§2. Повноваження державних нотаріальних контор та архівів : Нотаріат в Україні - Фурса С. Я., Фурса Е. І. : Книги по праву, правоведение

§2. Повноваження державних нотаріальних контор та архівів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 
РЕКЛАМА
<

Відповідно до ст. 34 Закону у державних нотаріальних конторах та поза вказаними приміщеннями вчиняються такі нотаріальні дії:

1) їіосвідчуються угоди (договори, заповіти, доручен­ня, шлюбні контракти та інші);

2) засвідчується вірність копій документів та виписок з них;

3) засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

4) засвідчується справжність підпису на документах;

5) посвідчується факт перебування громадянина в пев­ному місці;

6) посвідчується факт, що громадянин є живим;

7) посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

8) посвідчується час пред'явлення документа;

9) передаються заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам та видаються свідоцтва про передачу такої заяви;

10) видаються дублікати документів, що зберігаються У справах нотаріальної контори;

11) приймаються в депозит грошові суми та цінні па­пери;

12) вчиняються морські протести;

13) видаються свідоцтва про право на спадщину;

14) видаються свідоцтва про право власності на част­ку в спільному майні подружжя;

15) видаються свідоцтва про придбання жилих бу­динків з прилюдних торгів;

16) вчиняються виконавчі написи (на документах, що встановлюють заборгованість);

17) вчиняються протести векселів;

18) пред'являються чеки до платежу і посвідчуються несплати чеків;

19) вживаються заходи до охорони спадкового майна;

20) накладаються заборони відчуження нерухомого майна;

21) приймаються документи на зберігання. Законодавством України на державних нотаріусів може бути покладено вчинення і інших нотаріальних дій. Так, згідно листа Міністерства юстиції України від 29.03.94 року “Про порядок чинення нотаріальних дій, не пе­редбачених законодавством України” у деяких міжна­родних договорах про правову допомогу, укладених Ук­раїною, передбачається вчинення нотаріальних дій, не­відомих українському законодавству про нотаріат. До таких дій відноситься розкривання та оголошення запо­віту. Але незрозумілим є питання, чому не передбачена в Україні така нотаріальна дія як оголошення заповіту? Це досить важливе питання має зайняти окреме місце в нотаріальній практиці. Так, від змісту заповіту залежить можливість визначення спадкоємців, а також місцезна­ходження спадкового майна. Отже, крім урочистого зна­чення це провадження має досить значний правовий вплив на інші нотаріальні провадження. З цим інститу­том необхідно пов'язувати й інше провадження щодо встановлення кола спадкоємців за заповітом. В проекті нового Цивільного кодексу передбачається право гро­мадян на посвідчення секретного змісту заповіту, яке взагалі неможливо буде здійснити без провадження по розкриванню та оголошенню заповіту.

Не може бути складовою частиною ні провадження по видачі свідоцтва про право на спадщину, ні провад­ження щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна — видача із спадкового майна грошових сум на покрит­тя витрат, пов'язаних із смертю, похованням спадко­давця та інших. Такі дії мають являти собою самостійний нотаріальні провадження, оскільки вимагають певної процедури їх вчинення. Але з урахуванням їх однотипної матеріальної та процесуальної природи, та однорідності правовідносин, з яких вони випливають, кола заінтере­сованих осіб, а також логічного взаємозв'язку (законо­давчого поки не передбачено) з метою економії часу, процесуальних засобів та сприяння у найефективнішо­му їх вчиненні доцільно об'єднувати їх в один нотарі­альний процес, при цьому враховуючи процесуальну процедуру вчинення кожного окремого провадження і умови їх сумісного здійснення. (Див. §2. Гл. II).

Під час викладення матеріалу автором робляться про­позиції щодо збільшення кількості нотаріальних про­ваджень та обґрунтовуються їх значимість та необхідність, тому вважається недоцільним їх наведення в цьому па­раграфі без відповідної аргументації.

В державних нотаріальних архівах видаються дублікати і засвідчується вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів (ст. 35 Закону).