1.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика. Житловий кодекс Української РСР1 : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

1.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика. Житловий кодекс Української РСР1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Систему нормативно-правових актів, що регулюють житло­ві відносини в Україні, складають: Конституція України; Жит­ловий кодекс; Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. та інші закони; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.

Право громадян України на житло закріплено ст. 47 Консти­туції України. Воно забезпечується розвитком і охороною всіх видів державного житлового фонду, утворенням ринкової сис­теми житлового забезпечення громадян через приватизацію жит­ла, справедливим розподілом жилої площі під контролем гро­мадськості.

Конституційне право на житло вважається забезпеченим ли­ше тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання. За відсут­ності такої жилої площі та потреби в соціальному захисті гро­мадянин визнається таким, що потребує покращення житлових умов і згідно з чинним законодавством може претендувати на одержання відповідного житла, яке надається за правом найму державою чи органами місцевого самоврядування безоплатно, або на забезпечення себе і своєї сім'ї житлом за власний кошт, але за доступну плату.

Основними завданнями житлового законодавства є регулю­вання житлових відносин з метою:

забезпечення конституційного права громадянина Украї­
ни на житло;

належного використання і збереження всіх видів житло­
вого фонду;

зміцнення законності в царині житлових відносин в умо­
вах ринкової економіки.

Житловий кодекс України прийнято ЗО червня 1983 р. і введено в дію з 1 січня 1984 р. Він складається з семи розділів (193 статей):

Розділ І. Загальні положення.

Розділ II. Управління житловим фондом.

Розділ НІ. Забезпечення громадян жилими приміщеннями. Користування жилими приміщеннями.

Розділ IV Забезпечення схоронності житлового фонду, його експлуатація та ремонт.

Розділ V. Відповідальність за порушення житлового законо­давства.

Розділ VI. Вирішення житлових спорів.

Розділ VII. Заключні положення.

У розділі І (Загальні положення) містяться норми права, що регулюють, право громадян України на житло; основні завдан­ня житлового законодавства; систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові правовідносини; житловий фонд України і його види, інші загальні питання1.


<