§ 2. Суспільна роль адвокатури у правовій державі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 

Розбудова правової держави неможлива без створен-

ня гарантій для захисту прав людини, без забезпечення

механізму функціонування такого специфічного демок-

ратичного інституту, яким є адвокатура.

Адвокатура — важливий інструмент дійсної демок-

ратії. Адже за своєю природою вона є громадською, само-

стійного виду організацією професійних юристів, яка ви-

конує важливу суспільну функцію — захист прав і закон-

них інтересів громадян та організацій. Громадський харак-

Розділ X. Адвокатура

тер адвокатури проявляється у тому, що, надаючи будь-

яку юридичну допомогу, адвокат відстоює справедливість,

порушене право, а це є невід'ємним елементом, першоос-

новою суспільного устрою. Діяльність адвокатури несе в

собі й державний характер, адже вона як елемент політич-

ної системи виконує функцію особливої державної ваги —

захищає права і законні інтереси громадян.

Отже, адвокатура — це громадська, самостійного виду

організація професійних юристів, яка виконує важливу сус-

пільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян

та організацій.

Адвокатура в демократичному суспільстві є важливим

правозахисним інститутом, від стану якого великою мірою

залежить рівень захищеності прав людини. Вагомість за-

вдань і функцій, покладених на адвокатуру, вимагає, щоб

вона була міцною, незалежною, високопрофесійною.

Вперше на світовому рівні фундаментальні засади

правового захисту людини, її прав і основних свобод було

викладено в одному із складових елементів Міжнародної

хартії прав людини — Міжнародному пакті про грома-

дянські і політичні права, прийнятому Організацією Об'-

єднаних Націй 19 грудня 1966 р.

Відображенням широкого міжнародного визнання ролі

сучасної адвокатури стало, зокрема, те, що основні засади, які

стосуються її соціального призначення, організації і діяль-

ності, вперше дістали нормативне визначення і закріплення

на світовому рівні. Йдеться про Основні положення про роль

адвокатів, прийняті Восьмим Конгресом ООН по запобіган-

ню злочинам, що відбувся у серпні 1990 р. в Нью-Йорку1.

Основні положення про роль адвокатів є своєрідним

міжнародно-правовим актом співтовариства, в якому міс-

тяться світові стандарти утворення й функціонування адво-

катури. Його нормативну основу складають такі акти ООН,

як Статут ООН, Загальна декларація прав людини, Міжна-

родний пакт про громадянські і політичні права, Міжнарод-

ний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Звід

1 Див.: Международньїй адвокат. — 1991. — № 2; Сов. юстиция.

-1991.-№20. -С. 19-20.

Організація судових та правоохоронних органів

принципів захисту всіх осіб, які затримані або перебувають

в умовах тюремного ув'язнення, Декларація про основні

принципи юстиції для жертв злочину і перевищення влади.

Основні положення цих документів повинні знайти

своє відображення і у вітчизняних законодавчих тїа інших

нормативних актах, зокрема Кодексі'адвбкатської етики.

Конституція України 1996 р. надала новий поштовх

демократичному розвитку адвокатури, прискоренню про-

цесу її перебудови. Відповідно до ст. 59 Конституції Укра-

їни кожен має право на правову допомогу. У випадках, пе-

редбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забез-

печення права на захист від обвинувачення та надання

правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших

державних органах в Україні діє адвокатура.

Порядок організації та принципи діяльності адвока-

тури закріплені у Законі України «Про адвокатуру». Зако-

нодавець чітко визначив, чим займається адвокатура.

Стаття 1 Закону проголошує: «Адвокатура в Україні є доб-

ровільним професійним громадським об'єднанням, по-

кликаним згідно з Конституцією сприяти захисту прав,

свобод та представляти законні інтереси громадян Укра-

їни, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридич-

них осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу».

Правове регулювання організації та діяльності адвока-

тури нарівні з Конституцією України та Законом «Про ад-

вокатуру» здійснюється також Положенням про кваліфіка-

ційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Положенням

про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, іншими за-

конодавчими актами України та статутами адвокатських

об'єднань. Процесуальні права та обов'язки адвокатів при

здійсненні ними представництва в суді або захисту обвину-

ваченого закріплені також у КПК, ЦПК та АПК України1.

1 До міжнародних документів організації та діяльності адвокату-

ри, крім Основних положень про роль адвокатів, належать також Ста-

тут Міжнародного союзу адвокатів, Загальний кодекс правил для ад-

вокатів держав Європейського співтовариства, інші документи, прий-

няті Міжнародною асоціацією юристів.

Розділ X. Адвокатура