§ 2. Органи прокуратури. : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Органи прокуратури.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Напрями наглядової діяльності

Прокуратура України — самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів дер­жави й забезпечує права і свободи людини, а також державну безпеку. Прокуратура не підпорядковується виконавчій або су­довій владі, її діяльність є елементом системи стримувань і про­тиваг між гілками влади. Вона будує свою діяльність згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 p., який було введено в дію 1 грудня 1991 р1. Саме цей день відзна­чається як День працівників прокуратури.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладено такі функції:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді
у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, що провадять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів при виконанні судових
рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших
заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­
бистої свободи громадян.

Діяльність органів прокуратури будується за принципами, які:

становлять єдину централізовану систему, яку очолює Ге­
неральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоя-
щих прокурорів вищестоящим;

здійснюють свої повноваження на підставі додержання
Конституції України та чинних на території нашої держави за­
конів, незалежно від будь-яких органів державної влади, поса­
дових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

захищають у межах своєї компетенції права і свободи гро­
мадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від на­
ціонального чи соціального походження, мови, освіти, ставлен­
ня до релігії, політичних переконань, службового чи майнового
стану та інших ознак;

вживають заходів щодо усунення порушень закону, від кого
б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнен­
ня у встановленому законом порядку до відповідальності осіб,
які допустили ці порушення;

діють гласно, інформують державні органи влади, гро­
мадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Однією з основних функцій діяльності прокуратури є підтри­мання державного обвинувачення в суді. Державне обвинувачення завжди спрямоване проти конкретної особи. У кожному випадку воно є персоніфікованим і складається з виявлення (встановлення) цієї особи.

Сутність державного обвинувачення полягає в сукупності дій прокурора з обстоювання перед судом обвинувального виснов­ку про передбачений законом злочин, що вчинила особа, яка опи­нилася на лаві підсудних. Джерелом державного обвинувачен­ня є діяльність органів дізнання та досудового слідства, зусил­лями яких особа викрита як така, що вчинила злочин, у зв'язку з чим має постати перед судом. Підтримуючи обвинувачення в суді, прокурор привселюдно звинувачує підсудного та наполя­гає на застосуванні до нього справедливого покарання, допома­гає суду у кваліфікованому вирішенні справи, привертає увагу до причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Державний обвинувач бере участь у допитах підсудного, по­терпілого, свідків, у дослідженні висновків експертів і речових доказів. Він виступає з обвинувальною промовою, в якій аналі­зує матеріали справи, докази, риси особистості підсудного, вис­ловлює міркування з питання призначення міри покарання.

Після винесення судом вироку прокурор зобов'язаний вжи­ти у встановленому законом порядку заходів щодо виправлен­ня помилок, які мали місце, висловити свою незгоду з мірою покарання, визначеною судом, якщо вона не відповідає тяжкості злочину та суспільній небезпеці особи, яка його вчинила. Та­ким чином, підтримання державного обвинувачення — це діяльність прокуратури у встановлених кримінально-процесу­альним законом формах, що складається з доведення вини осо­би в судових органах і сприяння постановлению законного, об­грунтованого та справедливого вироку.

Представництво прокурором інтересів громадян або дер­жави в суді — одна з важливих гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави. Судовий порядок захисту прав і свобод громадян значно розширений. Участь прокурора в ньому є ефективним засобом забезпечення та поновлення їх.

Прокурор здійснює представництво в суді тільки тоді, коли громадянин неспроможний через фізичний чи матеріальний стан або з інших причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Захист прав неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних, безвісно відсутніх прокурор здійснює в суді, представляючи їх інтереси, тоді, коли батьки, усиновителі, опікуни та піклуваль­ники, органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування не виконують передбачених законом обов'язків.

Нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, спрямований на забезпечення встановленого поряд­ку, виявлення і розкриття злочинів розгляду заяв і повідомлень про них, законності здійснення оперативних заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень. Пред­метом правозахисної діяльності прокуратури при цьому є, на­самперед, інтереси суспільства, держави, їх охорона від злочин­них посягань. Не менш важливе значення має також захист прав і законних інтересів потерпілих від злочину громадян, забезпе­чення об'єктивного розгляду їх заяв і скарг, вжиття заходів для відшкодування їм матеріальних і моральних збитків.

Порядок попереднього розслідування злочинів детально рег­ламентовано Кримінально-процесуальним кодексом України. Прокурорський нагляд за безумовним його додержанням є од­нією з гарантій забезпечення прав учасників кримінального про­цесу (підозрюваних, обвинуваченого, потерпілого, свідків), не­відворотності відповідальності за вчинений злочин.

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженнями осо­бистої свободи громадян. Прокуратура, здійснюючи цю функ­цію, покликана забезпечити законність перебування затрима­них, заарештованих осіб, що за вироком суду чи з інших закон­них підстав перебувають у виправно-трудових установах. Поряд з цим прокуратура перевіряє законність виконання судових рішень у кримінальних справах і закладів, що застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особис­тої свободи громадян. Прокуратура здійснює нагляд для того, щоб своєчасно і правильно виконувалися вироки; утримання засуджених у місцях позбавлення волі провадилося не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом; забезпечу­валося додержання встановлених законом прав і обов'язків засуджених; виконувалося законодавство про умовно-достроко­ве звільнення засуджених од відбуття покарання.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів. Проку­ратура здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими цент­ральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автоном­ної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, по­літичними партіями, громадськими організаціями, підприєм­ствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності.

Вимоги прокурора при встановленні факту порушення за­кону реалізуються у вигляді протесту, припису, подання чи по­станови, є обов'язковими до розгляду і корекції неправового рішення згідно із законом.


<