§ 2. Судова система України

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 
РЕКЛАМА
<

Судову владу представляють незалежні суди1, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють право­суддя, наділені владними повноваженнями, метою яких є понов­лення порушеного права і справедливості шляхом застосування заходів державного примусу до осіб, які посягають на інтереси, що охороняються законом.

Судова система України являє собою сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу2.

Характерними ознаками судової системи України є її присто­сованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність та єдність.

Єдність судової системи зумовлена метою та завданнями ор­ганізації і діяльності судових органів, єдиними засадами судо­чинства для всіх ланок судової системи, незалежністю суддів у відправленні судочинства. В основному судова система може змі­нюватися тільки у зв'язку зі змінами в адміністративно-територі­альному устрої.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою судо­ва система України поділяється на ланки. Поняття "ланка судо-' вої системи" пов'язане з компетенцією кожного конкретного судового органу. Суди, які належать до певної ланки судової сис­теми, мають однакову предметну компетенцію, ті самі функції і

Див. додаток — табл. 1.

Політологічний енциклопедичний словник. — К.: Генеза, 1977. — С. 344.

 

78

 

Розділ II. Суд України

 

Глава 1. Основи здійснення правосуддя

 

79

 

 

 

здебільшого розташовані у межах територіальних одиниць, при­рівняних одна до одної за адміністративним поділом.

Судова система судів загальної юрисдикції складається з чотирьох ланок:

1)             місцеві суди району, району в місті, міськрайонні,

військові суди гарнізонів;

апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; апеляційні військові суди регіонів і Військово-Морських Сил; Апеляційний суд України;

Касаційний суд України;

Верховний Суд України.

Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими су­дами в системі судів загальної юрисдикції.

Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядається справа. Отже, судова інстанція — це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються в першій інстанції, другій інстанції — апе­ляційній та третій інстанції — касаційній. Справи також можуть переглядатися в порядку виключного провадження.

Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції цивільні, гос­подарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передба­чених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає справи про адміністративні правопорушення.

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рі­шень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністратив­них, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх під­судності законом.

Для забезпечення права на апеляційне оскарження судових постанов, ухвалених апеляційними судами у першій інстанції, відповідно до Закону України "Про судоустрій України" (ст. 26) утворено Апеляційний суд України.

Апеляція — це основний спосіб перегляду судових рішень у цивільних, кримінальних та господарських справах, закріплений у законодавстві більшості країн світу. Інститут апеляції здавна відомий і в Україні, зокрема його досить докладно врегульовано у "Правах, за якими судиться малоросійський народ" (1743 p.), де апеляція визначалась як "правильне відкликання і перенесен­ня з нижчого суду до вищого справи сторін, що судяться, коли

 

одна якась із них вважала себе скривдженою вироком, винесеним у її справі в цьому нижчому суді"1.

Як універсальний спосіб оскарження судових рішень, що не набрали законної сили, апеляція набула законодавчого закріп­лення у Статуті цивільного судочинства Російської імперії (1864 р.) і деякий час застосовувалась у судочинстві України піс­ля проголошення нею незалежності в 1917 році. Згодом, у радян­ський період, інститут апеляції припинив своє існування, а нато­мість було введено інститут касації, що за змістом істотно від­різнявся від однойменного інституту європейського та світового процесуального законодавства2. В результаті проведення так зва­ної малої судово-правової реформи апеляція зайняла належне місце в процесуальних кодексах країни.

Відповідно до Указу Президента України "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі госпо­дарських судів України" від 11 липня 2001 року № 511/2001 утворено систему і визначено територію, на яку поширюються повноваження апеляційних господарських судів України.

 

Найменування апеляційного господарського суду

Територія, на яку поширюються

повноваження апеляційного

господарського суду

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області

Донецький апеляційний господарський суд

Донецька, Луганська області

Київський апеляційний господарський суд

Вінницька, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ

Львівський апеляційний господарський суд

Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області

Юридична енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія імені М.П. Ба­жана, 1998.-Т. 1.-С. 131.

Шевчук П. І. Інститут апеляції: досвід урегулювання в процесуальному законодавстві окремих пострадянських країй // Вісник Верховного Суду Ук­раїни. - 2000. -№ 4 (20). - С. 50.

 

80

 

Розділ II. Суд України

 

Глава 1. Основи здійснення правосуддя-

 

81

 

 


Найменування апеляційного господарського суду

Територія, на яку поширюються

повноваження апеляційного

господарського суду

Одеський апеляційний господарський суд

Миколаївська, Одеська, Херсонська області

Севастопольський апеляційний господарський суд

Автономна Респуб sku Крим, місто Севастополь

Харківський апеляційний господарський суд

Полтавська, Сумська, Харківська області

 

Всі суди України є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Питання для самоконтролю

Назвіть ланки судів загальної юрисдикції.

Як розподіляються   і на які території поширюються по­вноваження кожного з апеляційних господарських судів?

З- Дайте характеристику судової системи.

 

 

 

Касаційний суд України відповідно до ст. 33 Закону України "Про судоустрій України" розглядатиме в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у ви­падках, визначених процесуальним законом.

"Місцеві суди як суди першої інстанції вирішують зараз 90 відсотків цивільних і кримінальних справ. Апеляційні обласні суди будуть розглядати апеляції на ці 90 відсотків рішень, а справи, в яких строки не погоджуються з рішенням апеляційної інстанції, направлятимуться до касаційного суду. За приблизни­ми підрахунками, Касаційний суд України переглядатиме до 55 тисяч справ на рік"1.

Верховний Суд України у межах своїх повноважень розгля­дає у касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції, переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розгля­нуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку, та справи, пов'язані з винятковими обставинами у порядку, вста­новленому процесуальним законом, а також розглядає справи, віднесені до його компетенції Конституцією та законами Ук­раїни.

Суди першої ланки є виключно судами першої інстанції. Вони не можуть виступати ні як касаційна, ні як апеляційна ін­станція.

Самостійною формою перегляду постанов суду, що набрали законної сили, є перегляд у зв'язку з нововиявленими та винят­ковими обставинами та в порядку виключного провадження. Та-, кий порядок встановлено у кримінальному і цивільному судо­чинстві та при вирішенні господарських спорів.

Стефанюк В. Історичний шанс для українського правосуддя // Юридич­ний вісник України. — 2002. — ЗО березня. — № 13(353).