2.2. Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу. : Статус суддів - І.Є. Марочкін, Ю.І. Крючко, Л.М. Москвич та ін : Книги по праву, правоведение

2.2. Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 
РЕКЛАМА
<

У процесі формування суддівського корпусу України приймають участь наступні органи: Державна судова адміністрація, Кваліфікаційні комісії суддів, Вища рада юстиції, Голова Верховного Суду України (Голова Вищого спеціалізованого суду), З’їзд суддів, Верховна рада України, Президент України, Прем'єр-міністр та міністр юстиції України. Участь того чи іншого органу у процесі формування корпусу професійних суддів залежить від того, в який суд та на який строк висувається кандидат на посаду судді.

Президент України — глава держави, повноваження якого щодо участі у формування суддівського корпусу закріплено у ст. 128 Конституції України. Згідно з цією статтею, перше призначення на посаду судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Також, відповідно до п. 22 ст. 106 Конституції, Президент, разом з Прем'єр-міністром та міністром юстиції, призначає третину складу Конституційного Суду України. Рішення щодо призначення суддів оформлюється Указом Президента України. Крім того, Закон “Про судоустрій України” закріплює за Президентом України повноваження щодо призначення на посаду голів судів та їх заступників (крім Голови Верховного Суду України, його першого заступника та заступників) та звільнення їх з посад. На думку вчених, надання цих повноважень Президенту є неконституційним, адже вони не передбачені Основним Законом, і призводять до розширення можливостей Президента щодо контроля за діяльністю органів судової влади та впливу на них[2].

Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган України приймає участь у формуванні суддівського корпусу, здійснюючи безстрокове обрання суддів загальної юрисдикції та третини складу Конституційного Суду України (ст. 128., п. 26 ст. 85 Конституції України).

З’їзд суддів — найвищий орган суддівського самоврядування. Черговий З’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки. Позачерговий З’їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференції суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України. З’їзд суддів України є повноважним, якщо у ньому беруть участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів. Одним із повноважень З’їзду суддів є призначення третини суддів Конституційного Суду України.

Державна судова адміністрація України становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь. Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне (в тому числі й кадрове) забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону “Про судоустрій України”. Територіальні управління Державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, і підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. Відповідно до покладених повноважень, Державна судова адміністрація  здійснює вивчення кадрових питань судів, прогнозування необхідної потреби в спеціалістах, ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри судів, роботу з підготовки матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів (ст. 125, 126 Закону „Про судоустрій України”). Таким чином, державна судова адміністрація здійснює організаційно-технічні функції в процесі формування суддівського корпусу, не приймаючи рішень по суті.

Вища Рада юстиції в Україні була створено відповідно до Конституції України 1996 р., де у ст. 131 серед основних завдань цього органу встановлено внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Відповідно до ст. 1 Закону „Про Вищу раду юстиції” це є колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Даний орган складається з 20 членів. Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України і Генеральний прокурор України входять до складу за посадою. Верховна Рада України, Президент України, З'їзд суддів України, З'їзд адвокатів України, З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають у Вищу раду юстиції по три особи, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох. Відповідно до процедури добору кандидатів в судді саме цей орган здійснює вибір з кандидатів, що успішно склали кваліфікаційний іспит, найбільш підготовлених для виконання функцій носіїв судової влади. Вища рада юстиції є завершальною ланкою профвідбору кандидатів у судді, оскільки саме цей орган відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 131 Конституції України має повноваження вносити подання щодо призначення судді на посаду Президенту України. За своєю правовою природою Вища рада юстиції не відноситься до будь-якої гілки влади.

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, яким відведено провідну роль у доборі суддівських кадрів. Основними їх завданнями відповідно до Закону “Про судоустрій України” є забезпечення формування корпусу професійних суддів шляхом добору і рекомендації осіб для зайняття посади професійного судді, і визначення рівня професійної підготовки діючих суддів, а також розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності суддів і дачі висновку про звільнення судді від займаної посади (ст. 73).

Згідно із Законом у системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, шість з яких є суддями1, а інші — представниками інших гілок влади. До складу кваліфікаційних комісій можуть входити тільки особи з вищою юридичною освітою, але до їх складу не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, їх заступники, члени Вищої ради юстиції, а також народні депутати України. Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах зі збереженням середньої заробітної плати за місцем основної роботи.

Таким чином, у процесі добору кандидатів на посаду суддів беруть участь представники всіх гілок влади. При цьому Законом диференційовано процедуру формування складу судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Незважаючи на відмінності цих процедур, їх об’єднує єдине призначення – вони спрямовані на формування професійного суддівського корпусу України.

 


<