно до поставлених перед нею завдань.

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ України до кримінальної міліції входять підрозділи карного роз­шуку, служба по боротьбі з економічною злочинністю, підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, експертно-криміна­лістичні підрозділи, а також служба кримінальної міліції у спра­вах неповнолітніх1.

Підрозділи карного розшуку запобігають, припиняють та роз­кривають злочини, а також вживають оперативно-розшукові за-

Наказ МВС України "Типова структура органів внутрішніх справ Украї­ни" від 11 жовтня 1997 року № 688 - К.: МВС України, 1997.

 

 

 

19,2         Розділ ПІ. Правоохоронні органи Україну

ходи у випадках,,передбачених чинним законодавством. Зокрема,

вони ведуть боротьбу з груповою та організованою злочинністю;

зі злочинністю проти особи; з майновими злочинами; з проститу­

цією, поширенням СЩДу, та правопорушеннями, пов'язаними з

іноземними громадянами; розшукують злочинців та осіб, які без­

вісти зникли,,а також проводять іншу оперативну роботу. Особ­

ливу, увагу в межах своїх повноважень ці підрозділи зосереджу­

ють на організації запобігання і розкритті резонансних та серій­

них злочинів, а також, на боротьбі з наркобізнесом, який набув

міжрегіонального та міждержавного характеру..  .,,....■.          ,:;.,

Державну служба по боротьбі з екомомічшт злочинністю покликана своєчасно припиняти злочини у.галузі економіки та, запобігати, їм, здійснювати аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасно інформувати про них органи державної виконавчої,, влади; виявляти причини й , умови, що сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері, а також вживати

ЗаХОДІВ ДЛЯ ЇХ усунення.,        v    ,    . ;    ■   -.є."

,і Підрозділи,по боротьбі,з незаконним обігом наркотиків.аналі­

зугють та оцінюють оперативну обстановку у сфері нелегального

обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

на території, обслуговування, прогнозують тенденції поширення

цього явища; виявляють та узагальнюють причини та умови,, що

сприяють незаконному обігові вказаних засобів, та вживають від­

повідні заходи для усунення цих причин; здійснюють оператив-

но-розшукові дії з, виявлення та документування осіб, як:і займа­

ються наркобізнесом або іншою злочинною діяльністю,, дов'яза­

ною з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних ре­

човин та, прекурсорів. У взаємодії з іншими державними

органами ці підрозділи здійснюють акції щодо припинення ДОН-

трабанди зазначецих засобів і надають допомогу працівникам .ін­

ших служб рргдців внутрішніх, справ у їх роботі; організують та

проводять антинаркотичну пропаганду з використанням, засобів

масової інформації тощо,., ,;■, ■ Уі

Діяльність експертно-криміналістичних підрозділів спрямова­

на на технічне та криміналістичне забезпечення огляду місця по­

дії, інших слідчих дій, а також на обслуговування потреб,, що мо­

жуть виникнути при проведенні оперативно-розшукових заходів.

Експертно-криміналістичні підрозділи також здійснюють наукові

криміналістичні дослідження, створюють науково обгрунтовану

базу, доказів для розслідування окремих категорій кримінальних,

справ, а також для. виявлення підозрюваних, осіб за допомогою

криміналістичного обліку,, ,,           ,  . :         

 

 

193

Глава 2. Органи.внутрішніх, справ України

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана за­побігати правопорушенням неповнолітніх; виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені ними; розглядати заяви і пові­домлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми, та здій­снювати досудову підготовку відповідних матеріалів; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень цією категорією громадян, вживати заходів щодо усунення цих при­чин; брати участь у правовому вихованні неповнолітніх та вико­нувати інші завдання, передбачені чинним законодавством.

Кримінальна міліція повинна відповідати всім сучасним ви­могам боротьби зі злочинністю. Вона має бути єдиним мобіль­ним правоохоронним органом, структурні підрозділи якого, взаємодіючи між собою, зможуть ефективно боротися з найне-безпечнішими злочинами.

Для корінного поліпшення діяльності, пов'язаної з запобігай* ням і розкриттям злочинів, схвалено Концепцію розвитку систе­ми Міністерства внутрішніх справ. Концепцією передбачено по­дальше нормативне розмежування функцій між підрозділами кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

Питання для самоконтролю

Що є характерним для правоохоронної діяльності кримі­нальної міліції?

В чому полягають особливості правового регулювання діяль­ності кримінальної міліції?

Якими правами наділена кримінальна міліція?

Якою є структура кримінальної міліції?


<