3.     Програма навчальної дисципліни "Історія держави і пра­ва України"

1 2 3 4 5 6 7 8 

Тема I. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дис­циплін.

Наукова і навчальна література з курсу. Критика ан­тинаукових концепцій історії держави і права України.

Наукова періодизація історії держави і права України.

Тема II. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я І ПРИАЗОВ'Я (середина I тис. до н.е. - V ст. н. е.)

Виникнення і розвиток Скіфської держави: суспільно-політичний лад; джерела та основні риси права.

Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та ін. Суспільно-політичний лад, джерела й основні риси права. Зв'язки з місцевими племенами і союзами племен.

Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.

Значення рабовласницьких держав Північного Причо­рномор'я для процесу розкладу родоплемінного устрою, ви­никнення державності у східних слов'ян.

Тема III. ДЕРЖАВА І ПРАВО СХІДНИХ СЛОВ'ЯН У ПЕРІОД ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН (VI - поч. XII ст. н.е.)

Східні слов'яни, їх походження, розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріархального рабства, формування феодальних відносин. Переростання ро­дових общин у територіальні.

Східнослов'янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніп ров'я під назвою "Русь" (VIII ст. н.е.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою "Руська зе­мля" (поч. IX ст.) - попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Норманська та інші тео­рії походження Київської Русі.

Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Ка­бальні люди. Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З'їзди князів (снеми). Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організа­ція.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князів­ське законодавство, міжкнязівські договори, постанови кня­зівських з'їздів і вічевих зборів, договори Київської Русі з іно­земними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. "Руська Правда" - пам'ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов'язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судо­чинства. Історичне значення Київської Русі.

Тема IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ (XII - XIV ст.)

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початко­вому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Дер­жавний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних за­гарбників (XIII-ХІУст.). 

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівс­тва. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духо­венство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи. Правове становище окремих соціальних груп.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З'їзди князів. Віче. Військо. Заснування Галицької митрополії. Місцеве управлін­ня. Значення Галицько-Волинського князівства. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII - перша половина XIV ст.).

 

Тема V. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (кінець XIV-перша половина XVII ст.)

Приєднання українських земель до Великого Литов­ського князівства. Захоплення частини земель України Поль­щею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духо­венство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністратив­но-територіального поділу. Ліквідація князівств і земель. За­провадження воєводств і повітів. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Особливості територіального устрою Галичини. Буко­вина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Вели­кого князівства Московського.

Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Витоки та причини виникнення українського козацтва. Поява перший січей. Козацтво як явище світової історії. Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорізької Січі. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казиміра 1468 р. "Устава на волоки" 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. "Ординація війська Запорізького" 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов'язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Тема VI. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648 - 1654 рр. ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Вигнання з України польських магна­тів, шляхти, ієзуїтів і ксьондзів. Зміцнення становища право­славної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові ко­заки. Міські жителі та їх розшарування. Селянство.

Формування української національної держави. Тери­торія. Новий адміністративно-територіальний поділ.

Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман. Гене­ральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Городові отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші, їх структура, права та обов'язки. Козацьке військо. Суд. 

Джерела права. Звичаєве право - основа права геть­манської держави. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження.

Основні риси права періоду визвольної війни 1648 -1654 рр. історичне значення визвольної війни українського народу.

Тема VII. ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО СКЛАДУ РОСІЇ І ЙОГО ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ

Українсько-російські зв'язки в роки визвольної війни 1648 - 1654 рр. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська угода 1654 року – воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українсько Кзацькою державами. Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу.

Тема VIII. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЇ (друга половина XVII - XVIII ст.)

Поділ Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну Україну. Суспільний лад. Формування українського шляхетства, його злиття з російським дворянством. Поши­рення на Україну дії "Жалуваної грамоти дворянству" 1785 р. Духовенство і зміни у його правовому становищі. Правове становище селянства. Правове становище міського населення.

Ліквідація козацького стану. Остаточне закріплення всіх категорій українського селянства.

Автономія України. Гетьманські статті. Органи місцевого самоврядування. Загальновійськова рада. Рада ге­неральної старшини. Генеральний уряд. Гетьманська влада, Полкові уряди. Сотенні уряди. Курені і городові отамани. Збройні сили. Магістрати і ратуші. Судові органи. Церква. Особливості політичного устрою на Слобожанщині. Зміни в політичному становищі Запорізької Січі та Південної України.

Органи самодержавного управління Україною. Ма­лоросійський приказ, 1 Малоросійська колегія, II Малоросій­ська колегія.

Наступ російського царату на права і вільності Украї­ни. Ліквідація української національної державності. Запро­вадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної централізованої сис­теми управління Російською імперією.

Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Правова система України за умовами входження до складу Росії. Джерела права. Звичаї. Гетьманські і полковничі універсали. Рішення загальновійськової і генеральної стар­шинської рад.  Збереження  джерел  права  польсько-литовського походження. Конституція Пилипа Орлика (1710 Р). Джерела церковного права Кодифі­кація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікацій­ної комісії 1728 р. "Права, за якими судиться малоросійський народ" 1743 р. Кодифікація права у другій половині XVIII Ст. "Суд і розправа в правах малоросійських". "Екстракт малоро­сійських прав" 1767 р. "Екстракт із указів, інструкцій та уста­нов" 1786 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Тема IX. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (друга половина XVII - друга половина XVIII ст.)

Політико-правове становище Галичини і Правобе­режжя у складі Речі Посполитої, Закарпаття - у складі Угор­щини, Північної Буковини і Криму - у складі Туреччини.

Тема X. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ ДВОХ ІМПЕРІЙ (РОСІЙСЬКОЇ І АВСТРІЙСЬКОЇ) (кінець XVIII -перша половина XIX ст.)

Три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму до Росії та вплив цих подій на політико-правове становище та історичну долю України: Лівобережжя, Правобережжя і Півдня України у складі Російської імперії, Північної Буковини, Галичини і Закарпаття - у складі Австро-Угорської імперії.

 

1.         Суспільно-політичний, лад і право України у складі Росії в період після ліквідації української державності (перша половина XIX ст.)

Суспільний лад. Дворянство. Купецтво. Духовенство. Почесні громадяни. Селянство. Поміщицькі селяни. Державні селяни. Жителі міст.

Політичний лад. Адміністративно-територіальний по­діл. Система самодержавних органів управління Україною. Комітет у справах Західних губерній. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління, комітети, комісії. Градо­начальники. Повітовий апарат управління. Земський суд і земський справник. Самоврядування державних-селян. Судова система. Сільська розправа. Волосна розправа. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губе­рнська ластата кримінального суду. Головний суд на Лівобе­режжі. Магістратські та ратушні суди. Скасування судових органів місцевого походження.

Джерела і кодифікація права. Звичаї. Російське зако­нодавство. Литовський статуту руській редакції 1811 р. Збір­ники магдебурзького права. Указна практика. Кодифікація права "Зібрання малоросійських прав" 1807 р. - проект циві­льного кодексу. Робота кодифікаційної комісії 1826 р. "Звід місцевих законів Західних губерній" 1838 р. Сільський судо­вий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовсько­го статуту. Введення в дію на території України "Зводу Зако­нів Російської імперії" у редакції 1842 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

2.         Галичина, Північна Буковина і Закарпаття у складі Австро-Угорської імперії

Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Реформи Габсбургів у захід­них областях України. Суспільний лад. Правове становище населення та його особливості в окремих регіонах українських земель.

Політичний лад. Адміністративно-територіальний по­діл. Галицька надворна канцелярія. Провінційний становий сейм. Губернатор і губернське правління. Окружні старости циркулів і дистриктів. Обмеження міського самоврядування.

Судова система.

Джерела і кодифікація права. Цивільний кодекс 1797 р. Цивільно-процесуальний кодекс 1792 р., його нова ре­дакція і введення в дію у Галичині у 1796 р. і 1807 р. Кримі­нальний  і  кримінально-процесуальний  кодекси  кінця XVIII - початку XIX ст.

Тема XI. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВОЇ В УКРАЇНІ У СКЛАДІ РОСІЇ (друга половина XIX ст.)

Суспільний лад. Дворянство, духовенство, купецтво, особисте і потомствене дворянство. Формування буржуазії і робітничо­го класу. Селянська реформа 1861 р. в Україні.

Політичний лад. Система самодержавних органів управління в Україні. Буржуазні реформи в галузі державного будівництва і особливості їх проведення в Україні. Земська реформа 1864 р. Міська реформа 1870 р. Військова реформа. Поліцейська реформа. Судова реформа 1864 р. Контрреформи 80 - 90-х рр.

Джерела права. Специфіка використання загальноро­сійського права в Україні. Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Тема XII. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ГАЛИЧИНИ, ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ І ЗАКАРПАТТЯ (друга половина XIX ст. - початок XX ст.)

Революція 1848 р. в Європі і зміни в політико-правовому становищі Галичини, Північної Буковини і Закар­паття.

Суспільний лад. Скасування кріпацтва у 1848 р. і змі­ни в суспільних відносинах. Правове становище окремих со­ціальних груп. Шляхта. Духовенство. Селянство.

Політичний лад. Зміни в адміністративно-територіаль­ному устрої. Галицьке намісництво та імперський намісник. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президен­том. Місцеві органи управління: повітові старости, міські бу­ргомістри, сільські войти. Жупи в Закарпатті. Дворянські збо­ри.

Органи крайового і місцевого самоврядування. Крайо­ві сейми Галичини і Буковини. Повітові, міські та сільські органи самоврядування. Крайові комітети, маршалки. Повітові общини. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядуван­ня. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Повітова рада і повітовий комітет. Реформа міського самоврядування. Статут для міста Львова. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування.

Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.

Судова реформа за імперським "Положенням про суд" 1849 р.

Джерела права. Способи кодифікації місцевого права. Цивільний кодекс Австрії 1811 р. і його застосування. Циві­льний кодекс 1895 р. Торговий кодекс 1863 р. Закон про ком­петенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.

Кримінальний кодекс Австрії 1852 р. Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Дія кодексів на території Галичини і Буковини. Кримінальний кодекс Угорщини 1879 р. та його запровадження на території Закарпаття.

Суспільно-політичний лад і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття на початку XX ст.

Тема XIII. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ПРАВОБЕРЕЖНОЇ, ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (з поч. XX ст. до 1917 р.)

Перша буржуазно-демократична революція 1905-1907 рр. в Україні. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Створення українських національних партій. Загальноросійські політичні партії в Україні. Виникнення Рад робітничих депутатів.

Суспільний лад. Правові основи аграрної реформи 1906-1910 рр. та особливості її запроваждення в окремих регіонах України. Правове становище ворянства, духовенства, буржуазії, почесних громадян, селянства і робітників. Його зміни за маніфестом 17 жовтня 1905 р. і законами, що прийняті на його основі.

Зміни в політичному ладі. Маніфести від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Державна дума і Державна рада. Склад і діяльність депутатів від українських губерній у Державній думі Росії. Українська думська громада. Третьочервневий державний переворот і його наслідки для України. Характер Російської монархії.

Перша світова війна 1914-1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітарізація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.

Цивільне, адміністративне і кримінальне законодавство в період революції 1905-1907 рр., наступної реакції, а також першої світової війни 1914-1918 рр. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків.

 

Тема XIV. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ЛЮТНЕВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Соціально-економічне та політичне становище України напередодні Лютневої (1917 р.) революції. Перемога Лютневої революції. Ліквідація монархії. Початок створення в Україні нових політичних структур.

Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Дія законодавства Тимчасового уряду і Україні.

Тема XV. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917-1920 рр.)

Історичні передумови нового відродження національної державності українського народу.

1.         Становлення Української  Народної Республіки (УНР)

Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський – голова Центральної Ради. Виникнення нових політичних партій і розширення складу Центральної Ради. Обрання комітету Центральної Ради (Мала Рада). Перший універсал Центральної Ради. Утворення Генерального Секретаріату Центральної Ради.

Другий універсал Центральної Ради. „Статус Вищого управління України” від 27 липня 1917 р. „Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові” Тимчасового уряду від 17 серпня 1917 р.

Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. Проголошення Української Народної Республіки. Зміни в Центральній Раді і Генеральному Секретаріаті. Питання території і адміністративного поділу Української Народної Республіки.

Зовнішньополітична діяльність Української Народної Республіки. Четвертий універсал Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р. та його зміст і значення. Проголошення України незалежною державою. Створення нового уряду незалежної держави - Ради Міністрів Української Народної Ре­спубліки. Місцеві органи. Правоохоронні органи. Збройні си­ли.

Нормотворча діяльність Центральної Ради, Малої Ра­ди, Генерального Секретаріату і Ради Міністрів України.

Конституція Української Народної Республіки (статут про державний устрій, права і вольності УНР) 1918 р., її зміст і значення.

 

2.         Гетьманська держава

Хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві. Обрання П. Скоропадського Гетьманом України, розпуск Цент­ральної Ради УНР. Причини падіння УНР.

"Грамота до всього українського народу" П. Скоро­падського від 29 квітня 1918 р. і перехід влади до гетьмана. "Закони про тимчасовий державний устрій України" від 29 квітня 1918 р., їх зміст і значення.

Державне будівництво Гетьманату. Створення і роз­виток Ради Міністрів - уряду гетьманської держави. Місцеві правоохоронні органи. Будівництво збройних сил.

Зовнішня політична діяльність Гетьмана та його уря­ду. Право періоду гетьманської держави.

Опозиція проти гетьмана. Падіння гетьманської дер­жави.

3.         Українська Народна Республіка часів Директорії

Прихід Директорії до влади і перші кроки державного будівництва. Трудовий конгрес. Виборче право. Інструкція від 5 січня 1919 р. про норми представництва на Трудовий конгрес. Рішення Трудового конгресу "Закон про форму вла­ди в Україні". Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Зміни в складі Директорії. Перехід влади до Головного ота­мана С. Петлюри. Закон про формування державного устрою та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 р.

Положення Варшавського і Ризького договорів щодо України. Падіння УНР і його причини.