§ 3. Основні напрями формування <span lang=RU>громадянського суспільства і правової держави в Україні : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Основні напрями формування громадянського суспільства і правової держави в Україні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Метою створення правової держави в Україні є забезпечен­ня цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

Концепція правової держави в сучасних умовах - це не лише проголошення основних принципів і рис, що складають теорію такої держави, а й необхідність реального формування нових соціально-політичних інститутів, котрі замінили б закриту ав­торитарну політичну систему на відкриту демократичну систе­му, яка діяла б на засадах панування права (правового закону) в суспільстві.

Правова держава нині розглядається як держава, в якій ви­ключно юридичними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, охорона, захист і поновлення пору­шених прав громадян, взаємна відповідальність держави та осо­би, контроль і нагляд за утворенням і застосуванням юридичних законів. Метою створення правової держави в Україні є,за­
безпечення цивілізованого функціонування і розвитку грома­
дянського суспільства.     ,

Отже, правова держава в Україні може розглядатись як толітико-юридична форма організації суспільного життя, що належить до таких фундаментальних соціальних цінностей, як права людини і громадянина, конституціоналізм, демократія тощо.

Основні риси правової держави в Україні:

а)            верховенство і панування правового закону;

б)            постійне утвердження суверенітету народу як єдиного
джерела державної влади;

в)             здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та су­
дову;

г)             забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і
громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими
людьми, державою і громадянським суспільством;

ґ) врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам — тільки те, що прямо дозволено законом;

д)            взаємна відповідальність між особою та державою, відпо­
відальність держави перед особою і громадянським суспільством
за свою діяльність;

є) ефективна організація контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності.

Конституція та закони, як відомо, — це нормативні акти вищої юридичної сили. Але таке визначення законів є формальним. Велике значення має зміст законів, які мають бути демократич -ними, тобто захищати права і свободи людини, оскільки в про­тивному разі законність як така може виявитися притаманною антидемократичним режимам.

Демократизм змісту законів і утвердження суверенітету на­роду як єдиного джерела влади знаходить відображення в концепції верховенства парламенту. Тільки парламент як пред­ставницький орган, обраний народом, має право приймати за-I й контролювати їх виконання, а також є єдиним держав­ним органом, що має право виступати й діяти від імені всього народу.

Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і ви­конавчих функцій в Україні здійснюється на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тоб­то в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утверджен­ня прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановленому законом (ст 29). Людині забезпе­чується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, зав­даної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю держав­них органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, кош­том цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населен­ня в установленому законом порядку (ст. 57). У разі невідповід­ності Конституції будь-якого закону, указу Президента чи по­станови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд Ук­раїни зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.

Отже, спираючись на норми, закріплені в Конституції Ук­раїни, можна зробити висновок, що Україна є правовою держа­вою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самовряд­них органів і посадових осіб - тільки те, що входить до їх ком­петенції? Слід також констатувати, що в Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності, правопорядку і дисципліни.

Ці та деякі інші проблеми дають нам право говорити про необхідність формування правової держави в Україні. До основ­них напрямів її формування слід віднести:


а)            необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що ха­
рактеризується правами людини, народу, людства) діяльність
держави та її органів;

б)            формування правового механізму, з допомогою якого мож­
на було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів
виробництва, власності, від безпосередньої та представницької
форм демократії;

в)             чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції
України і конституційних законів;

г)             створення системи незалежних загальних і спеціалізова­
них судів та інших ланок судової системи України. Поки що в
нашій державі в повному обсязі не забезпечено функціонуван­
ня судової системи відповідно до Конституції України;

ґ) формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життє­во необхідні закони та вміння використовувати ці закони в по­всякденному житті.

Отже, правова держава в Україні — це така держава, яка взає­модіє з громадянським суспільством та в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки вла­ди закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, на­роду і людства у повсякденній діяльності.

Ось чому дуже важливо визначити принципові заходи з фор­мування громадянського суспільства та правової держави в Україні. Але передусім слід зазначити, що багато дослідників обминають ці питання, а роль держави в цьому процесі зали­шається незначною.

Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існувати і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як осно­ви суспільства. Ще в середині XIX ст. М. І. Костомаров писав у своїй праці «Дві руські народності», що в Україні кожен хлібороб є самостійним власником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в суспільному житті. Російський просвітитель І. П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність грома­дянина є душею громадянського співжиття та безпеки особистості, Щодо знаного російського філософа В. С Соловйова, то він узагалі підкреслював, що, згідно із загальноприйнятим філософським визначенням, власність це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі1.

Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки до­зволяють сформулювати основні риси формування громадянсь­кого суспільства:

а)            забезпечення свободи та ініціативності людини, що
спрямовані на задоволення її розумних потреб і не шкодять за­
гальним інтересам;

б)            такий розвиток суспільних відносин, за якого людина роз­
глядається як мета, а не як засіб;

в)             ліквідація відчуженості людини від соціально-економіч­
них структур і політичних інститутів та реальне забезпечення
здійснення принципу рівних для всіх можливостей;

г)             забезпечення прав і свобод людини і громадянина держа­
вою, її органами та соціальними структурами громадянського
суспільства;

г)             багатоманітність різних форм власності, серед яких при­
ватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як
основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;

д)            здійснення справедливого твердження, що лише у
власності особа виступає як розум і тільки володіючи власністю
людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її по­
чинаннях;

є) реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого — визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;

є) наявність «середнього класу» як соціальної бази грома­дянського суспільства;

ж)            відсутність жорсткої регламентації з боку держави при­
ватного життя членів суспільства;

з)             існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує
задоволення інтересів різних груп і верств населення;

и) активна участь у суспільному житті недержавних само­врядних спільностей людей (сім'я, корпорації, громадські організації, трудові колективи, етнічні, конфесійні та інші об'ед нання людей);

і) визнання і матеріалізація ідей верховенства права, особ­ливістю якого має бути поділ права на публічне і приватне, основними ознаками останнього є орієнтація на людину-влас-ника;

ї) рівний правовий статус у цивільних відносинах, поєднан­ня інтересів державних, громадських структур і громадянина;

й) детальне регулювання різноманітних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання;

к) розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного тощо)1.

Запитання та завдання

для самостійної перевірки знань

/. Дайте визначення громадянському суспільству. Які ознаки йому притаманні?

2. Яка держава називається правовою?

**3. Спробуйте зробити самостійно класифікацію (або узагаль­нення) основних рис формування громадянського суспільства за такими критеріями:

 

Види критеріїв за ознакою

«роль (відповідальність) держави»

«роль (місце) особи в державі»

«розвиненість громадянського суспільства»

 

 

 

**4. Покажіть на конкретних прикладах взаємозв'язок грома-оянського суспільства і правової держави (наприклад, виходячи із ролі преси в суспільстві або з урахуванням ступеня соціальної захи-шеності особи, верств населення тощо).

*5. Заповніть таблицю:

 

 


Ім'я

У чому полягає його узаконений внесок у розвиток вчення по громадянське суспільство

Геракліт

 

Арістотель

 

Платон

 

Ціцерон

 

Монтеск'є

 

Кант

 

Гегель

 

* *6. Охарактеризуйте основні напрями формування громадянсь­кого суспільства в Україні. *7. Заповніть таблицю: