БАБ'ЯК А. (Національна академія внутрішніх справ України) Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 

Категорія часу безпосередньо пов'язана з категорією строків. У правових приписах як засіб впливу на поведінку людей використовується не філософська категорія «час», а правова — «строк».

Строк, з одного боку, можна розглядати як відрізок часу або його певний момент. І у цьому розумінні до строку застосовуються основні якості часу, їх співвідношення можна виразити як співвідношення загального і окремого. Але, з іншого боку, строк — це й суб'єктивне явище, оскільки він встановлюється людьми і служить способом врегулювання суспільних відносин на основі виміру об'єктивного часу, який минає. Виходячи з наведеного, необхідно погодитися з тими науковцями, які співвідношення часу і строку оцінюють як співвідношення об'єктивного і суб'єктивного! 1, 9]. З вище зазначеного випливає, що строк діалектичне з'єднує і співвідносить дві сторони - - об'єктивну і суб'єктивну.

Правова категорія строків досліджувалася багатьма вченими різних галузей права. Так, Д.Бахрах, який досліджував строки в адміністративному законодавстві, зазначав: щоб юридичне грамотно вирішити питання про строки, необхідно врахувати чотири юридичні важливі обставини: по-перше, встановлений законом розмір строку; по-друге, коли і з якого юридичного факту він починає обчислюватися; по-третє, коли який юридичний факт припиняє обчислення останнього або перериває його; яку годину закон не включає (включає) у обчислюваний строк[2, 509].

Л.Васильєв, досліджуючи інститут строків у кримінальному процесі, вважав: строки, врегульовані кримінально-процесуальним правом, необхідні для реалізації кримінально-процесуальних норм у правовідносинах, які виникають у часі кримінальне-

 

>>>99>>>

процесуальних дій учасників процесу, здійснюваних у строго визначеній послідовності з метою досягнення завдань кримінально-судового провадження і характеризуються визначеною тривалістю існування[3, 37].

Наприклад, В.Луць зазначає, що у цивільному законодавстві з терміном «строк» завжди асоціюється конкретний період (момент) часу, а не час взагалі[4, 27]. В.Перепе-люк, даючи визначення процесуального строку в адміністративному процесі, вважає: це визначений нормативним актом відрізок часу, що обчислюється за встановленими правилами, протягом котрого уповноважені особи вправі вчиняти процесуальні дії, виконати обов'язок, або момент часу, в який належить вчинити процесуальну дію[5, 185].

На сьогодні адміністративним законодавством не чітко врегульовано поняття строку. На підставі викладеної вище точки зору можемо надати визначення строку за адміністративним законодавством. Таким чином, процесуальний строк — це встановлені кодексом, іншими правовими актами або призначені судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Прийняття у 1996 р. Конституції України стало початком якісно нового етапу розвитку суспільства І держави, правової системи України. Вона закріпила основні принципи: верховенства права, законності, рівності всіх перед законом.

Концепція адміністративної реформи[6] передбачає подальшу систематизацію адміністративного законодавства шляхом її кодифікації. В результаті останньої має бути сформований Адміністративний кодекс України, який включатиме окремі кодекси, один з них — Кодекс України про адміністративні проступки (далі -- КУпАП)[7]. Його текст активно розробляється спеціально створеною для цього робочою групою.

Але норми даного Кодексу не є досконалими, особливо, що стосується поняття та регламентації строків. Тому автор даної публікації спробує дослідити та регламентувати цю правову категорію, яка є однією з основних щодо захисту прав і свобод фізичної та юридичної особи, конкретизації діяльності юрисдикційних органів.

Проект КУпАП складається з трьох частин, кожна з яких регламентує строки, що обчислюються годинами, днями, місяцями та роками. Загальна частина проекту включає строки, які регламентують адміністративні стягнення. Серед них слід відмітити наступні.

На строк від сорока до ста годин, не більше чотирьох годин на добу застосовуються громадські роботи (ст. 39). На строк до тридцяти діб за окремі види адміністративних проступків установлюється і застосовується адміністративний арешт (ст. 40). Нормою ст. 38 проекту передбачені виправні роботи, які застосовуються на строк до трьох місяців. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності об'єднання громадян може бути застосована на строк до трьох місяців. За поданням легалізуючого органу чи прокурора суд може продовжити цей термін, але загальний строк заборони окремих видів діяльності не може бути більше шести місяців (ст. 44). Аналогічні строки закріплені у ст. 45 «Тимчасова заборона на здійснення всієї діяльності об'єднань громадян». Статтею 36 регламентовано, що позбавлення спеціального права, наданого фізичній особі, застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. На строк до п'яти років застосовується позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 37). Таким чином, у проекті КУпАП передбачено такі строкові категорії як година, доба, місяць, рік.

Проектом КУпАП не встановлені такі строкові рамки як тиждень, квартал. А це є складовими поняття строків; і вони повинні враховуватися при накладенні стягнення.

Тому пропонуємо ч. 2 ст. 39 проекту КУпАП викласти у наступній редакції: «Громадські роботи застосовуються на строк від сорока до ста годин, не більше 20 годин на тиждень». На мою думку, необхідно внести зміни у ч. 1 ст. 37 проекту, а саме: «Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується на строк до трьох років як основне чи додаткове стягнення».

Нормами ст. 53 проекту передбачено строки накладення адміністративного стягнення. Останнє може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення проступку, а при триваючому проступку -три місяці з дня його виявлення. У разі відмови у порушенні кримінальної справи або її закритті, але при наявності у діях порушника ознак адміністративного проступку стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. На мій погляд, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення дуже розтягнутий, що призведе до

 

>>>100>>>

зволікання з накладенням стягнення на особу, яка вчинила проступок. Доцільним, на мою думку, є двомісячний строк.

Особлива частина проекту КУпАП передбачає у санкціях статей строкові рамки адміністративних стягнень за вчинення адміністративних проступків.

1.   Позбавлення права керування транспортними засобами.

а)   на строк від 3 до 6 місяців (ст. 365; ч. З ст. 384; ч. 1 ст. 399; ч. 1 ст. 401; ст. 439);

б)   на  строк  від  6   місяців до   1   року (ст. 385; ч. З ст. 399; ч. 2 ст. 401);

в)  на строк до 9 місяців (ст. 383);

г)  на строк від 9 місяців до 1 року (ч. 1 ст. 386);

д)  на строк від 1 до 3 років (ст. 176; ч. 1 ст. 364; ст. 371; ч. 2 ст. 373; ч.  1 ст. 392; ст. 398);

е)  на строк від 2 до 5 років (ч. 2 ст. 364). Тобто,   можемо  зробити   висновок,   що

проступки, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення спеціального права, регламентуються строковими категоріями: місяці, роки.

2.  Позбавлення права займати певні посади:

а) на строк до 3 років (ст. 273; ч. 2 ст. 274; ст. 275; ч. 2 ст. 276; ст. 277);

2.1 Займатись певною діяльністю:

а) на строк до 5 років (ч. 2 ст. 273).

Таким чином, вище зазначені санкції регламентовані роками.

3.  Виправні роботи:

а)   строком  на  1  місяць (ст.  227;  ч.  2 ст. 232);

б)   строком до 2 місяців (ч. 2 ст. 212; ст. 514; ст. 516; ст. 524);

в)  строком до 3 місяців (ст. 213; ст. 216; ст. 226; ст. 507; ч. 2 ст. 508; ч. 1 ст. 529).

Виправні роботи регламентуються місяцями.

4.  Адміністративний арешт:

а)  на строк до 15 діб (ст. 78; ч. 2 ст. 232; ст. 507; ч. 1 ст. 510);

б)   на  строк до  30  діб   (ч.   2  ст.   226; ст. 508).

Тобто, адміністративний арешт регламентується добами.

5.   Зупинення дії ліцензії на певний вид підприємницької діяльності:

а)  строком на 2 місяці (ч. 2 ст. 256 щодо фізичних осіб; ст. 332);

б)  строком на 3 місяці (ч. 2 ст. 256 щодо юридичних осіб; ч. 2 ст. 257; ч. 2 ст. 285; ст. 286);

в)  строком на 5 місяців (ч. 2 ст. 261; ч. 2 ст. 332);

г)  строком до 6 місяців (ст. 123; ст. 263; ч. 2 ст. 287).

Зупинення дії ліцензії на певний вид підприємницької діяльності обумовлений місяцями.

б.Тимчасова заборона діяльності:

а)  строком до 2 місяців (ст. 191; ст. 199; ч. 2 ст. 255 щодо фізичних осіб);

б)  строком на 3 місяці (ст. 197; ст. 198; ст. 201; ч. 2 ст. 247; ч. 2 ст. 255 щодо юридичних осіб; ч. 2 ст. 284).

Звідси, тимчасова заборона діяльності регламентується місяцями.

Підводячи підсумок щодо Особливої частини проекту КУпАП, можемо зробити висновок: законодавець не використовує при реалізації накладення стягнень строкові категорії години, тиждень. Крім цього, з наведеного вбачається, що санкції проекту КУпАП матимуть значний вплив на порушників, ніж чинний КУпАП.

Проектом Кодексу передбачена процесуальна частина, що регламентує провадження у справах про адміністративні проступки. Воно, як і вся діяльність, здійснюється у часі та завжди має визначені часові рамки. Важливим принципом даного провадження є оперативність і швидкість. Оперативність забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими у законах та підзаконних актах. У провадженні строки служать одним з правових способів щодо зміцнення процесуальної дисципліни. Також ця частина Кодексу передбачає виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Нормою проекту (ст. 601 КУпАП) регламентується, що: протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративний проступок. На мою думку, це дає негативну можливість особі, яка складала протокол, розтягнути його передачу на необмежений час. Тому пропонуємо дану статтю викласти у такій редакції: «Уповноважена особа, котра склала протокол про адміністративний проступок, не пізніше наступного дня після його складання надсилає органу (посадовій особі), компетентному розглядати справу про адміністративний проступок, даний протокол».

Частина 6 ст. 603 проекту «Доставления порушника» передбачає: «Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого комітету селищної,

 

>>>101>>>

сільської ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше». На мою думку, вказана частина статті належить до адміністративного затримання; і вона повинна бути виключена.

Строки адміністративного затримання регламентуються ст. 607 проекту КУпАП. А саме: адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративний проступок, може тривати не більше як три години. В необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин проступку --до трьох діб з повідомленням про це письмово суд протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Іноземців, які ухиляються від виїзду з України, може бути затримано за рішенням суду на строк, необхідний для видворення у примусовому порядку.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставления порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, — з часу ЇЇ витвереження. Але реалізація даної норми складна на практиці щодо визначення тверезості особи. Тому потребує детального процесуального обгрунтування у нормативно-правових актах.

Строки розгляду справ про адміністративні проступки передбачені проектом КУпАП, а саме ст. 624. Справа про проступок розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним її розглядати, протоколу про адміністративний проступок та інших матеріалів справи. Існують скорочені строки розгляду та прийняття рішення у справі: доба, триденний, п'ятиденний та семиденний строки. Законодавством України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні проступки.

Нормою проекту ст. 639 КУпАП «Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного проступку» встановлено: про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який її виніс. Вважаю, запропоновані строки щодо пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню проступку, доцільно передбачені законодавцем і чітко визначають дану процедуру.

Проектом ст. 642 «Оголошення постанови у справі про адміністративний проступок і вручення копії постанови» встановлено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови у той же строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання.

Законодавець у проекті КУпАП передбачає: постанову в справі про адміністративний проступок може бути оскаржено особою, щодо якої ЇЇ винесено, а також потерпілим або їх представниками протягом десяти діб з дня отримання постанови (ст. 644).

Статтею 648 проекту «Відновлення строку оскарження» закріплено, що у разі пропуску десятиденного строку з поважних причин останній за заявою особи, щодо котрої винесено постанову, може бути поновлено судом.

Припинення виконання постанови у зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту передбачено ст. 649 проекту КУпАП.

Стаття 650 проекту «Дії суду після надходження скарги» регламентує: скарга реєструється у канцелярії суду, після чого не пізніше двох діб передається головою суду або його заступником судді відповідного суду. Це є новим запровадженням у категоріях адміністративне-процесуальних строків, які раніше не були визначені.

Нормою проекту КУпАП встановлено строки розгляду скарги, а саме: районний (міський) суд і обласний суд розглядають скаргу на постанову в справі про адміністративний проступок протягом десяти діб з моменту її надходження.

Частиною 4 ст. 659 «Рішення суду» передбачено, що копія ухвали або постанови негайно надсилається особі, яка подавала скаргу. Термін «негайно» має характер невизначеності і дає можливість вчиняти певні дії на власний розсуд. На мою думку, раціональніше і юридичне грамотніше, коли законодавством чітко вказані строки. Це не дасть змогу посадовим особам зловживати своїм посадовим становищем і затягувати матеріали при розгляді справи та надасть можливість виконувати певні процесуальні дії у визначені законом строкові рамки.

З урахуванням наведеного пропоную ч. 4 ст. 659 проекту КУпАП викласти у такій редакції: «Копія ухвали або постанови протягом однієї доби надсилається особі, яка подала скаргу».

Таким чином, проведене дослідження строків у проекті КУпАП дає можливість запровадити нові норми або внести зміни для

 

>>>102>>>

удосконалення існуючого тексту. Це дасть можливість якнайшвидше прийняти даний Кодекс. А поняття строків у адміністративно-процесуальному законодавстві потребує подальшого дослідження і не обмежується

тільки аналізом чинного КУпАП або проекту КУпАП. Оскільки чим чіткіше врегульовано процесуальне законодавство, тим досконалішим і конкретнішим воно буде.

Використана література: 1.Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве. — М., 1967. — 49 с.

2.  Б а х р а х Д.Н. Административное право России: Учеб, для вузов. — М., 2000. — 640 с.

3.  Васильєв   Л.М. Процессуальные сроки в советском уголовном судопроизводстве: Дис. канд. юрид. наук. — М., 1971.

4.  Л у ц ь   В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. -Львів, 1992. - 108 с.

З.Перепелюк   В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. -Чернівці, 2003. - 367 с.

6.   Указ   Президента  України   від   22  липня   1998   року  №   810/98   «Про   заходи  щодо впровадження концепції адміністративної реформи в Україні // Збірник Указів Президента України 1998 липень-вересень. Вип. № 231. — С. 86—87.

7.   Проект Кодексу України про адміністративні проступки // Internet.  --  http:// www rada.ru

Рекомендовано до друку кафедрою адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України.