§ 7. Охорона земель : Правознавство - Копейчиков В. В. - Колодій А. М. : Книги по праву, правоведение

§ 7. Охорона земель

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 
РЕКЛАМА
<

Охорона земель — відповідно до Закону України «Про охо­рону земель» від 19 червня 2003 р. — це система правових, орган­ізаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спря-

мованих на раціональне використання земель, запобігання не­обгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського при­значення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Об'єктом особливої охорони держа­ви є всі землі в межах території України.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природ­них і набутих якостей земель. Охорона земель включає:

а)            обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального
землекористування;

б)            захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та
чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших по­
треб;

в)             захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочуван­
ня, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруд­
нення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними ре­
човинами та від інших несприятливих природних і техноген­
них процесів;

г)             збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологіч­ної ролі антропогенних ландшафтів;

д)            консервацію деградованих і малопродуктивних сільсько­
господарських угідь.

Органами, які здійснюють регулювання в галузі охорони зе­мель є Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Ав­тономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядуван­ня, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, до яких належать:

—            центральний орган виконавчої влади з питань земельних

ресурсів;

—            центральний орган виконавчої влади з питань екології та
природних ресурсів;

—            центральний орган виконавчої влади з питань аграрної
політики.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земель­них ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охоро­ну земель — центральний орган виконавчої влади з питань еко­логії та природних ресурсів. Центральний орган виконавчої вла­ди з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогоспо­дарського призначення.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. встановлює, що ос новними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

забезпечення додержання органами державної влади, орга
нами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними
особами земельного законодавства України;

забезпечення реалізації державної політики у сфері охо­
рони та раціонального використання земель;

запобігання порушенням законодавства України у сфері
використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких
порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення
тощо.

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань зе мельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої вла ди з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи. Моніторинг ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з пи­тань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

—            проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліо­
ративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасад­
жень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів,
які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та
забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з вико­
ристанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспор­
тизації земель сільськогосподарського призначення.

Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р. також встановлює, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, рай­онні та обласні ради. А громадський контроль - громадські інспектори, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань земельних ре­сурсів.

Система заходів у галузі охорони земель включає:

—            державну комплексну систему спостережень;

розробку загальнодержавних і регіональних (республі­
канських) програм використання та охорони земель, докумен­
тації із землеустрою в галузі охорони земель;

створення екологічної мережі;

здійснення природно-сільськогосподарського, екологічно-
економічного, протиерозійного та інших видів районування (зо­
нування) земель;

економічне стимулювання впровадження заходів щодо охо­
рони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

стандартизацію і нормування.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-пра­вової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земель­ним ресурсам.


<