§ 6. Інші правоохоронні органи України : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 6. Інші правоохоронні органи України

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

До правоохоронних органів належать також інші органи дер­жавної виконавчої влади, на які законом покладено здійснення однієї чи кількох із таких правоохоронних функцій, як:

а)            охорона державної безпеки, громадського порядку, майна
фізичних і юридичних осіб;

б)            контроль за дотриманням нормативних актів в окремих
сферах державного управління;

в)             виявлення фактів вчинення злочинів і адміністративних
правопорушень та інформування про них державних органів,
уповноважених порушувати кримінальні справи, вести дізнан­
ня та попереднє розслідування, а також виносити рішення про
застосування заходів адміністративного стягнення;

г)             припинення злочинів і адміністративних правопорушень,
затримання за наявності підстав осіб, що їх учинили;

ґ) розгляд матеріалів про адміністративні правопорушен­ня, винесення рішення про застосування до осіб, винних у вчиненні їх, адміністративного стягнення і виконання рішень про накладення адміністративних стягнень. Відмітною рисою цих органів є те, що поряд із правоохоронними вони викону­ють також суто управлінські та контрольно-перевірочні функції.

Митні органи України становлять систему органів управ­ління митною справою (митну систему). До неї входять Дер­жавний митний комітет України, територіальні митні управлі­ння, митниці та інші митні установи України. Посадовим осо­бам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встановлюються законами України.

Вони виконують такі правоохоронні функції: контроль за додержанням законодавства України про мит­
ну справу та виявлення фактів порушення митних правил і чин­
ного законодавства під час перетинання митного кордону зав­
дяки проведенню огляду речей, особистого огляду тощо;

припинення правопорушень і злочинів (контрабанди
тощо), затримання винних осіб;

провадження адміністративних справ, накладення адміні­
стративних стягнень.

Діяльність митних органів регулюється Митним кодексом України.

Прикордонні війська України є державним правоохоронним органом, що має забезпечувати недоторканність державного кордону України на суходолі, морі, річках, озерах та інших во­доймах України, а також охороняти виключну (морську) еко­номічну зону України. Правову основу діяльності Прикордон­них військ України становить Закон України «Про Державну Прикордонну службу України» від 3.04.2003 р.

Центральним органом управління Прикордонних військ України є Державний комітет у справах охорони державного кордону України, який підпорядковується Кабінету Міністрів України. Голова Державного комітету є командувачем Прикор­донних військ України. Він призначається і звільняється з по­сади Президентом України.

Органи охорони державного кордону мають право застосо­вувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби під час охо­рони державного кордону України і виключної (морської) еко­номічної зони.

Антимонопольный комітет України є державним органом, покликаним забезпечувати відповідно до його компетенції дер­жавний контроль за дотриманням антимонопольного законодав­ства, захист інтересів підприємців і споживачів від його порушень.

У своїй діяльності Антимонопольний комітет України підпо­рядкований Кабінету Міністрів України і утворює територіальні відділення.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених, з яких признача­ються перший заступник та два заступники Голови Антимоно­польного комітету України.

Діяльність Антимонопольного комітету України регулюєть­ся Законом України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р.

Державна контрольно-ревізійна служба — це орган дер­жавної виконавчої влади, що здійснює контроль у формі ревізій і перевірок за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, дер­жавних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів. Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управ­ління України і територіальних контрольно-ревізійних уп­равлінь, відділів, груп.

На державну контрольно-ревізійну службу покладено здійснення таких завдань:

а)            проведення ревізії та перевірок фінансової діяльності, ста­
ну збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності
обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних ком­
ітетах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах,
у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організац­
іях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних
фондів;

б)            розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушен­
ня законодавства з фінансових питань, інформування про фак­
ти крадіжок, розтрат, нецільового використання бюджетних
коштів прокуратури та податкової міліції;

в)             стягування в дохід держави коштів, одержаних міністер­
ствами, відомствами, державними комітетами, державними фон­
дами, підприємствами, установами й організаціями за незакон­
ними угодами, без установлених законом підстав і з порушен­
ням чинного законодавства;

г)             накладення у випадках, передбачених законодавчими акта­
ми, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ
і організацій адміністративних стягнень і фінансових санкцій.

Діяльність державної контрольно-ревізійної служби регу­люється Законом України «Про державну контрольно-ревізій­ну службу в Україні» від 26 січня 1993 р.

Управління державної охорони — це правоохоронний орган спеціального призначення, що здійснює систему організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-тех­нічних та інших заходів з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, безпеки по­садових осіб і об'єктів державного значення. Управління дер­жавної охорони підпорядковане Президентові України та підконтрольне Верховній Раді України.

Правовий статус і компетенцію Управління державної охо­рони визначено Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 4 бе­резня 1998 р.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів (далі — рішень) відповідно до законів Украї­ни. До системи органів державної виконавчої служби входять: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юс­тиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції, Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного зна­чення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Державними виконавцями є начальник, заступник началь­ника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби. Державні виконавці є державними службовцями.

Діяльність з виконання судових рішень регулюється кримі­нально-процесуальним і цивільним процесуальним законодав­ством України.

Правовий статус державної виконавчої служби регулюється Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 бе­резня 1998 р.

Державний департамент України з питань виконання пока­рань є центральним органом виконавчої влади, який безпосе­редньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Статус цього органу визначений Положенням про Державний департамент України з питань вико­нання покарань, затвердженим Указом Президента України.

Органи захисту прав споживачів — це система органів дер­жавної виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав спожи­вачів у центральних і місцевих органах державної виконавчої влади та суб'єктами господарювання — підприємствами (їх об'єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридич­ними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, забезпечують реалізацію державної політи­ки щодо захисту прав споживачів.

Повноваження органів захисту прав споживачів регламен­туються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. та Положенням про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держ-комспоживстандарт), затвердженим Указом Президента Украї­ни. Цей державний орган наділено повноваженнями конт­рольно-інспекційного характеру, а саме:

а)            давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконан­
ня приписи про припинення порушень прав споживачів;

б)            перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, гро­
мадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг),
додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт,
послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг;

в)             припиняти відвантаження і реалізацію товарів, які не
відповідають вимогам нормативних документів, до усунення
суб'єктами господарювання виявлених вад;

г)             забороняти суб'єктам господарювання реалізацію спожи­
вачам товарів (виконання робіт, надання послуг) у випадках,
передбачених законом, вилучати неякісні товари, документи,
інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

ґ) подавати до суду позови про захист прав споживачів;

д)            передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять оз­
наки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;

є) накладати на винних осіб у випадках, передбачених зако­нодавством, фінансові й адміністративні стягнення.

Окрему групу правоохоронних органів складають спеціалі­зовані підрозділи галузевих органів державної виконавчої влади (міністерств і державних комітетів), на які покладено здійснення правоохоронних функцій в окремій галузі народно­го господарства.

До них належать: Державна інспекція рибоохорони Голов-рибводгоспу (Державного комітету рибного господарства); Дер­жавна лісова охорона системи Державного комітету України з деревообробної промисловості, Державна екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державна санітарно-епідеміологіч­на служба Міністерства охорони здоров'я України, Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Держкоммістобуду-вання та деякі інші.

Хоча усі ці органи діють у різних сферах народного госпо­дарства, правоохоронні функції їх значною мірою збігаються — вони здійснюють державний контроль за дотриманням законо­давства, встановлених норм і правил у своїй сфері; виявляють правопорушення і злочини, припиняють їх, затримують право­порушників, інформують про них компетентні правоохоронні органи, застосовують примусові заходи впливу щодо правопо­рушників (складають протоколи і розглядають справи про адм­іністративні правопорушення, накладають адміністративні стяг­нення, призупиняють діяльність тощо); подають позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних через порушення за­конодавства.


<