§ 1. Загальні засади відповідальності       за вчинення порушення законодавства      про захист економічної конкуренції         

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 

Під час функціонування на ринку суб’єкти господарювання^ здійснюють свою діяльність шляхом вчинення правомірних чи протиправних дій. Таким чином, вони так чи інакше по­трапляють у сферу діяння законодавства про захист еконо­мічної конкуренції. Вибір правомірного варіанта поведінки на ринку забезпечує їм низку переваг: інші суб’єкти госпо­дарювання зобов’язані сприяти їм діями або не втручатися у їх господарську діяльність; у разі невиконання будь-яким суб’єктом господарювання своїх визначених законодавством обов’язків держава через свої органи впливає на цього суб’­єкта і забезпечує виконання ним відповідних обов’язків. От­же, правомірна поведінка як юридичний факт тягне за со­бою не просто виникнення правовідносин, а певну дію захо­дів правового регулювання, спрямовану на гарантування, за­хист і охорону прав та інтересів тих суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на ринку у рамках закону.

Здійснення суб’єктом господарювання діяльності на рин­ку протиправним шляхом є правопорушенням і тягне за со­бою настання юридичної відповідальності у вигляді застосу­вання заходів державного примусу караної спрямованості. Вчинення правопорушення, спрямованого на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку, є підставою для настання відповідальності за вчинення порушення зако-

Інодавства про захист економічної конкуренції. Відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманні такі ознаки:

• застосовується за рішенням уповноважених на те дер­жавних органів;

• настає за вчинення дій, спрямованих на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку;

• для порушника настають негативні наслідки, зокреійг штраф, примусовий поділ монопольного утворення, зобов’язання відшкодувати заподіяні збитки тощо;

• здійснюється у процесуальній формі.

Основними принципами застосування відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є законність, обгрунтованість, рівність усіх суб’­єктів перед законом, невідворотність.

Головне призначення відповідальності за вчинення пору­шення законодавства про захист економічної конкуренції штрафне (покарання). Поряд з функцією покарання, відпові­дальність за порушення законодавства про захист економіч­ної конкуренції виконує роль механізму, що забезпечує по­новлення порушених прав та охоронюваних,законом інтере­сів осіб, що діють на ринку.

Відповідальність за дії, що призводять до спотворення, об­меження, або взагалі усунення конкуренції з ринку, настає відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції. Але залежно від особи порушника, особи по­терпілого та тяжкості заподіяної такими діями шкоди може наставати відповідальність іншого виду. За порушення зако­нодавства, що призводять до спотворення, обмеження або усунення конкуренції з ринку, застосовується відповідаль­ність згідно з нормами адміністративного, кримінального або цивільного права України.

Таким чином, відповідальність за заподіяння шкоди рин­ковій конкуренції настає відповідно до норм:

1. Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вона застосовується тільки до юридичних осіб та фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності, виключно на підставі положень законодавства України про захист еко­номічної конкуренції.

2. Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таку відповідальність застосовують до фізичних осіб, які .займають певні посади в органах влади та управління.

3. Кримінального кодексу України. Кримінальну відпові­дальність застосовують до фізичних осіб. Вона настає, коли порушення законодавства про захист економічної конкурен­ції переростає у злочин, який становить підвищену небезпе­ку конкуренції на ринку.

4. Цивільного кодексу України. На відміну від вищезазна­чених нормативних актів, положення цього кодексу не міс­

тять чіткого визначення видів та розмірів цивільної відпові­дальності за правопорушення, що спричиняють шкоду рин­ковій конкуренції. Разом з тим на законодавчому рівні за­кріплено, що будь-яка особа, право якої порушено або якій заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про за­хист економічної конкуренції, може звернутися до суду із заявою про відновлення порушеного права та відшкодування завданої шкоди і таким чином притягнути винну особу до цивільної відповідальності.

І                                      І