§ 3. Цивільне судочинство. Цивільний процесуальний кодекс України : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Цивільне судочинство. Цивільний процесуальний кодекс України

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Цивільне судочинство полягає у розгляді справ стосовно спорів, що виникають із цивільних, сімейних, трудових, аграр­них, земельних відносин, справ окремого провадження.

Цивільні справи в судах розглядаються за заявою (позовна заява) особи, яка звертається за захистом своїх прав і охороню-ваних законом інтересів, а також за заявою прокурора та інших осіб, що звертаються на захист прав і свобод іншої особи. Усі питання, що виникають при розгляді справи, вирішуються суд­дями більшістю голосів, а при одноособовому розгляді — суд­дею. У деяких випадках суддя (судді) не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу. Зокрема, це відбувається тоді, коли суддя (судді) брав (брали) участь у попередньому розг­ляді даної справи, або якщо особисто, прямо чи побічно заінте­ресовані в результаті даної справи тощо.

У порядку ведення судочинства сторони подають докази, тобто будь-які фактичні дані, що мають значення для правильного ви­рішення справи, обґрунтовують вимоги або заперечують їх. Вони можуть робити заяви, подання, зауваження. Закон вимагає це робити грунтовно, етично, по суті розглядуваної справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Сто­ронами можуть виступати громадяни, державні підприємства, установи, організації.

Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. При цьому суд заслуховує пояснення осіб, показання свідків, висновки експертів, знайомиться з письмовими доказами, ог­лядає речові докази. У результаті розгляду справи суд приймає рішення, що має бути законним і обгрунтованим.

Під окремим провадженням розуміється провадження у справах:

про визнання громадянина обмежено дієздатним чи не­
дієздатним;

про визнання громадянина безвісно відсутнім чи проголо­
шення громадянина померлим;

про усиновлення дітей, які проживають на території Ук­
раїни;

про встановлення неправильності запису в актах грома­
дянського стану;

про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'яв­
ника;

про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні.

Отже, ці справи виникають у зв'язку з ускладненням обста­вин особистого життя громадян, реалізацією їх майнових і осо-бистісних прав. Ці справи суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, органів державного управління, підпри­ємств, установ, організацій тощо.

Цивільний процесуальний кодекс України нараховує 428 статей, що структуровані у 6 розділів, 53 глави. Він регламентує поряд з іншими такі юридичні процедури:

загальні засади цивільного судочинства, склад суду, під­
відомчість цивільних справ, видцдоказів, статус осіб, які беруть
участь у справі, їхні права та обов'язки;

порядок провадження справ у суді першої інстанції, тобто
у місцевому суді, питання пред'явлення позову, судовий розгляд
справи, обов'язковість протоколювання засідання, прийняття
рішення у справі;

процедури перегляду судових рішень в апеляційній і ка­
саційній інстанціях;

захист цивільно-процесуальних прав іноземних громадян
та осіб без громадянства, позови до іноземних держав, судові
доручення і виконання рішень іноземних судів, застосування
міжнародного законодавства.


<