2. ЗМІСТ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ СУДАМИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 

Здійснення   прокуратурою   представ­ництва інтересів громадянина або держави У суді можна розглядати у двох аспектах: представництво у розгляді цивільних справ та представництво під час вирішення судами господарських спорів. Беручи участь у розгляді цивільних справ у судах, маючи рівні права з іншими

Учасниками судового засідання, додержу­ючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, прокурор сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Він, здійснюючи у цивільному суді функцію представництва, має право:

1)  ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги;

2)   одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі;

3)   брати участь у судових засіданнях;

4)   подавати докази;

5)   брати участь в дослідженні доказів,

6)   заявляти клопотання та відводи;

7)   давати усні і письмові пояснення судові;

8)   подавати свої доводи, міркування та заперечення (ст. 99 ЦПК);

9)   прокурор, коли він порушує справу в суді в інтересах інших осіб, користується й іншими процесуальними правами сторін (і несе обов'язки сторін), за винятком права на укладення мирової угоди (ст. 122 ЦПК);

10) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних ін­тересів, чи відмовлятись від них (відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті);

11) вносити апеляційні, касаційні або окремі подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора (ст.120 ЦПК); апе­ляційне, касаційне і окреме подання на рішення, ухвалу і пос­танову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом (ст. 40 Закону "Про прокуратуру");

12)з метою вирішення питання наявності підстав для внесення ка­саційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право ознайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знахо­дяться у справі.

Як вже зазначалось, прокурор має право звернутися до суду з позовами або заявами, а також вступити у справу і здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та сус­пільства, і зобов'язаний своєчасно вживати передбачених законом заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Зміст функції представництва охоплює не тільки безпосередню участь прокурора у розгляді судами цивільних справ, але й діяльність, пов'язану з його зверненнями в суд із заявою, яка виступає юридичним фактом, котрий породжує виникнення у суді цивільної справи.

Прокурор, відповідно до ст. 5 ЦПК України, звертається до суду з позовними заявами (позовами), якщо вони породжують позовне про­вадження, і зі скаргами та заявами, у справах, що виникають з адмі­ністративно-правових відносин, та в справах окремого провадження.

Позовна заява прокурора вимагає відповідної підготовки, у тому числі:

•   з'ясування права фізичної чи юридичної особи на самостійне звернення з позовом до суду;

•   з'ясування питання, хто повинен бути відповідачем;

•  з'ясування, чи є зацікавлені у справі треті особи, котрих суд повинен залучити до участі у справі;

•  встановлюються й інші обставини, що мають відношення до під­став та предмету позову, котрі повинні бути підтверджені проку­рором у позовній заяві доказами (для їх одержання прокурор, як вже зазначалось, може скористатись своїми повноваженнями, зазначеними у ст.ст.20 - 24 Закону України "Про прокуратуру").

Позовна заява (позов) складається прокурором із додержанням вимог ст.137 ЦПК України, подається до суду в письмовій формі і повинна містити:

1)   назву суду, до якого вона подається;

2)   хто автор позовної заяви (дані про прокурора);

3)   точні дані особи, в інтересах якої (яких) заявлено позов;

4)   точну назву відповідача, його місце проживання або знаходження;

5)   зміст позовних вимог;

6)   виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує вимоги;

7)   зазначення ціни позову тощо.

Характер підготовки прокурором заяви про порушення у суді справи, що виникає із адміністративно-правових відносин, залежить безпосередньо від характеру вимог (ст.236 ЦПК).

Так, якщо заява містить вимогу визнати правовий акт неза­конним, тоді вся підготовка полягає в порівняльному аналізі цього акта з відповідною нормою закону. Вимога може стосуватись як в цілому всього акта, так і окремих його положень і т. ін.

Підготовка заяв може провадитись не тільки прокурором міста, району, прирівняними до них прокурорами спеціалізованих про­куратур (заступниками прокурора), але й помічниками прокурора з представництва інтересів громадян і держави у судах.

Але судову заяву підписує безпосередньо прокурор чи його заступник. Саме в їхню компетенцію входить звернення із заявою до районного місцевого суду.

Заяви, які скеровуються в апеляційні суди, готуються управ­ліннями (відділами) представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва чи Севастополя та прирівняними до них. Направляють заяви у вказані суди відповідні прокурори чи їх заступники.

Участь прокурора у розгляді судами всіх справ, порушених за його позовами та заявами, а також у випадках, коли це передбачено за­коном, є обов'язковою. Про це зазначено у Наказі Генерального про­курора України №8 від 28 жовтня 1998 р. "Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави в судах" (ч.1 п. 3).

Законодавством передбачені випадки, коли участь прокурора у розгляді судом цивільної справи є обов'язковою і не залежить від його погляду.

Так, як вже зазначалось, ч.2 ст. 121 ЦПК встановлює, що про­курор може бути залучений судом до участі у справі, коли суд визнає необхідним.

Участь прокурора є обов'язковою, коли розглядається його заява про визнання незаконним правового акта органу, рішення чи дії службової особи (ст. 248-18, ч.4 ст.285 ЦПК).

У розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав, а також про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав теж участь прокурора є обов'язковою (ст.ст.71,75,76 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року).

В інших випадках питання необхідності здійснення прокурором представництва інтересів громадян і держави в судах цивільної юрисдикції вирішується з урахуванням характеру спору, суттєвості порушення прав громадян, охоронюваних законом громадських або державних інтересів та інших обставин.

Вже згаданий наказ Генерального прокурора зобов'язує прокурорів бути активними у дослідженні доказів, з'ясуванні фактичних обставин справи, при наявності підстав заявляти перед судом клопотання про постановлення окремих ухвал, дотримуватись судової етики.

Процесуальну позицію у судовому засіданні, у тому числі щодо суті спору, прокурор висловлює відповідно до вимог закону та ма­теріалів справи (п.3.2 Наказу).

Згідно ч.4 ст.194 ЦПК прокурор виступає у судових дебатах

першим.

Його промова в судових дебатах повинна містити відповідні узагальнення щодо ходу розгляду справи, пропозиції відносно рі­шення, яке потрібно приймати суду.

Висновок повинен бути аргументованим і таким, що ґрунтується на доказах, досліджених у суді.

Відповідно до ст. 35 Закону "Про прокуратуру" прокурор зо­бов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів для усу­нення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили. Відповідно п. 4 вищеназваного наказу Генерального прокурора, на прокурорів покладається обов'язок не залишати без реагування незаконні і необгрунтовані рішення та ухвали суду у цивільних справах, роз­глянутих з їх участю.

Наказ зобов'язує своєчасно вносити на них апеляційні та ка­саційні подання, зазначаючи, який закон порушено судом при по-становленні рішення (ухвали), і чітко викладати позицію щодо їх скасування або зміни.

Копії прокурорських подань в день направлення їх до суду од­ночасно надсилаються прокурору вищого рівня.

АПЕЛЯЦІЯ

Згідно чинного цивільно-процесуального законодавства про­курор, який брав участь у розгляді справи, має право оскаржити в апеляційному порядку рішення та ухвали суду першої інстанції пов­ністю або частково.

Ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційне подання прокурора на ухвалу суду подається і розглядається в тому ж порядку, що й апеляційне подання на рі­шення суду (ст.290 ЦПК).

Апеляційне подання на ухвалу може бути подано прокурором до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів після її оголо­шення судом першої інстанції, а на рішення - протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення, (ст.ст. 291, 292 ЦПК).

Апеляційне подання прокурора викладається чітким маши­нописним текстом. У ньому зазначається (ст.293 ЦПК "Форма і зміст апеляційного подання прокурора"):

1)   назва суду, до якого подається апеляційне подання прокурора;

2)   особа, яка вносить подання, її місце знаходження, поштовий ін­декс, номери засобів зв'язку;

3)   повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку;

4)   посилання на рішення, ухвалу, на яке вноситься подання;

5)  обґрунтування апеляційного подання:

-  у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, обста­вини справи та закон, якими спростовується рішення;

-  нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи, і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли можливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами;

-  перелік використаних судом першої інстанції доказів, що під­лягають дослідженню в суді апеляційної інстанції;

6)   клопотання прокурора;

7)   перелік письмових матеріалів, що додаються до апеляційного подання.

Апеляційне подання підписується прокурором, який його подав.

До подання додаються його копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Апеляційне подання подається через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Прокурор, який вніс апеляційне подання, має право доповнити чи змінити його протягом строку на апеляційне оскарження. Про­тягом усього часу розгляду справи прокурор має право відмовитися від подання повністю або частково, а також має право відкликати його до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Як вже зазначалось, прокурор вищого рівня до початку розгляду справи судом також може доповнити або змінити апеляційне по­дання, внесене підлеглим прокурором.

Після надходження з суду першої інстанції справи з апеляційним поданням, вона, в порядку черговості, передається судді-доповідачу.

Цей суддя протягом десяти днів готує справу до розгляду.

Після проведення необхідних підготовчих дій, головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в судовому засіданні не пізніше місячного строку з дня їх закінчення.

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за пра­вилами, встановленими для розгляду цивільних справ у суді першої інстанції, за такими винятками:

1)   суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, мотиви апеляційного подання прокурора, межі перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також щодо досліджених доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції;

2)   після доповіді судді пояснення дає прокурор, який вніс апеля­ційне подання;

3)   встановлюються обставини (факти) і перевіряються докази;

4)   суд надає можливість прокурору виступити першим у судових дебатах, обмежуючи їх тривалість, аналогічно з виступами інших учасників дебатів, про що оголошується на початку судового за­сідання;

5)   після дебатів суд продовжує засідання в нарадчій кімнаті, де біль­шістю постановляє ухвалу або рішення (коли апеляційна інстан­ція скасовує рішення суду першої інстанції і постановляє у справі нове рішення);

6)   рішення або ухвали за апеляційними скаргами та поданнями прокурора, постановлені судом апеляційної інстанції, набирають чинності негайно після їх ухвалення.

КАСАЦІЯ

Рішення й ухвали у цивільних справах, що набрали законної сили, можуть бути оскаржені прокурором (у межах своєї компетенції) шляхом внесення касаційного подання.

Генеральний прокурор України та його заступники мають право внести касаційне подання на рішення, ухвалу у цивільній справі, розглянутій в будь-якому суді держави.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них мають право вносити касаційні подання лише на рішення й ухвали у цивільних справах судів від­повідної адміністративної одиниці, яку вони обслуговують.

Прокурори низової ланки наділені таким повноваженням лише щодо рішень та ухвал у цивільних справах, в яких вони безпосередньо здійснювали функцію представництва інтересів громадян та держави.

Прокурори мають право витребувати з судів справи, рішення (ухвали) щодо яких набрали законної сили, у зв'язку із зверненнями осіб, котрі брали участь у розгляді справи або мають належно оформлені повноваження, за дорученням прокурорів вищого рівня, а також з власної ініціативи, якщо рішення суду у справі зачіпає інтереси громадян чи держави.

Відповідно до Наказу Генерального прокурора № 8 від 28 жовт­ня 1998 року (п. 6.1) Прокурори зобов'язані суворо дотримуватися вимог цивільно-процесуального закону, статті 12 Закону України "Про звернення громадян" під час розгляду ними скарг громадян, службових та юридичних осіб на судові рішення (ухвали), що на­брали законної сили.

Вони повинні використовувати свої повноваження для прове­дення перевірок доводів заявників щодо законності судових рішень  (ухвал), які набрали законної сили, з витребуванням додаткових документів та інших доказів.

У разі відсутності підстав для внесення касаційного подання у витребуваній справі прокурор складає висновок, а заявникам над­силає відповіді з посиланням на встановлені судом обставини та закон.

Рішення за скаргами і зверненнями громадян та юридичних осіб приймаються і відповідь заявникам надсилається протягом місяця з дня надходження справи до прокуратури.

Підготовка відповідей на скарги і звернення покладається на:

-  прокурорів або їх заступників - у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та військових прокуратурах регіонів;

-  начальників управлінь або відділів, а в разі надходження повторного звернення - на заступника Генерального прокурора України - у Генеральній прокуратурі України.

Вони повинні оформлятися з дотриманням вимог Конституції України і Закону України "Про інформацію" щодо охорони відомостей про особу.

Генеральний прокурор зобов'язує Управління представництва інтересів громадян і держави у судах та Головне управління вій­ськових прокуратур Генеральної прокуратури України забезпечувати участь прокурора в розгляді цивільних справ касаційною інстанцією. Судом касаційної інстанції за ЦПК є Верховний Суд України. Прокурор має право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції лише у зв'язку з по­рушенням матеріального чи процесуального права, а також ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного подання є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесу­ального права.

Прокурор може внести касаційне подання протягом трьох мі­сяців з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції або протягом року з дня проголошення ухвали або рішення суду першої інстанції, якщо на ці ухвали або рішення прокурор не вносив апеляційних подань.

У разі пропуску строку на касаційне подання з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою прокурора може поновити цей строк, але не більше ніж в межах одного року з дня виникнення права на касаційне подання.

Про поновлення строку на касаційне подання прокурора чи його повернення судом першої інстанції виноситься ухвала.

Аналогічно до апеляційного подання, касаційне подання про­курора також повинно бути викладено чітким машинописним текс­том із зазначенням:

1)   назви суду, до якого подається подання;

2)   даних про прокурора, який вніс касаційне подання;

3)   посилань на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскар­ження;

4)  обґрунтувань касаційного подання: назви закону, з порушенням

якого постановлено рішення, ухвалу; в чому полягає порушення або неправильне застосування закону та яке свідчить про те, що рішення чи ухвала постановлені внаслідок цього порушення;

5)  клопотань прокурора;

6)  переліку письмових матеріалів, що додаються до касаційного подання.

Подання підписується прокурором, що його вніс.

До подання додаються його копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Касаційне подання прокурор вносить через суд першої інстан­ції, в якому знаходиться справа.

Суд не пізніше наступного дня, після отримання належно оформ­леного касаційного подання прокурора, надсилає його копії та додані матеріали особам, які брали участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть надати пояснення на це подання.

По закінченні строку на касаційне оскарження суд надсилає касаційне подання разом зі справою до апеляційного суду.

Після закінчення встановленого судом строку для подання пояснень на касаційне подання прокурора суд невідкладно надсилає касаційне подання разом із доданими до нього матеріалами та справу до касаційного суду.

Прокурор, який вніс касаційне подання та вищестоячий про­курор, мають право доповнити чи змінити подання протягом строку на касаційне оскарження, а прокурор, що вніс це подання має також право відкликати його або відмовитися від нього протягом усього часу розгляду справи.

Протягом десятиденного терміну після отримання через кан­целярію подання зі справою, її реєстрації та оформлення суддя-доповідач встановлює наявність підстав для передачі справи на розгляд судової палати.

У касаційному порядку справа розглядається не менш як двома третинами'Суддів судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України.

Після доповіді судді-доповідача першим дає пояснення про­курор. Він так само першим виступає у судових дебатах.

Ухвалені судом касаційної інстанції рішення або ухвали на­бирають чинності після їх ухвалення і оскарженню не підлягають.

ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ, УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ.

Здійснюючи функцію представництва в судах інтересів гро­мадян і держави, прокурори, за наявності для того підстав, зо­бов'язані використовувати своє право на внесення заяви про пе­регляд рішень і ухвал судів першої, апеляційної та касаційної ін­станції за нововиявленими та винятковими обставинами.

Підставами для перегляду рішень і ухвал у зв'язку з новови­явленими обставинами є:

1)   істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові:

2)   завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильні вис­новки експертів, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили;

3)   злочинні дії сторін, інших осіб, які брали участь у справі, чи зло­чинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встанов­лені вироком суду, що набрав законної сили;

4)   скасування рішення, вироку або ухвали (постанови) суду чи по­станови іншого органу, що стали підставою для постановлення цього рішення, цієї ухвали;

5)   визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи.

Підставами для перегляду справи за винятковими обставинами є: а) виявлене, після касаційного розгляду справи, неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж поло­ження закону або його застосування всупереч нормам Конституції України; б) якщо у зв'язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт по­рушення Україною міжнародних зобов'язань.

Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами можуть бути подані прокурором протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Строк для подання заяви про перегляд рішення, ухвали об­числюється:

1)   у випадках, зазначених пунктом 1 (п.1ч.1 та ч.2 ст. 347-2 ЦПК),- з дня відкриття виняткових обставин та обставин, які мають іс­тотне значення для справи;

2)   у випадках, вказаних п. п. 2 і 3 (п.п. 4.1 ст.347-2 ЦПК), - з дня, коли вирок у кримінальній справі набере законної сили;

3)   у випадках, передбачених п. 4, - з дня набрання судовим вироком, рішенням, ухвалою (постановою) суду законної сили тощо;

4)   у випадках, передбачених п. 5, - з дня ухвалення рішення Кон­ституційним Судом України;

5)   у випадках, передбачених п. 6, - з дня виявлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Рішення чи ухвали переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який їх постановив, а за винятковими обставинами - колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України.

Заяву про перегляд рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами суд розглядає у засіданні в одному прова­дженні зі справою, у якій винесено це судове рішення чи ухвала.

Прокурор повідомляється про час і місце засідання. Він вис­тупає з поясненнями після судді-доповідача і дає висновки.

Після скасування рішення, ухвали справа розглядається у за­гальному порядку.

Верховний Суд України розглядає справи за винятковими об­ставинами в порядку касаційного провадження.

Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднознач­не застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж по­ложення закону, то справа розглядається на спільному засіданні відповідних палат Верховного Суду України.

Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами оскар­женню не підлягає.

Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими об­ставинами може бути оскаржена прокурором у загальному по­рядку.