10.5.        Відшкодування шкоди : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

10.5.        Відшкодування шкоди

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодуван­ня, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі непра­вомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого са­моврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

а)            якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здо­
ров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підви­
щеної небезпеки;

б)            якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незакон­
ного засудження, незаконного притягнення до кримінальної
відповідальності, незаконного застосування як запобіжного за­
ходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незакон­
ного затримання, незаконного накладення адміністративного
стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

в)             в інших випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самоза­хист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшко­довується. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодова­на особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать мораль­ним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчи­нила протиправну дію.

Шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямова­них на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю не­безпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворот­ну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.

Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотир­надцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за ма­лолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та осо­ба зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадця­ти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загаль­них підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному об­сязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'я­заний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в по­вному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини

Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодо­вується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснюва­ти нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі понов­лення її цивільної дієздатності.

Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища по­терпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повно­му обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних на­поїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завда­на нею, відшкодовується на загальних підставах.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних за­собів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завда­на джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре­чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспорт­ним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, збері­гання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Осо­ба, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвище­ної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

а)            шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодо­
вується винною особою;

б)            за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона
їй не відшкодовується;

в)             за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано
шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці
залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шко­ди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.


<