Поява урядового паблік рилейшнз

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 
РЕКЛАМА
<

Паблік рилейшнз має непересічне суспільно-політичне значення. Нині ця сфера, без перебільшення, є наріжним каменем демократичного устрою. Як справедливо зазначав Е. Бернайс на прикладі США, "паблік рилейшнз відіграла визначну роль у збереженні плюралізму американського суспільства через відкриття каналів комунікації і надання можливості опозиційним групам зрозуміти один одного" [48].

Жодна теорія демократії не може обминути фундаментальної дихотомії "держава — громадянське суспільство". Іще Г. Гегель протиставляв державі громадянське суспільство, розглядаючи його як антитезу, або альтернативу, державі. Громадянське суспільство, тобто добровільні об'єднання громадян з метою самоврядування, захисту прав і свобод, сприяння вільному обміну ідеями, покликане запобігати зловживанням владою з боку держави.

Паблік рилейшнз с одним із засобів повноцінного функціонування громадянського суспільства, завдяки якому громадяни висувають і популяризують громадянські ініціативи та об'єднуються, щоб спільними зусиллями розв 'язувати суспільні проблеми без сприяння державних інститутів.

Чимало філософів (зокрема, К. Маркс) визначали державу як інструмент примусу, придушення з метою забезпечення існуючого суспільно-економічного устрою. Сучасна західна ліберальна думка так само грунтується на визначенні держави як узаконеного застосування фізичної сили на певній географічній території (М. Вебер). Такий вислів, як "застосування фізичної сили", сам по собі може викликати заперечення через удавану різкість. Це зазначає американський учений А. Бентлі, який пропонує замість слова "сила" вживати слово "примус" [49].

Словосполучення "засоби примусу" вживає і Т. Скокпол у своєму визначенні держави як організації, що контролює ці засоби примусу, які відрізняються від засобів, що застосовуються іншими організаціями на цій території; ця організація автономна, централізована та офіційно координована [51].

Наголосити на силі як основній ознаці та головному чиннику держави потрібно ще й тому, щоб підкреслити постійну суперечність між правами особи та державою. Однак це не апелювання до абсо-

30

 

лютної свободи абстрактної особи і поготів не анархістські заклики до знищення держави як організації. Немає потреби переконувати в необхідності не лише її існування, а й належного функціонування. Але треба свідомо визнати, що держава не лише забезпечує безпеку для особи, правам якої може загрожувати уявна абсолютна свобода іншої особи або групи індивідуумів; вона — держава — є джерелом загроз уже визнаним правам особи або групи осіб у межах держави або нації. Показово, що як марксисти (неомарксисти), так і прихильники ліберальної теорії одностайні в таких застереженнях. Триває постійний переговорний процес між державою та її громадянами щодо того, яким ступенем свободи готові поступитися ці громадяни в обмін на безпеку, гарантовану їм державою (ще Дж. Лок назвав такі угоди соціальним контрактом).

Отже, паблік рилейшнз є ще й засобом переговорів, завдяки чому ті, ким правлять, ставлять вимоги перед тими, хто править, які, у свою чергу, популяризують власні дії серед тих, ким правлять.

У 60-х роках Р. Фаген запропонував методику класифікації політичного устрою за рівнем урядової комунікації та обміну інформацією [32]. За тоталітаризму, "коли не можна знайти й сліду критичного зауваження", інформаційний обмін у суспільстві суворо контролюють. Лише уряд вирішує, яку інформацію слід обнародувати. Мало того, цю інформацію обов'язково мусять знати громадяни. Доводять її через такі суспільні інститути, як школа, армія та ін. Інформація йде лише згори вниз, бо правлячий режим ігнорує думку "низів".

Авторитарний устрій характеризується правлінням певної еліти, досить замкнутої, усередині якої постійно точиться боротьба за першість. Лише правляча еліта приймає суспільно значущі рішення. Вона влаштовує та успішно проводить формально вільні вибори, які легітимізують її правління. Мас-медіа використовуються цією елітою для власної пропаганди, а не підзвітна властям преса зазнає репресій. Методи контролю, які застосовує правляча еліта, виглядають витонченішими, якщо порівнювати їх з відверто брутальними акціями, до яких вдається тоталітарна влада. Але оскільки правлячий режим змушений проводити вибори, перед ним постає завдання популяризувати свою діяльність. Для цього правляча еліта мусить знати настрої громадян і відповідно до них висувати певні обіцянки. Так виникають передумови для розвитку урядового паблік рилейшнз.

31

 

І лише в демократичному суспільстві паблік рилейшнз стає засобом звітності уряду перед виборцями.

Тоталітаризм                  Авторитаризм                      Демократія

Тільки урядова             Санкціонована                   Вільний обмін

інформація                   інформація                         інформацією

Репресії                        Репресії                             Заохочення

Обов'язкова                  Необов'язкова                   Диверсифікована

інформація                   інформація                         інформація

Визначені                     Альтернативні                   Диверсифіковані

джерела                        джерела                             джерела

Відсутність                   Потреба                             Потреба

зворотного                   у зворотному                     у зворотному

зв'язку                          зв'язку                               зв'язку

Основне завдання урядового паблік рилейшнз — забезпечувати підтримку громадськістю курсу уряду, передусім через позитивне інформування його діяльності. Досягнення цього так само вважають пріоритетним, як і виконання конкретної соціально-економічної програми.

Як зазначалося, уряд відчув потребу в послугах паблік рилейшнз майже одночасно з представниками великого бізнесу. Репутація американського уряду в очах громадськості залишала бажати кращого. Невиконання обіцянок, корупція, непрофесійність тощо ще більше підривали довіру простих американців до своїх керівників. У 1887 р. у США почали втілювати ідею "чистого уряду" з метою позбутися згубного впливу політичної та бізнесової заангажованості урядовців у процесі прийняття рішень. Зміцнювалося переконання, що управляти мають професіонали, а не висуванці політичних партій або бізнесових кланів. Схожу концепцію розробили також теоретики Лондонської школи економіки — вона дістала назву "британська філософія управління". За американською концепцією, армія державних службовців — це не замкнена каста управлінців, пов'язаних вузько-партійними інтересами, а спеціалісти, які пройшли відкритий конкурс на вступ на державну службу, мають відповідні знання, професійний досвід роботи та незаплямовану репутацію.

32

 

Перша світова війна прискорила становлення урядового паблік рилейшнз. Відліком визнання його ваги в урядовому управлінні можна вважати лист американського піонера у цій галузі Дж. Кріла до президента США В. Вілсона у 1915 р. У своєму листі Дж. Кріл запропонував свої послуги в інформаційному забезпеченні воєнних завдань Америки у Першій світовій війні, передусім домогтися підтримки дій уряду американською громадськістю. Президент викликав журналіста до столиці. А через тиждень після вступу США у війну президентським указом було засновано Комітет громадської інформації на чолі з Дж. Крілем.

Дж. Кріл, як і згадуваний А. Лі, застосовував вивірені методики для дослідження, організації та проведення кампанії. Зокрема, він поділяв загальну аудиторію на специфічні групи і виробляв звертання до них, зважаючи на їх особливості. Він використовував кожний наявний медіум (засіб інформування), а для досягнення пропагандистського ефекту застосовував повторюваність повідомлення.

Під час Першої світової війни, коли уряд Британії вкрай потребував міжнародної підтримки, лондонська газета "Вестмінстер газетт" порадила урядовцям "взяти книжку бізнесмена і вивчити, як вести рекламну кампанію" [48].

Ця порада виявилася пророчою. Вона актуальна і сьогодні.

У травні 1997 р. президент Росії Б. Єльцин додав до шести пунктів програми уряду (серед яких виплата боргів із зарплат працівникам бюджетної сфери, надання дешевих кредитів виробникам сільськогосподарської продукції, боротьба з корупцією у державному управлінні та ін.) ще й сьомий, а саме: "відкрито й чесно пояснювати громадянам дії уряду".

Паблік рилейшнз забезпечує певну "прозорість" процесу прийняття рішень, коли громадськість обізнана з позиціями учасників і планами, які вони висувають.

Питання для самоконтролю

1.  Що спонукало американський уряд звернутися по допомогу до фахівців із паблік рилейшнз?

2.  Що означає "прозорість" у прийнятті урядових рішень?

3.  За яких умов паблік рилейшнз стає засобом звітності уряду перед виборцями?

33