§ 3. Шлюб за сімейним законодавством : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Шлюб за сімейним законодавством

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Прожи­вання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підста­вою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Отже, ознаками шлюбу є:

а)            добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох
із подружжя;

б)            досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що бе­
руть шлюб;

в)             реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку ор­
ганом, визначеним Сімейним кодексом;

г)             спрямованість на утворення особистого сімейного союзу
чоловіка і жінки.

Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років. При цьому особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реє­страції шлюбу, але за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Шлюб ґрунтується на вільний згоді жінки та чоловіка, тобто примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. При цьому жінка та чоловік можуть одночасно перебувати ли­ше в одному шлюбі, тобто вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є роди­чами прямої лінії споріднення, а саме:

а)            рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідни-
ми є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними —
які мають спільну матір або спільного батька;

б)            двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник,
племінниця;

в) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Вона проводиться урочисто та засвідчується Сві­доцтвом про шлюб.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором, особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть че­рез поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально посвідчену, можуть подати їх представники. Повнова­ження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза­ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу. А особи, які подали заяву про реєстрацію шлю­бу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров'я.

Шлюб реєструється по закінченню одного місяця від дня по­дання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поваж­них причин керівник державного органу реєстрації актів цивільно­го стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку.

Реєструється шлюб у приміщенні державного органу реєст­рації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спіль­не прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Вони мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків подруж­жя. Він не може бути підставою для надання особі пільг чи пе­реваг, а також для обмеження її прав і свобод, встановлених Кон­ституцією та законами України.

Недійсним є шлюб, зареєстрований:

а) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрова­ному шлюбі;

б)            між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а
також між рідними братом і сестрою;

в)             з особою, яка визнана недієздатною.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, або у разі йо­го фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набут­тя прав та обов'язків подружжя. Шлюб також може бути визна­ний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

а)            між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з пору­
шенням вимог, Сімейного кодексу;

б)            між двоюрідними братом та сестрою;

в)             з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу,
небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

г)             з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було на­
дано право на шлюб.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією шлюбу, батьки, опікун, піклу­вальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки та пік­лування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини або осіб, які визнані недієздатними чи обмежені у дієздатності.

Шлюб, зареєстрований за відсутності нареченої і (або) наре­ченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у дер­жавному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.


<