§2. Права та обов'язки нотаріусів : Нотаріат в Україні - Фурса С. Я., Фурса Е. І. : Книги по праву, правоведение

§2. Права та обов'язки нотаріусів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 
РЕКЛАМА
<

Зміст цих правовідносин складається з визначених За­коном прав та обов'язків нотаріуса (ст.ст. 4, 5 Закону) та прав і обов'язків осіб, що звернулися за вчиненням нотаріального провадження, і які не мають законодав­чого закріплення, але випливають із змісту нотаріаль­них процесуальних правовідносин.

Нотаріальні процесуальні права нотаріуса викладені в ст.ст. 4,16,ч.2 ст. 51 Закону. Нотаріус має право:

— витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нота­ріальних дій;

— складати проекти угод і заяв;

— виготовляти копії документів та виписки з них;

— давати роз'яснення з питань вчинення нотаріаль­них дій і консультації правового характеру;

— нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, за­гальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. Об'єд­нання нотаріусів представляють їх інтереси в державних та інших органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів (ст. 16 Закону);

— якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, вправі затримати цей документ і напра­вити його на експертизу (ч. 2 ст. 51 Закону);

— нотаріуси можуть займатись викладацькою та нау­ковою роботою у вільний від роботи час (ч. 2 ст. З Зако­ну).

Законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права. На нашу думку, не викличе заперечень і право нотаріуса мати майнові та особисті немайнові права, користуватися соціальним та медичним забезпеченням.

Стосовно загальних прав державних і приватних нота­ріусів слід зауважити, що на відміну від державних но­таріусів до прав приватного нотаріуса слід відносити пи­тання про встановлення розміру власного робочого часу, яке не має обмежень у законодавстві. Тому до прав при­ватного нотаріуса відноситься й питання щодо розміру робочого часу та порядку роботи на робочому місці. До прав приватного нотаріуса відноситься визначення роз­міру плати за вчинення того чи іншого нотаріального провадження.

Віднесення законодавством деяких вищезазначених по­ложень до прав державних і приватних нотаріусів у де­якій мірі потребують аналізу, оскільки вони можуть не­адекватно тлумачитись. Так, віднесення лише до прав нотаріуса можливість витребування документів від підприємств спрямоване на захист інтересів осіб, що звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Воно зумов­лює право нотаріуса на відповідь підприємств, які ут­римують необхідні для вчинення нотаріальних дій доку­менти. Але незазначення аналогічного положення в обо­в'язках нотаріуса або в його компетенції про вчинення відповідного нотаріального провадження позбавляє гро­мадян та юридичних осіб можливості вимагати його вчи­нення.

Іноді громадянам безпідставно усно відмовляють у ви­дачі деяких документів, отже позбавляють їх права навіть оскаржити дії посадових осіб, тому в цьому випадку пра­во — обов'язок нотаріуса надати юридичну допомогу у витребуванні таких документів. При офіційному звер­ненні нотаріуса підприємство зобов'язане відповісти.

Тому, витребування документів від підприємств має належати також до обов'язків нотаріуса як і виготов­лення копій документів та виписок з них, складання пооектів угод і заяв. Ці дії є складовою частиною нота-оіального провадження і визначають можливість комп­лексно надавати юридичну допомогу.

Право нотаріуса щодо затримання документа і направ­лення його на експертизу потребує уточнення, оскіль­ки вимагає від нотаріуса, з одного боку, героїзму, не властивого цій професії, а з іншого для приватного нота­ріуса — власних грошей, оскільки проведення експер­тизи небезкоштовне. Тому в цьому випадку доречно но­таріусу повідомляти про це відповідні підприємства, ус­танови, організації або прокуратуру для вжиття необхід­них заходів.

Нотаріуси можуть об'єднуватись у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації, які представлятимуть їх інтереси у державних та інших органах, захищатимуть їх соціальні та професійні права, здійснюватимуть методичну та видавничу роботу. В Україні вже існує об'єднання нотаріусів — це Українська нотаріальна палата та професійна гільдія нотаріусів (на жаль, у автора на час написання книги крім назви не має інших відомостей про професійну гільдію нотарі­усів).

Українська нотаріальна палата є добровільною громадською організацією нотаріусів, що діє на засадах гласності, самоврядування і у відповідності до Консти­туції України, чинного законодавства, а також статуту. Статут Української нотаріальної палати затверджений Установчою конференцією нотаріусів України 22 квітня 1993 р. Основна мета цієї палати — об'єднання на професійній основі зусиль нотаріусів для задоволення та захисту їх інтересів.

Основними завданнями Української нотаріальної па­лати є:

— підвищення ролі нотаріату в умовах формування в Україні ринкових відносин, престижу професії нотаріуса створення умов для активної діяльності членів нотаріальної палати на основі єдності їх професійних інтересів;

— сприяння вдосконаленню діяльності нотаріусів по правовому обслуговуванню громадян, підприємств і організацій;

— забезпечення захисту законних соціальних інтересів членів палати, реалізації їх прав;

— сприяння міжнародним зв'язкам з метою зміцнен­ня наукових і професійних контактів членів нотаріальної палати, обміну досвідом, співробітництва з міжнародними організаціями нотаріату.

Нотаріальні процесуальні обов'язки нотаріуса визна­чають його зобов'язання перед особою, яка звернулась за вчиненням нотаріальних дій (ст. 5 Закону):

— здійснювати свої професійні права та обов'язки відповідно до Закону і принесеної присяги;

— сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджа­ти про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використа­на їм на шкоду;

— зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'яз­ку з вчиненням нотаріальних дій;

— відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її не­відповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Суттєвого значення набирають останнім часом мо­ральні умови здійснення нотаріальної діяльності. Так, присяга нотаріуса має такий зміст (ст. 6 Закону): “Уро­чисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати про­фесійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту ви­

сокого звання нотаріуса”. Таким чином, зміст присяги виділяє найсуттєвіші законодавче закріплені ознаки професійних обов'язків нотаріуса, на якого покладаєть­ся й моральний обов'язок — берегти чистоту високого звання нотаріуса. Аналогічну присягу дають й адвокати, але їх присяга крім моральних аспектів несе в собі пе­редбачену законом дисциплінарну відповідальність ад­воката за недотримання даної їм присяги. Але поняття моральних якостей нотаріуса як і адвоката потребують конкретизації. Отже, до професійних якостей нотаріуса мають увійти й моральні засади здійснення його діяль­ності. Але автор не погоджується із пропозиціями, що визначають зв'язок між професійною етикою та при­ватним життям. Необхідно створювати Кодекс профе­сійної етики нотаріусів, але не потрібно в ньому стави­ти питання, які мають стосуватись особистого життя лю­дини і не відносяться до норм, що регулюють нотарі--альні процесуальні відносини.