1. ПОНЯТТЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ В СУДІ У ВИПАДКАХ, ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 

Згідно п.2 ст. 121 Конституції України, а також п.2 ст.5, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" за прокуратурою закріплено право представляти інтереси громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді як самостій­ного її виду діяльності, згідно ст. 36-1 Закону - це здійснення прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у загальних та спеціалізованих судах інтересів громадянина або держави у ви­падках, передбачених законом.

Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва можуть бути:

1)   звернення в прокуратуру громадянина;

2)   звернення в прокуратуру державного органу, підприємства, уста­нови, організації;

3)   безпосереднє виявлення прокурором порушеного права грома­дянина чи держави.

Підставами представництва у суді:

а)   інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи ма­теріальний стан або з інших поважних причин самостійно за­хистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати про­цесуальні повноваження;

б)   інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч.2 ст.36-1 Закону).

Прокурор звертається до суду за захистом прав та свобод гро­мадян, коли цього вимагає охорона державних інтересів, а також представляє в суді інтереси держави.

При наявності великої кількості державних органів спеціальної компетенції, які тією чи іншою мірою покликані захищати за­конність, втручання прокурора у процес вирішення спорів про право допустиме лише в разі виявлення найістотніших право­порушень, з урахуванням дійсної чи потенційної шкоди, яка за­подіюється чи може бути заподіяна державним чи індивідуальним інтересам.

Правозахисна роль прокуратури має виявлятися, насамперед, у випадках порушень конституційних прав і свобод громадян. Від­повідно до ч.1 ст 22 Конституції України права і свободи людини, закріплені у ній, не є вичерпними. Але система конституційних прав і свобод є найголовнішою ознакою України як правової держави.

Ці права і свободи справедливо розглядаються як найважливіші.

Прокурор, а) представляє в суді законні інтереси і захищає права і свободи неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних громадян та безвісно відсутніх, якщо ці інтереси не захищають їх батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники; б) повинен подати позов про захист непрацездатних осіб (батьків), які потребують матеріальної допомоги своїх повнолітніх дітей, якщо за станом здо­ров'я чи віком вони позбавлені можливості самостійно захистити свої права; в) концентрувати зусилля на боротьбі із несвоєчасним одер­жанням зарплати, що є порушенням ч.6 ст.43 Конституції.

Певні пріоритети існують також у сфері захисту державних інтересів.

У сучасних умовах це, передусім, забезпечення додержання законів про оподаткування. Масові заходи, які здійснюються про­куратурою в боротьбі з ухиленням від сплати податків, спрямовані на подолання фінансового колапсу держави, який загрожує не­передбаченими соціальними наслідками.

До пріоритетних державних інтересів відносять також забез­печення законності у зовнішньоекономічній діяльності, встановлення і регулювання цін, зміцнення антимонопольної дисципліни тощо.

Прокурор представляє і захищає в суді інтереси держави у кожному разі:

а)   коли відповідні державні органи контролю за додержанням за­конів не роблять цього, хоча їхнім обов'язком є забезпечувати територіальну цілісність, суверенітет, економічну, державну, ін­формаційну, національну безпеку, законність і правопорядок то­що, виходячи із свого відомчого підходу,

б)  коли ці органи некомпетентні, не мають достатнього професіо­налізму для виконання обов'язків;

в)  коли їх службові особи мають особисту зацікавленість у неви­конанні своїх обов'язків щодо захисту державних інтересів;

г)   коли ці органи контролю безпосередньо посягають на інтереси держави;

ґ) коли органи центральної виконавчої влади, місцеві адміністрації, органи місцевого самоврядування допустили порушення під час видання правових актів;

д)  у всіх інших випадках, якщо інтереси держави залишаються незахищеними.

Коли виникає необхідність звернутись до суду за захистом інте­ресів громадянина або держави, прокурор, готуючи матеріали до суду і користуючись повноваженнями, передбаченими у Законі Укра­їни "Про прокуратуру", має право:

1)   вимагати необхідні матеріали, документи, рішення, розпоря­дження, інструкції, накази та інші акти, статистичні дані, акти ревізій, перевірок, висновки спеціалістів тощо;

2)   викликати до прокуратури службових осіб і громадян, вимагати від них письмових чи усних пояснень щодо порушень інтересів громадянина або держави,

3)   призначати, в межах своєї компетенції, проведення відповідними органами, установами, організаціями ревізій, експертиз, пере­вірок, а також залучати для з'ясування необхідних питань експер­тів та інших спеціалістів;

4)   виносити відповідні акти прокурорського реагування щодо усу­нення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

Формами представництва є:

1)   а) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод громадян у випадках, визначених законом; б) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави; в) звернення до суду з позовами або заявами про визнання незаконними правових ак­тів, дій чи рішень органів і службових осіб;

2)   участь у розгляді судами справ;

3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами (ч.3 ст.36-1 Закону).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесу­альним законом (ч.5 ст.36-1 Закону)

Суб'єктами реалізації представництва та контролю за його здійсненням є:

1)   прокурори Управління представництва інтересів громадян і дер­жави у судах, Головного управління військових прокуратур Ге­неральної прокуратури України;

2)   прокурори Автономної Республіки Крим;

3)   прокурори областей, міст Києва , Севастополя;

4)  прокурори міських, районних, міжрайонних, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них.

Предметом прокурорського звернення до суду (позову чи заяви) може бути: а) перегляд незаконних актів органів державної влади та місцевого самоврядування; б) припинення протиправних дій чи покладення обов'язку вчинити дії, передбачені законом; в) відшко­дування матеріальної і моральної шкоди, завданої правопорушеннями.