§ і. Місце прокуратури в системі органів державної влади

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 
РЕКЛАМА
<

Прокуратура України — самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на, суспільний та державний лад, права і свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами і методами, що передба­чені законом. Прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, оскільки ЇЇ діяльність є елементом системи стриму- . вань і противаг між гілками влади, які формуються та утвер­джуються у державі після прийняття нової Конституції. "Фунда­ментальні гілки влади — законодавча, виконавча та судова, які. уособлюють єдину державну владу та її поділ, зовсім не виклю­чають можливості існування інших функціонально самостійних правових інститутів. їх наявність визначається реальними потре­бами побудови правової держави і державно-правового життя суспільства в даний конкретний період, необхідністю демо­кратичних форм контролю гілок влади у випадках, коли їх діяль­ність не відповідає принципам і положенням Конституції"1.

Проголосивши незалежність, Україна першою серед колиш­ніх республік СРСР 5 листопада 1991 року прийняла Закон України "Про прокуратуру", який було введено в дію 1 грудня 1991 року. Саме цей день відзначається як День працівників про­куратури2.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено:

В. Тацій Прокуратура в системі поділу влади // Вісник прокуратури. — 1999. - № 2. - С. 27.

Указ Президента України "Про День працівників прокуратури" від 2 листопада 2000 р. // Урядовий кур'єр. — 2000. — 7 листопада.

 

 

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян.

У ст. 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються законом. Прийняття Верховною Радою Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"1, безумовно, сприяє посиленню правозахисного потенціалу прокуратури, уточненню її наглядових повноважень. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення Конституційного Суду України, накази Генерального прокурора України детально вста­новлюють компетенцію прокуратури.

Правоохоронна діяльність прокуратури є елементом втілення обов'язку держави з утвердження та забезпечення прав і свобод людини, відповідає вітчизняним традиціям здійснення нагляду за виконанням правових норм. Дієвий механізм органів прокура­тури — один з гарантів законності та правопорядку, він сприяє реалізації принципу верховенства права, що є основним у право­вій державі.

Правовою основою організації і діяльності органів прокура­тури є Конституція, Закон України "Про прокуратуру", кримі­нально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України (в частині, що не суперечить Конституції України), а також визнані Україною відповідні міжнародні дого­вори та угоди.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності респуб­ліки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

Урядовий кур'єр. — 2001. - 26 липня. — № 132.

 

146          Розділ III. Правоохоронні органи України

гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, полі­тичних, особистих прав і свобод людини і громадянина;

основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Пріоритетним напрямом діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура має обмежити неправомірну або таку, що межує із правопорушенням, дію пев­ного кола державних органів та посадових осіб передбаченими законом засобами. При цьому органи прокуратури захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціаль­ного походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Оскільки в Україні визнається і діє принцип верховенства права, то функціонування прокуратури як державного інституту, діяльність її посадових осіб підпорядковуються тільки норматив­но-правовим актам. Принцип верховенства права передбачає ви­значальну, провідну роль права у співвідношенні права і політи­ки, права й ідеології, права й економіки. Норми Конституції Ук­раїни є нормами прямої дії, внаслідок чого прокуратура, зокрема, може представляти інтереси громадянина або держави в суді для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі Основно­го Закону, і це належним чином гарантується навіть у разі від­сутності інших нормативних актів.

З іншого боку, рішення, дії чи бездіяльність прокурорів мо­жуть бути оскаржені в судовому порядку. Суд не може відмови­ти у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважає, що її права і свободи порушено чи пору­шуються, створено перепони для їх реалізації чи мають місце утиски прав і свобод.

В Законі України "Про прокуратуру" (ст. 6) закріплено принципи організації та діяльності прокуратури, де зазначено, що органи прокуратури України:

становлять єдину централізовану систему, яку очолює Ге­неральний прокурор України, з підпорядкуванням прокурорів нижчого рівня вищому;

здійснюють свої повноваження на основі додержання Кон­ституції України та чинних на території нашої держави законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

 

 

147

Глава 1. Прокуратура України

захищають у межах своєї компетенції права і свободи гро­мадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від націо­нального чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;                <

вживають заходів щодо усунення порушень закону, від ко­го б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнен­ня у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

діють гласно, інформують державні органи влади, гро­мадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Суть принципу єдності полягає в тому, що кожний орган прокуратури, її посадові особи діють у межах своєї компетенції, виступаючи як представники єдиної системи прокурорських ор­ганів. Це — важлива структурна ознака, оскільки внаслідок цього забезпечується єдність завдань, що стоять перед прокурорами різних рівнів, загальність методів, форм їх діяльності з основних напрямів роботи, а також засобів реагування на порушення зако­ну. Здійснюючи нагляд за виконанням законів, органи прокура­тури вживають заходів щодо усунення порушень закону, понов­лення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб* які допустили ці порушення, виходячи з єдності мети і завдань, що стоять перед прокурату­рою.

Сувора підпорядкованість органів прокуратури по вертикалі, яка грунтується на принципі централізації прокурорської систе­ми, є не лише фактором виконавської дисципліни, що само по собі важливо в діяльності прокуратури. Вона гарантує, що будь-який акт прокуратури має відповідати закону, наказам Генераль­ного прокурора. Для скасування незаконного, необгрунтованого рішення, що його прийняв прокурор нижчого рівня, відповідно­му керівникові органу прокуратури надано право одноособово вирішити це питання.

Незалежність прокуратури означає, що всі прокурори здій­снюють свої повноваження незалежно від органів державної вла­ди і самоорганізації населення, політичних партій і громадських об'єднань. Конституційний Суд України визнав, що зі способу призначення Генерального прокурора України на посаду та звільнення його з посади не випливають відносини підпорядко­ваності органів прокуратури України іншим органам державної

 

148

 

Розділ III. Правоохоронні органи України

 

Глава 1. Прокуратура України

 

14?

 

 

 

влади, зокрема тим, які здійснюють повноваження щодо призна­чення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України1.

Принцип гласності в діяльності прокуратури характеризуєть­ся тим, що органи прокуратури виконують покладені на них за­вдання гласно, інформуючи громадян, а також органи державної влади про результати своєї роботи, про стан та додержання зако­нів органами і установами, щодо яких прокуратура здійснює наглядові функції. Цим прокуратура зміцнює правовий поря­док, запобігає порушенню прав і свобод людини, формує громад­ську думку навколо правопорушень і осіб, які їх допустили, впливає на правосвідомість громадян, підвищуючи їх правову культуру.     ■

Для ефективного виконання' прокуратурою правозахисної ро­лі законодавством передбачено гарантії незалежності та повнова­ження, що значно відрізняють її від інших правоохоронних орга­нів. Втручання органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій та їх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержан­ням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочи­ну, забороняється.

Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідаль­ність, передбачену законом.

Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебу­вають у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

Як втручання у здійснення прокурорського нагляду, розслі­дування злочинів кваліфікуються звернення народних депутатів України, депутатів органів місцевого самоврядування, посадових осіб, представників засобів масової інформації до прокурора з ви­могою надати інформацію, що становить службову таємницю або

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним по­данням Президента України щодо відповідності Конституції України (консти-туційності) постанови Верховної Ради України "Про висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів порушення прав українських акціонерів відкритого акціонерного товариства "Миколаїв-цемент" від 18 лютого 1999 р. (справа про доручення Генеральній прокуратурі України) // Офіційний вісник України. — 2001. — № 25. —С. 33.

 

таємницю слідства, виконати чи не виконати конкретні наглядові чи слідчі дії або здійснити їх всупереч законові.

Передбачені законом повноваження прокурора брати участь у засіданнях органів законодавчої і виконавчої влади, а також ор­ганів самоорганізації населення є одним з важливих проявів особливого статусу прокуратури в здійсненні контрольних функ­цій. Разом з тим встановлено заборону прокурору входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворю­ваних радами або їх виконавчими органами.

Отже, посідаючи непідпорядковане місце в системі поділу державної влади, прокуратура всю свою діяльність спрямовує на захист законом передбачених прав і свобод громадян та ін­тересів держави від неправомірних посягань, утвердження принципу верховенства права.